Де сенс в житті? Його не буде,
Доки не знаєм, хто ми є.
Хто в курсі, звідки вийшли люди?
Що там наука визнає?

 
Теорій – купа! Фактів – мало:
Старі кістки, брехня попів...
Когось комета розігнала,
Когось тиранозавр поїв.

 
Століть десь з двадцять нас дурили,
Що там, у хмарах голубих,
Сидить мужик, і він щосили
Піклується про нас, дурних.

 
Що він, нудьгуючи на небі,
Зліпив чи з глини, чи з лайна  
Якусь істоту – не ведмедя,
Не зайця і не кабана,

 
А так... ні те, ні се... середнє.
І витвір глинобитний цей    
Був предок наш безпосередній,
Тобто Адам. Він був єврей.

 
Потім мужик – ну, той, що з неба,
Поповнюючи список див,
Переламав йому всі ребра
І з них щось знову наліпив.

 
Воно і справді було дивним –
Товсте, з великими грудьми,
Та ще й звалось ім’ям противним,
Тепер так кішок звемо ми.  

 
Ви тільки вимовить це: „Й-Є-ва...”, -
Хоча справжнісіньке село,
А гонору - як в королеви,
Бо ж інших баб ще не було.

 
Вона жила без кайфу з драйвом,
Оскільки той, з небес, мужик
В процесі відсікав все зайве,
Ну і Адаму все відсік.

 
А як же жінці без оргазму?
І хрін поможе хто з небес!
Вони ж там всі давно в маразмі,
А тут у Єви вічний стрес.  

 
Коротше, мучилась, тинялась,
Знайшла змію... туди-сюди...  
Так з нею натренувалась,
Що аж родила. Без балди!

 
Приблизно ось таким макаром
З’явились люди на Землі.
Потім були Абрам та Сара,
Якийсь там Ной на кораблі,

 
Потім від правильних євреїв
Чомусь неправильні пішли –
Хазари, там, гіпербореї,  
Мордва і ще якісь козли,

 
Що, наче зграї бліх по спинці,
По всій планеті розповзлись.
Брехня? Брехня! Де ж українці?
Ми що, із космосу взялись?  
  
От якби згідно з божим планом,
Логічно і без маячні
Адам був названий Степаном
І жив в Охтирці чи Ічні,

 
Ця версія була б правдива,
А так, виходить, все дарма.    
Що курви є в раю – не диво!
Скажіть мені, де їх нема.  

 
Є ще повір’я у народів -
Все більше тих, що курять план,        
Що перевтілення виходять        
Навіть з гі..на на марсіан.  

 
Наприклад, був ти павіаном,
Помер, там, згнив, а через рік
Став президентом Чуркестану...  
Тут замах, вбили... Що, гаплик?

 
Хрін вам! Минає місяць, другий,
А ти вже жаба чи буряк...
І так, без всякої напруги,
Живеш собі то так, то сяк.

 
Життя аж ллється через вінця!
Але, погодьтесь, щось не те,
Образливе для українця,
Огидне, йо-пе-ре-се-те.

 
Щось, що паплюжить та плюндрує
Всю гідність кожного із нас.      
То ти султан, то кінь, то туя,
А то, прикиньте, унітаз!

 
І ти стоїш – безсило, тупо,
Мерзенний сморід з рота пре,
А на тобі розсілась дупа
Та ще і в душу тобі сре!

 
Ганьба! Конфуз! І таке інше...
Ціна і тим повір’ям – гріш!
То ж що? Кінець і цьому віршу?
Ти, автор, марно тут сидиш?

 
Не дочекаєтесь, шановні,
А ось вам і апохвігей:
Наше походження – не ззовні,
Наш спільний предок – не єврей,

 
Хоч краще був би він, вважаю.
А я ж гіпотезу додам,
Що від негод та неврожаю
З макаки вийшов той Адам.

 
Знайшов якусь там каменюку,
Її до палки прив’язав,
Використовував цю штуку,
Коли рибалив чи пахав,

 
Якось зустрів одну горилу,
Жив з нею, поки не набрид...
Ось так дала ця пара мила          
Новий біологічний вид.

 
Чим ця ідея симпатична?
Ти її спробуй спростувать!
Вона правдива і практична,
Не треба доказів шукать.  

 
Тут вже одне немало значить,
Один, та дуже вірний, знак:
Я сам постійно й часто бачу
Людей, що схожі на макак.

 
Я сам такий – хто бачив, знає.
А як піддам стаканів п’ять,
Такі мортале викидаю...
Ну чиста мавпа! Не віднять!

 
Та є і в цьому щось потворне:
Ну обізяна... Що за звір?
Нехай розумне, там, моторне,
Але не наш це монастир

 
І не для нас статут приматів –
В Полтаві ж Африки нема.  
У нас своя земля багата,
Свій предок, що наш світ трима.  

 
Він і розумний, і красивий,
Любитель хліба, каш та вин,  
Як вип’є, він, як всі ми, хтивий,  
Як всі ми, має рило він,

 
Як ми, не любить працювати,
             Бо труд – то „мулька” для рабів.          
Нами приречений до страти,
Він виховати нас зумів.  

 
        Втративши талію і шию,            
                            Він не здавався і в ярмі,                                
А гордо жер свої помиї
І чхав на всіх навіть в тюрмі.

 
А надягни на це створіння  
    Костюм, сховавши жирний зад, -
Бач, це вже голова правління
Або народний депутат.

 
Тут доказів уже не треба,
Ми їх самі давно знайшли.
    Може, хтось десь і вийшов з неба,
А ми з кабанчиків пішли.

 
Що, землячки, невже не раді?
А я, дізнавшися, зрадів.
Нема альтернативи правді
І предків краще кабанів!

 

© В.Бунякін.

В Африке казнят за просмотр ЧМ по футболу

Столь суровые наказания ввели духовные лидеры группировки, пришедшие к выводу, что сомалийцам незачем смотреть футбол. Представитель «Хизбул Ислам» Мухаммед Абди Арос заявил, что запрет на просмотр матчей следует соблюдать на территории всей страны, включая регионы, которые не контролирует его движение, передает «Интерфакс».

«Мы советуем молодым сомалийцам: вы не должны смотреть этот Кубок мира. Это потеря денег и времени, никто не получит пользу от того, что будет смотреть за тем, как обезумевшие люди прыгают из стороны в сторону», — сказал он.

Радикальные исламисты патрулируют на внедорожниках жилые кварталы, выслеживая тех сомалийцев, которые все же смотрят футбольные матчи. El Pais сообщает, что нередко сомалийские футбольные болельщики вынуждены организовывать тайные встречи для просмотра матчей и принимать меры предосторожности, чтобы никто не узнал об их увлечении спортом.

«Мы смотрим телевизор без звука одним глазом и следим за дверью другим», — заявил один из болельщиков.

В субботу бойцы из «Хизбул Ислам» убили двоих человек, смотревших футбольный матч. Кроме того, на северо-востоке Могадишо члены группировки задержали 10 молодых людей, смотревших матч между Аргентиной и Нигерией, сообщает ВЗГЛЯД.

В то же время в районах, контролируемых правительством Сомали, матчи чемпионата мира показывают в кинотеатрах. А одна из сомалийских телекомпаний перевезла оборудование в аэропорт, охраняемый африканскими миротворцами, чтобы радикальные исламисты не смогли его уничтожить.

(с)

Медведев предвидит Третью мировую войну. Подробности

Фото © ИТАР-ТАСС

Россия должна быть готова к возможному конфликту, сопоставимому по масштабам со Второй мировой войной. Об этом сообщил президент РФ Дмитрий Медведев в интервью газете "Известия", обнародованном пресс-службой Кремля.

"Такой конфликт, к сожалению, возможен, и это связано с тем, чтосуществуют очень разные страны с очень разными интересами. На планетеогромное количество оружия, есть люди, которые до сих пор рассматриваютвойну в качестве средства решения своих политических проблем. Есть,

наконец, случайности. Поэтому мы должны быть к этому готовы", - отметил Медведев. По его словам, для этого необходима работа в рамках международного сообщества, в рамках Организации Объединенных Наций, на европейском континенте в рамках ОБСЕ, заключение новых соглашений типа Договора о европейской безопасности.

"Ну и, конечно, мы должны быть сильными. Мы обязаны быть готовыми к тому, что возникнут какие-то проблемы. Как бы ни были мы миролюбивы, мы должны быть подготовлены к защите нашей страны. А это - вооруженные силы, это внимание к армии, создание современных вооружений, это нормальные условия жизни и оплаты труда для военнослужащих, эффективная, компактная, но сильная, хорошо обученная армия, где служат хорошо подготовленные офицеры и солдаты. Все это безусловный императив, безусловный приоритет нашей жизни. Как Верховный главнокомандующий я уделял и буду уделять этому самое пристальное внимание, потому что иначе мы можем оказаться слабыми перед лицом возникшей угрозы", - отметил российский лидер.

(По материалам сайта rbc.ru)

Алексей Митрофанов: пусть в Киргизии воюют китайцы «Киргизия это детонатор большой азиатской войны» © 2010, NR2.Ru, «Новый Регион»,

(с)

Никогда ни о чем не жалейте вдогонку,
Если то, что случилось, нельзя изменить.
Как записку из прошлого, грусть свою скомкав,
С этим прошлым порвите непрочную нить.

Никогда не жалейте о том, что случилось.
Иль о том, что случиться не может уже.
Лишь бы озеро вашей души не мутилось
Да надежды, как птицы, парили в душе.

Не жалейте своей доброты и участья.
Если даже за все вам — усмешка в ответ.
Кто-то в гении выбился, кто-то в начальство...
Не жалейте, что вам не досталось их бед.

Никогда, никогда ни о чем не жалейте -
Поздно начали вы или рано ушли.
Кто-то пусть гениально играет на флейте.
Но ведь песни берет он из вашей души.
 
Никогда, никогда ни о чем не жалейте —
Ни потерянных дней, ни сгоревшей любви.
Пусть другой гениально играет на флейте,
Но еще гениальнее слушали вы.
 
 А.Дементьев.

О любви и нежности не просят,
Не зовут любовь к себе, как гостью
В опустевший и притихший дом.
Но молчат задумчиво у свечки,
Греют руки у её огня.
И надеждой робкой душу лечат,
Никого за горечь не виня.
О любви и нежности не молят,
Ведь не милость всё-таки она.
Даже если зазвенит от боли
Где-то в сердце тонкая струна.
Даже если всё невыносимо,
Даже если некуда бежать,
Не проси ты о невыполнимом,
Не склоняйся, гордая душа.
Затаись и жди. И время лечит,
Даже, если верится едва.
Отпылают, отгорят как свечи
Где-то в сердце тихие слова.
И уйдут в забвение свет и нежность,
И придёт спасение - пустота.
На осколках умершей надежды
Оживёт когда-нибудь мечта.
И когда-нибудь в дожди и осень
Бег замрёт стремительных минут.
Просто помни, о любви не просят.
Её очень терпеливо ждут.


(с)

Помер український режисер Юрій Іллєнко . Сьогодні, 15 червня, помер видатний український кінорежисер Юрій Іллєнко. Про це ForUm’у повідомили у прес-службі Всеукраїнського Об'єднання «Свобода»,членом котрої він був. ВО «Свобода» виражає щирі співчуття рідним Юрія Іллєнка, дружині Людмилі та синам Андрію і Пилипу. Іллєнко народився у 1936 році у Черкасах. Закінчив школу у Москві, вчився в Інституті кінематографії на операторському факультеті. У 1963 році став оператором фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Є режисером фільмів «Колодязь для спраглих», «Вечір напередодні Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», «Мріяти і жити», «Молитва за гетьмана Мазепу»,"Богдан Зеновій Хмельницький" і багатьох інших. ForUm