Надруковано у "Галичині" http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=18415&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=d7221b7dbf

Петро ЗАХІДНЯК

62 роки тому, 10 лютого 1940 року, в Галичині та Волині розпочався перший етап організованих «визволителями» масових насильницьких депортацій, що охопили багато десятків тисяч осіб і стали справжньою трагедією для західних українців і поляків. 

Становище загнаних у незвичні, суворі кліматичні умови людей було жахливим: постачання продуктів було вкрай поганим, проживання в нелюдських умовах, напівзруйновані бараки, брак теплого одягу та взуття, постійне недоїдання, антисанітарні умови побуту викликали епідемічні спалахи дизентерії, тифу, цинги. і як результат — голод і велика смертність серед засланців (у четвертому кварталі 1940 року сягала 1,2%, а в першому кварталі 1941 р. — 1,7%). Тобто виселенці помирали тисячами.  Причиною депортацій було не лишень те, що тоталітарна комуністична влада всюди шукала «ворогів народу», а й потреба економіки СССР у робочій силі, особливо у Сибіру, на Далекому Сході й Півночі. Примусово вислані із Західної України люди ставали дешевою і безправною робочою силою, призначеною для заселення й освоєння цих найвіддаленіших територій. Фактично це була форма справжнього рабства в ХХ ст. Планування насильницької депортації із західних областей України та Білорусі розпочалося в Москві ще 1939 року. В ухвалених уже через понад два місяці після окупації західних земель таємних постановах Ради народних комісарів СССР від 5 грудня та 29 грудня 1939 року йшлося про підготовку переселення звідси 21 тисячі сімей. З архіву Головного інформаційного бюро МВС України: «На 25 січня 1940 року на підставі складених заздалегідь списків із західних областей України підлягали депортації 17 807 сімей, або 95 193 особи...»  Перше таке масове виселення зі Станіславської области було проведено 10 лютого 1940 року. Під час нього совєтська окупаційна влада виселила 9 083 людини. Депортаційна акція першого етапу проходила з 10 по 13 лютого й охопила верстви громадян, значно ширші за осадників, про яких зазначалося в офіційних документах того часу. Загалом із західних областей України на 13 лютого 1940 р. було депортовано 17 206 сімейств, або 89 062 особи. Подальші акції здійснювалися щомісяця, а вночі з 28 на 29 червня зі Станіславщини депортували ще 2 519 осіб.  Питання про загальну чисельність депортованого населення Західної України у 1939—1941 рр. досі є дискусійним. З доповідної записки НКВД за 1940 рік на ім’я Сталіна про кількість, умови праці і проживання виселенців із західних областей України і Білорусі довідуємось, що на той час на лісорозробках в Архангельській області використовували 29 660 працездатних осіб, Свердловській — 9 226, Красноярському і Алтайському краях — 8 770 і 1 708 осіб. На основі документів Держархіву РФ московські історики В. Парсаданова і М. Бугай підрахували, що депортація із західних областей України і Білорусі з грудня 1939 по червень 1941 років охопила понад 318 800 сімей, або 1 173 170 осіб. Американський професор Я. ўросс пише про чисельність 1 млн. 250 тисяч депортованих, посилаючись на меморандуми МЗС еміграційного уряду Польщі від 15 березня 1944 рр. Польський дослідник А. Щесняк вказує, що перший етап депортацій, який розпочався 10 лютого 1940 р., охопив 220 тис. осіб, другий 13 квітня 1940 року — 320 тис., третій у червні—липні 1940 року — 220 тис., останній, четвертий, у червні 1941 року — приблизно 300 тис. Але попри ці дещо різні дані очевидним є те, що насильницька депортація 1940—1941 років стала трагедією для величезної кількості західних українців і поляків.

Це всього лиш маленький фрагмент з історії України...

Подаю повний текст замітки для зручності читачів. Просто й доступно про "рефффформи".

Не повірите, якщо в нас 135 податкових платежів, то у Швеції — лише два! У Гонконгу, Катарі й на Мальдівах — по три. Поки українські підприємці намагаються щось довести владі, аналітики Світового банку оприлюднили свіжу глобальну доповідь „Податкові платежі — 2011”. Ці висновки вражають невідповідністю, доведеною фактами, того, куди рухається у податкових реформах світ, а куди — наша держава. За даними Світового банку, кількість платежів українських підприємств і громадян до бюджету є найбільшою у світі! Звіт охоплює 183 країни і дає можливість порівняти податкові умови провадження бізнесу в цілому світі. Ми спеціально розшукали цю понад стосторінкову доповідь у базі даних Світового банку. „Попри економічний спад, процедура сплати податків стає дедалі легшою у цілому світі. З 2006 року 60% країн внесли значні зміни, щоб платити податки стало простіше. Притім 40 економік домоглися значних реформ торік”, — стверджується у доповіді. З 2006 року податкові платежі зменшилися в середньому на 5%, час, необхідний для провадження звітності, — на тиждень, а кількість платежів майже на чотири, — підрахували аналітики Світового банку. Порівняння України щодо конкретних показників із більшістю країн просто вражають. За простотою процедур сплати податків ми на 181 місці серед 183 вивчених СБ держав! Вище від нас в останній десятці латиноамериканські й африканські Ямайка, Панама, Гамбія, Болівія, Венесуела, Чад, Конго, а нижче тільки Центральноафриканська Республіка та Білорусь. У першій же десятці за простотою сплати Мальдіви, Катар, китайський тепер Гонконг, Сингапур, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Ірландія, Оман, Кувейт та Канада. Інші показники теж свідчать: поширене у світі уявлення про процвітання арабо-мусульманських країн тільки завдяки нафті є надто поверховим. Не тільки природа, а уряди цих держав роблять дуже багато для того, аби світовий капітал ішов туди зі своїми проектами. На відміну, скажімо, від України, яка дожилася до світового рекорду за кількістю податків і зборів — 135! За цим показником знущання з підприємців наша держава „заслужено” посіла останнє, 183-тє місце. А хто ж зовсім не морочить людям голову „розмаїттям” способів узяти їхні гроші? Не повірите, якщо в нас 135 податкових платежів, то у Швеції — лише два!!! У Гонконгу, Катарі й на Мальдівах — по три. У Норвегії є чотири такі канали викачування грошей до державного й місцевих бюджетів, у Сингапурі — п’ять, Мексиці та Східному Тіморі — по шість, по сім — у Китаї, Естонії, Латвії, Франції та екзотичних країнах Маврикію і Кірибаті. За часом, який підприємства і підприємці в середньому витрачають на провадження податкової звітності та сплату податків, ми виявилися на 174-му місці — 657 годин на рік! Отже, у цьому пункті в України „прогрес”: десятку найгірших у світі ми не замикаємо, а очолюємо. Нижче від нас Мавританія (696 годин), Чад (732), Білорусь (798), Венесуела (864), Нігерія (938), В’єтнам (941), Болівія (1080) і Бразилія (2600). Натомість зовсім не відбирає у підприємців час податкове адміністрування на Мальдівах. Інші члени клубу найкращих у цій номінації держав такі: Об’єднані Арабські Емірати (12 годин на рік — у 55 разів менше часу, аніж в Україні), Катар і Бахрейн (по 36 годин на рік), Багами і Люксембург (58 і 59 годин, відповідно), Оман (62), Швейцарія (63), Ірландія (76), Сейшели (76) і Саудівська Аравія (79). Андрій ГАНУС, „Експрес"

Інформацію та малюнок знизу взяв тут:http://sprotiv.org/2010/12/09/135-podatkiv-i-zboriv-–-ukraїna-postavila-svitovij-antirekord/

Ну і для роздумів:

Звідки ростуть ноги. http://www.lionparade.com.ua/index.php/parad-leviv-2009.html

Тут ми можемо прочитати про те, що у львові проводилась мистецька акція "Парад левів".

Дві тисячі дев'ятого року тридцять розмальованих гіпсових левів по закінченню акції роз'їхались (принаймі повинні були) по найбільших містах України. З того часу вони почали жити кожен своїм життям. Про долю одного з них в Одесі повідомляється таке: http://tsn.ua/ukrayina/podarunok-odesi-vid-lvova-pracyuye-dlya-kafe.html , в Запоріжжі - http://www.lionparade.com.ua/index.php/news/items/lvivskij-lev-u-zaporizhzhi.html , у Миколаїв поїхав такий: http://www.lionparade.com.ua/index.php/news/items/mikolajiv-kategorichno-vidmovivsja-vid-leva-kuzmi.html , Відбивши лапу, один дістався Чернівець - http://vidido.ua/index.php/poglyad/comments/lev-podarunok_l_vova_priihav_do_chernivciv/ 

Словом роз'їхались левики. Найбільше не повезло скульптурі, яка потрапила до Луганська і про що у різних джерелах написано немало. Перед тим як писати про неприємне, спершу хороша новина: http://ua.life.comments.ua/2011/12/12/166574/lugansk-chekaie-vid-lvova-shche.html    " Якщо Львів зробить ще один подарунок Луганську у вигляді скульптури «Писанковий лев», місто з радістю його прийме.  Як передає «Луганськ. Коментарі», про це в понеділок, 12 грудня, заявив заступник Луганського міського голови Олександр Ткаченко."

Останній відступ. Фото колекції левів мандрівників можна побачити тут: http://andr1y.lviv.ua/2009/09/16/lions-parad-lviv-2009/

Що виросло з того місця. 

Приводом для великого шуму на i.ua  стала замітка про важку долю лева у Луганську.  http://blog.i.ua/user/3695807/907445/

Хоч це й не було жодною новиною, наше середовище відгукнулось масою коментарів, а дехто недовго чекаючи вирішив тему продовжити під власним кутом зору. Ось взірець експеримента та небайдужих до теми. http://blog.i.ua/community/1741/909961/

Та нехай. А тут цілий "Наш ответ Чемберлену" http://blog.i.ua/community/1764/913563/#p3 від співтовариства "Политические оппоненты". На ньому я хотів би зупинитись детальніше та запросити після публікації автора для обговорення. 

На перший погляд усе виглядає як писав Степан Руданський,- "Все їднакове було: знатність і заможність,і мистецтво, й ремесло, і страх, і набожність". Але це тільки на перший. Насправді ж замітка є абсолютно цілісною і означає одне - чітка позиція. А оскільки позиція є чіткою, то спробую поставитись до неї з повагою. В жоден спосіб не хочу ображати автора і віддповідати йому чимось подібним. Для мене є абсолютно зрозумілим те, що лише від одного слова "Львів" автор виходить зі стану рівноваги і готовий до знемоги розповідати про усі смертні гріхи галичан з усіма належними епітетами. Тому й критики не буде.  Буде тільки невеличка порада. В кінці. 

Спершу цитата. "Что сделал Львов для луганчан такого, что они должны были бы желать с благодарностью увековечить на своей земле ГЛИНЯНЫЙ(!) символ этого города???".

От я взяв і задумався, а дійсно, що зробив доброго Львів та його околиці (Галичина) для луганської землі (навіть якщо таке й не вимагається) для того, щоб гордий Луганськ приймав від підступного Львова подарунки? І я таку підставу знайшов. Так я знайшов серйозну підставу і навіть не тільки для того, щоб приймати подарунки, але й самому віддячуватись.

Так уже сталось, що найчастіше ми єднаємось у біді. Була біда у Алчевську. І Галичина відгукнулась на неї. Я не був надто ретельним в інтернет-пошуку, але говорю про Львів так само впевнено як і про своє місто. Не люблю бути голослівним. http://ua.for-ua.com/ukraine/2006/02/06/124001.html а також http://rep-ua.com/23656.html . Від себе добавлю ще те, що збирались кошти на потреби потерпілих, теплий одяг, їхали колони автомобілів із трубами, бригади зварювальників на виконання аварійних робіт. І це було нормально. Те, що я зараз говорю зовсім не в докір луганській владі. Я посто інформую автора замітки, який можливо про це й не чув. Сподіваюсь  - почує зараз і змінить тон з високопатетичного на якийсь більш розважливий. Сам цей приклад мав би служити усім нам для того щоб ми усі більше пам"ятали хорошого та менше звертали увагу на різноманітні провокації та інсинуації. 

На закінчення. Львів'яни взагалі люди зовсім не байдужі, активні. Саме вони виготовили та встановили на будівлі Верховної Ради державний герб України, оскільки центральній владі на це не вистачало власної мужності. Чим не привід для того, щоб вкотре їх звинуватити в націоналізмі?

Прошу користувача Комендор висловити своє ставлення до написаного мною тут.

P.S. Оскільки шановні модератори сайту мої замітки у стрічку не ставлять і тим самим позбавляють мене читацької аудиторії, то прошу друзів поширити.

 

 

 Нещодавно “Майдан” повідомляв, як доблесна міліція у Львові затримала і потягла до суду за “порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій” студентку, котра сама стояла на вулиці з плакатом, при цьому владоохоронці вигадали “несанкціонований мітинг” – при тому, що Конституція не передбачає жодних санкцій для реалізації права на мирні зібрання, а жодного порядку проведення мирних зібрань на сьогодні законом не встановлено.Враховуючи це, ми спитали УМВС України у Львівській області:1. Чи мали місце вищенаведені події?2. Якщо так, то чим саме, якими конкретними правовими нормами керувалися співробітники міліції, прирівнюючи перебування громадянина України на площі з плакатом до “проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій”?3. Який конкретно “порядок проведення зборів, мітингів, вуличних походів” (який нормативний акт) співробітники міліції вважають порушеним перебуванням громадянина на площі з плакатом?4. Чи зобов’язані, на думку керівництва УМВС України у Львівській области окремі громадяни України отримувати від якихось суб’єктів владних повноважень якісь дозволи (чи узгодження) для індивідуального перебування у громадському місці з плакатом, малюнком, прапором, гаслом тощо?5. Чи не припустилися, на думку керівництва УМВС України у Львівській области, при цьому співробітники міліції порушення конституційного права громадян України на свободу вираження думки і поглядів (ст.34 Конституції України).Цього запита було належно доставлено адресату ще 05.01.01. Встановлений законом 5-денний строк надання інформацій давним-давно проминув, а УМВС України у Львівській області – анічичирк.

Відтак, надсилаємо повторного запита, а за продовження львівськими міліціонерами загадкової мовчанки – будемо з ними щось вирішувати, юридично. 

Надруковано тут: http://maidan.org.ua/2012/01/vid-zapyta-pro-odynochnyj-protest-lvivskij-militsiji-vidibralo-movu/

Кілька слів від себе. Замітку виклав  в якості яскравої ілюстрації до того як міліція прислужує владі замість того щоб виконувати покладені на неї законом обов"язки.

Впевнений - львів'яни такого не подарують.

Було це у 1982 році.

Жив та був у Кишиневі на проспекті Сорокаріччя Жовтня такий собі Іонел Барану. 

І от, втомившись від постійних насмішок стосовно свого молдавського походження та тваринного прізвища, він вирішив кардинально змінити ситуацію шляхом набуття  нового імені та прізвища з одночасною зміною у п"ятій графі. (Хто не знає,- зараз догадається що це за графа.)

Виготовив Іонел нові документи та й запросив до себе друзів-товаришів на презентацію свого нового бренду. На початку банкету Іонел продемонстрував новий паспорт та повідомив свої нові паспортні дані. Відтепер його звали так: Иван Баран, а у п"ятій графі значилось "русский".

Це можна було б вважати кінцем історії, якби згодом на запитання сусіда (мого родича) стосовно дивного вибору нового прізвища іван відповів: "Из мести". Сенс помсти він не пояснював та об"єкт не вказував....

Казочці кінець.

Ну правда - хочу бути всього лиш собою. У середовищі друзів, знайомих мене ніхто не вважає людиною заангажованою, я ніколи не належав до жодних політичних партій і до жодної із них не проявляю симпатії. Можливо тому, що вони усі якісь ... , але зараз не про це. Мене вперто називають бандерівцем. Нарешті знайшов цьому пояснення. Відразу цитата.

"«Бандеровец» предстает в восприятии среднего русского на подсознательном уровне как своего рода «антиидеал» Украины, как живое воплощение «плохой Украины» в отличие от идеала хорошей Украины — Малороссии, которая пребывает под полным политическим и духовным контролем Москвы.  «Бандеровец» — это, так сказать, модель самых худших черт украинца, как их себе представляет русское сознание. Это тип антирусский по определению именно из-за своего украинства, из-за максимально резкого и неуступчивого проявления, манифестации своего украинства в формах, что принципиально по своему характеру сопоставимы с формами демонстрации «русскости» русским как представителем державного народа. Однако такое же поведение украинца, которое выступает отражением поведения русского, поляка, немца, венгра как носителей национальной самодостаточности воспринимается русским с его устоявшимися представлениями о «норме» для украинцев как вызов и агрессия, по крайней мере, как потенциальная угроза. Это, в свою очередь, вызывает агрессию со стороны носителя русского сознания, которую он считает спровоцированной. Спровоцированной одним только фактом существования такого «аномального украинского типажа». Вспоминается один показательный случай.. В году так 1975-м — 1976-м (во время обучения автора этих строк на философском факультете Киевского университета) со мной учился студент по фамилии Сандуца. Он был примечателен тем, что во времена, когда все украинское, мягко говоря, не приветствовалось, всегда говорил только по-украински, никогда не переходя на другой язык. Казалось бы, ну, что тут странного? Украинец говорит на своем родном языке. Точно так же вели себя русские: они всегда и везде говорили только по-русски. И никаких претензий к ним не возникало.А вышеупомянутого Сандуцу все-таки вызвали в 1-й отдел и попросили перейти на «великий, могучий и свободный». Мягко так, ненавязчиво. Однако, учитывая авторитет ведомства, рекомендация была более чем убедительной. А потом этот человек вообще куда-то исчез. Дальнейшая его судьба неизвестна. Он демонстрировал свою «украинскость», свое национальное «я» так, как это делали русские. Но, что можно Юпитеру, того нельзя быку». Его абсолютно нормальное для всех народов национальное поведение было воспринято как знак, символ агрессии. Он повел себя так, как украинцу вести себя в СССР, в Российской империи было «не положено». Взял не по чину, не по национальному чину. Его поведение, нарушавшее национальную норму для всех «нерусских», воспринималось как оскорбление, как нарушение установленного порядка и как агрессия против носителей русского языка. Собственная же национальная агрессивность переносится на другого и приписывается этому другому, что вызывает чувство угрозы и незащищенности. Это очень своеобразная мазохистская агрессивность, когда сам источник агрессии ощущает себя жертвой, нуждающейся в защите и сочувствии, когда в роли «перпетуум-мобиле» агрессивности выступает искусственно возбужденный в себе самом страх и комплекс острой, хотя и не оправданной реальными обстоятельствами, жалости к себе. Яркой иллюстрацией этого тезиса может быть ситуация с «русскоязычными» за пределами Российской Федерации и ее освещение СМИ этой страны с бесконечными жалобами на «ущемления» и «преследования».  «Бандеровец» воспринимается россиянами как метафизическая, почти манихейская угроза со стороны «сыновей тьмы». Однако участие реальных «бандеровцев» в формировании таких представлений было минимальным, остальное сделало само русское сознание с его специфическими, созданными такой же специфической историей, особенностями. Кое-что об этих особенностях можно иногда прочитать у российских исследователей." 

Тепер буду спати спокійно.

Кому цікаво і хоче знати більше,- прошу сюди: http://www.kotelna.org.ua/phpBB2/viewtopic.php?t=442

Останніх декілька місяців увага громадськості прикута до переслідування опозиції в особі ЮВТ. Ця екстраординарна подія прикувала до себе майже усю увагу. А разом із тим у тіні цієї події пригасли події не менш важливі, які прекрасно ілюструють руйнування владою нашого зовсім іще незрілого громадянського суспільства. 

Я не буду повідомляти жодних новин, лиш хочу привернути (і не я один) увагу суспільства до злочинів влади, які відбулись у минулому році за допомогою інформації, яка міститься на  сайті УГС http://helsinki.org.ua/index.php?id=1321888005

Цю інформацію підготував Ценр громадянських свобод. Я ж подам тільки назви справ, які увійшли до проміжного річного звіту УГС та посилання на публікації у засобах масової інформації, що у деталях описують ці справи.

Ось перелік:

«Справа Андрія Федосова»

«Справа Дементія Бєлого»

«Справа Андрія Бондаренко»

«Справа Юрія Косарева»

«Справа Олени Білозерської»

 «Справа телекомпанії «КРУГ»

«Справа телекомпанії «АТН»

«Справа організації «КЛАС»

«Справа Демократичного Альянсу»

«Справа Української асоціації студентського самоврядування»

«Справа Фундації Регіональних Ініціатив»

«Справа активістів «Податкового Майдану»

«Справа Юрія Скрипки»

«Справа Дениса Олейнікова»

"Справа Ганни Сінькової»

«Справа членів ВО «Тризуб»

«Справа членів ВО «Свобода»

«Справа Тараса Шаха»

«Справа Тараса Токаря»

«Справа Олександра Володарського»

«Справа Костянтина Лаврова»

«Справа Олексія Чорного»

«Справа Заіра Смедляєва»

«Справа Сергія Веселовського»

А ось посилання на публікації:

[1] Підготовлено Олександрою Матвійчук, Центр Громадянських Свобод. [2] http://www.hrw.org/sites/default/files/related_material/Health_2010_fedpsov_uk.pdf [3] http://news.dt.ua/SOCIETY/zvit_amnesty_international_trivozhno_za_ukrayinu-80861.html [4] http://pravotoday.in.ua/ru/press-centre/publications/pub-349/ [5] http://www.edu.helsinki.org.ua/ru/index.php?id=1290324228 [6] http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1288174073#_ftn3 [7] http://www.youtube.com/watch?v=rF2RqM0VkqQ . [8] http://www.myvin.com.ua/ua/news/news_vin/zmi/7038.html [9] http://ord-ua.com/media/uploads/image_5.jpeg [10] http://33kanal.com/11-19/2213-11-19-19 [11] http://www.youtube.com/watch?v=Wg8Cvpd1Xs8&feature=player_embedded [12] http://umdpl.info/index.php?id=1305292630 [13] http://www.youtube.com/watch?v=stNP4N01owo&feature=player_embedded [14] http://mstyle.lugansk.ua/topnews/903-delo-yuriya-kosareva-zavisit-ot-obschestvennosti.html [15] http://mstyle.lugansk.ua/topnews/903-delo-yuriya-kosareva-zavisit-ot-obschestvennosti.html [16] http://mstyle.lugansk.ua/topnews/903-delo-yuriya-kosareva-zavisit-ot-obschestvennosti.html [17] http://mstyle.lugansk.ua/uploads/posts/2011-06/1309323301_kosarev-otvet-iz-kieva.jpg [18] http://mstyle.lugansk.ua/topnews/903-delo-yuriya-kosareva-zavisit-ot-obschestvennosti.html [19] http://mstyle.lugansk.ua/uploads/posts/2011-07/1310138529_prokuratura-lug.jpg [20] http://sites.google.com/site/mediaprofspilka/hot-news-1/pecerskamiliciaznovuporusilazakonsodozurnalista [21] http://bilozerska.livejournal.com/2011/01/13/ [22] http://bilozerska.livejournal.com/366394.html [23] http://www.pravda.com.ua/news/2011/01/12/5776480/ [24] http://www.ua.glavred.com/archive/2011/01/14/192624-6.html [25] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1304254094.html [26] http://www.guard.in.ua/blog/moderator/1902.html [27] http://www.naso.org.ua/kiev/ [28] http://www.chornomorka.com/node/4820 [29] http://maidan.org.ua/2011/09/hronolohiya-podij-%E2%80%94-pozbavlennya-telekompaniji-atn-efiru/ [30] http://news.dt.ua/SOCIETY/u_borotbu_za_svobodu_slova_v_harkovi_vplutavsya_evrosoyuz-88570.html http://news.dt.ua/SOCIETY/yanukovich_doruchiv_kabminu_ta_prokuraturi_zahistiti_prava_harkivskoyi_telekompaniyi_atn-88255.html [31]http://news.dt.ua/SOCIETY/harkivski_televiziyniki_podali_do_sudu_na_ses,_yaka_nibito_za_vkazivkoyu_kernesa_zablokuvala_signal-88253.html [32] http://www.unian.net/ukr/news/news-463101.html [33] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1305104530.html (Прес-служба Правозахисного центру «Поступ») [34] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1305104530.html (Прес-служба Правозахисного центру «Поступ») [35] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1305104530.html (Прес-служба Правозахисного центру «Поступ») [36] http://postup.org.ua/sites/default/files/news/2011/02/prot_obyska.jpg http://postup.org.ua/sites/default/files/news/2011/02/prot_obyska1.jpg [37] http://postup.org.ua/sites/default/files/news/2011/02/obraschenie_cpzo.pdf http://postup.org.ua/sites/default/files/news/2011/02/dscn0323.jpg [38] http://postup.org.ua/sites/default/files/news/2011/02/ot_prokuraturi_malinovsk_r-na_odessi.jpg http://postup.org.ua/sites/default/files/news/2011/02/obr_008.jpg [39] http://www.dem-alliance.org/main/rn/120/news/1375/ [40] http://www.dem-alliance.org/main/rn/120/news/1377/ [41] http://www.dem-alliance.org/main/rn/120/news/1475/ [42] http://fri.com.ua/wp-content/uploads/2011/04/berkut_fri_.mp3 [43] http://direct-action.org.ua/?p=259 [44] http://direct-action.org.ua/?p=261 [45] http://direct-action.org.ua/?p=262 [46] http://www.youtube.com/watch?v=eDVIUN3Xdnw&feature=player_embedded [47] http://direct-action.org.ua/?p=938 [48] http://www.youtube.com/watch?v=SIY2FteLz5A&feature=player_embedded http://www.youtube.com/watch?v=PV1Fdw6s5IM&feature=player_embedded http://www.youtube.com/watch?v=Vtun3wrOTA8&feature=player_embedded [49] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1306759816.html [50] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1303232705.html [51] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1304528462.html [52] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1308907996.html [53] http://tsn.ua/ukrayina/aktivista-podatkovogo-maydanu-pislya-7-misyaciv-u-sizo-vidpustili-na-volyu.html [54] http://blogs.telekritika.ua/?id=2437 [55] http://www.svidomo.org/defend_article/3137 [56] http://www.kommersant.ua/doc/1594674 [57] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1304075364.html [58] http://tsn.ua/ukrayina/sud-povernuv-na-dorozsliduvannya-spravu-proti-aktivistiv-podatkovogo-maydanu.html [59] http://www.svidomo.org/defend_article/4382 [60] http://bezyanukovicha.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2477:2011-10-23-13-44- 41&catid=44:srochno&Itemid=71 [61] http://tyzhden.ua/News/33962 [62] http://www.youtube.com/watch?v=AfPKPoZhHhY [63] http://stroyobzor.net.ua/news/75241 [64] http://tsn.ua/spetsproekti/groshi/biznesmena-kinuli-za-grati-za-vidmovu-dati-habar-prokuraturi.html [65] http://tyzhden.ua/News/30192 [66] http://www.kyivpost.ua/opinion/op-ed/odinnadcat-voprosov-k-milicii-ot-denisa-olejnikova-po-delu-prostoprint-28906.html [67] http://tyzhden.ua/News/30201 [68] http://www.kyivpost.ua/ukraine/article/represivna-mashina-pracyuye-na-povnu-sprava-prostoprint-pokazuye-yak-29272.html [69] http://tyzhden.ua/News/30256 [70] http://tyzhden.ua/News/28292 [71] http://www.ut.net.ua/News/31588 [72] http://www.newsru.ua/ukraine/02jul2011/fmiek.html [73] http://news.tochka.net/ua/57481-genprokuratura-obyavila-vzryv-stalina-teraktom/ [74] http://news.tochka.net/ua/57375-zaderzhannykh-posle-vzryva-stalina-aktivistov-tyagnyboka-otpustili/ [75] http://news.tochka.net/ua/57645-za-vzryv-stalina-zaderzhali-aktivistov-trizuba/ [76] http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/08/110823_sbu_terrorists_lawyer_dt.shtml http://www.politarena.org.ua/2011/02/05/k_zaderzhannym_trizubovcam_ne_pustili_advokatov.html [77] http://www.newsmarket.com.ua/2011/04/u-zaporizhzhi-vidpustili-trizubivtsiv/ [78] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1308160639.html [79] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1306271648.html [80] http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20110115/630/630.html?id=2277419 [81] http://khpg.org/index.php?id=1297633400 [82] http://www.ut.net.ua/News/7786 [83] http://www.poryad.com/?p=9743 [84] http://www.khpg.org/index.php?id=1284130492 [85] http://www.web-accountant.ru/u-lvovi-suditimut-tyurmu/ [86] http://galinfo.com.ua/news/95311.html [87] http://khpg.org/index.php?id=1310977761 [88] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1306327371.html [89] http://viktortokar.wordpress.com/2011/09/10/stop-sud/ [90] http://free.shiitman.net/ [91] http://ua-human-rights.livejournal.com/43243.html [92] http://free.shiitman.net/lang/ru/2010/12/08/%d1%82%d0%b5%d0%ba%d1%81%d1%82-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b3%d0%be%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b0/ [93]http://censor.net.ua/photo_news/171543/ohrana_syna_yanukovicha_na_glazah_u_militsii_razognala_donchan_zaschischavshih_svoyu_detskuyu_ploschadku [94] http://www.youtube.com/watch?v=WzR17pklq8c [95]http://censor.net.ua/photo_news/171543/ohrana_syna_yanukovicha_na_glazah_u_militsii_razognala_donchan_zaschischavshih_svoyu_detskuyu_ploschadku [96] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1308603266.html [97] http://vlasti.net/news/127938 [98] http://donpravo.com.ua/rus/actual/11-delo-doneckogo-obschestvennika-konstantina-lavrova.html [99] http://novynar.com.ua/politics/192645 [100] http://www.dem-alliance.org/userfiles/images/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%A3%D0%9F%282%29.jpg [101] http://ru-ru.facebook.com/note.php?note_id=287627467920235 [102] http://www.youtube.com/watch?v=Dnc0yGkoX_o [103] http://www.ktv.odessa.ua/allnews/1149-brifing-lidera-demokraticheskogo-alyansa-alekseya-chernogo-video.html [104] http://texty.org.ua/pg/news/kulch/read/26441/U_Krymu_pravoohoronci_pereslidujut_chilnogo_aktyvista_Medzhlisu [105] http://www.youtube.com/watch?v=IrYezxZ4BF0 [106] http://qha.com.ua/haber2.php?id=7800 [107] http://novoross.info/people/8297-v-simferopole-zhurnalisty-proveli-akciyu-v-zaschitu-derevev-na-ulice-gorkogo-foto.html [108] http://investigator.org.ua/news/14484/ [109] http://maidan.org.ua/static/news/2011/1311610829.html

Ніврочку ж за рік "намолотила" голуба влада на чолі із "Добрим царем". Відповідати за це, звісно, ніхто не збирається. Наша ж справа усього цього не забути та пред"явити владі, притягнувши її до відповідальності. 

   

 

center

Спершу хочу привітати усіх із прийдешніми святами та побажати усіляких житейських гараздів.

У час дозвілля раджу переглянути фотоальбом талановитого фотографа із Львова Андрія Bramms за такою адресою:

http://photographers.com.ua/pictures/user/2733/album/39680/?page=0&

Гарантую Вам масу насолоди. Для заманухи покажу один вкрадений у нього знімок (лиш не кажіть про це автору)

Бажаю приємного перегляду.

Сподіваюсь, що захочете поділитись зі мною своїми враженнями

http://texty.org.ua/pg/news/newsmaker/read/34391/Kyjivska_jolka__novyj_mem_ukrajinskogo_internetu

Приємного перегляду!

Роман КРУЦИК. Голова київського «Меморіалу

Із засобів масової інформації та під час поїздки на свято Трійці до Івано-Франківська, де з 1989 р. цього дня вшановують пам’ять жертв Дем’янового Лазу, довідуюсь, що з осені 2010 року біля с. Пшеничників Тисменицького району ведуться розкопки жертв репресій. Але ще більше викликало моє здивування, коли довідався що 11.06.2011 р. питання розкопок обговорювалось на засіданні сесії обласної ради, бо виявляється, що другий рік уже ведуться розкопки, а немає порушеної карної справи за фактом виявлення місця масового поховання людей і не проводиться судово-медична експертиза останків (адже постанову про проведення судово-медичної експертизи виносить слідчий після порушення карної справи). Чому вже другий рік мовчить прокуратура області? Адже відділ загального нагляду відповідно до Закону України «Про прокуратуру» за листами заявників чи за повідомленнями у ЗМІ зобов’язаний був втрутитись і привести розкопки у правове поле... Як повідомили учасники та очевидці розкопок, жертви поховано у широкій траншеї чи то у старому руслі річки кількома шарами, без ознак залишків одежі та без кульових пошкоджень у черепах чи інших місцях скелетів. Сама кількість жертв поховання вражає. Торік розкопано 170 останків, а цього року їх число, як запевняють, більш як подвоїлося... Щоб віднайти хоч якісь відомості про поховання у Пшеничниках, я переглянув свої старі записи, які здійснював під час пошуку поховань жертв репресій, будучи головою івано-франківського обласного «Меморіалу». Пам’ятаю, що ще в 1992 р. до «Меморіалу» надходили поодинокі свідчення про масові поховання у Пшеничниках. Тоді на пошуки кілька разів виїжджав активіст «Меморіалу» І. Павликівський, але пошуки були безрезультатними. Начальник івано-франківської тюрми при зустрічі розповів, що у нього в тюрмі є шафа, в якій є сотні справ на жителів нашої області. Віддати нам на ознайомлення ті справи він не міг, оскільки боявся покарання свого начальника генерала Панькова. Тоді ми з Р. Шевчуком оформили запит на обласне управління УВС за підписом голови обласної ради М. Яковини. Та відповідь Панькова від 3.06.1992 року була ухильною: «Повідомляємо про те, що в УВС немає архівних матеріалів на учасників руху опору ОУН—УПА, розстріляних за вироками та померлих під час ведення слідства у 1939—1941, 1944—1955 роках». і лише коли начальником обласного УВС став А. Француз, вдалося заглянути в таємничу шафу. Нам було передано список 531 в’язня тюрем Станіславської області, які загинули від тортур, голоду (дистрофії) та від різних епідемій в нелюдських умовах більшовицьких казематів.  [ Читати далі ]