КИЇВ. 10 березня. УНН. Директор юридичної компанії Lions Litigate, к.ю.н. Станіслав Батрин звернувся з позовом до Кабміну та Фонду держмайна щодо визнання недійсними контрактів на поставку газу від 19 січня 2009 року між ВАТ “Газпром” та НАК “Нафтогаз України”. Про це йдеться у повідомленні, яке є у розпорядженні УНН.

“6 березня 2013 р. директор юридичної компанії Lions Litigate, к.ю.н. С.В. Батрин звернувся з позовом до Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України (справа про визнання недійсними контрактів на поставку газу, укладених 19.01.2009 р. між ВАТ “Газпром” та НАК “Нафтогаз України”) .Основна позовна вимога викладена в наступному вигляді: “Зобов’язати Кабінет Міністрів України вжити заходів з реалізації господарської компетенції через скликання позачергових загальних зборів акціонерів Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України“ та шляхом включення в порядок денний позачергових загальних зборів питання про розірвання (або визнання недійсними) контрактів на поставку газу, укладених між ВАТ „Газпром“ та НАК „Нафтогаз України“ від 19 січня 2009 року № КП та про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 року по 2019 рік від 19 січня 2009 року № ТКГУ”.

За словами С.В. Батрина, специфіка управління НАК “Нафтогаз України” полягає в тому, що держава в особі Кабінету Міністрів України реалізує господарську компетенцію по відношенню до компанії. Водночас, особи, які володіють часткою в статутному капіталі НАК “Нафтогаз України” у розмірі, принаймні 10%, вправі (а держава зобов’язана), в узгодження з положеннями статуту компанії, ініціювати проведення позачергових загальних зборів, а також внести в порядок денний таких зборів питання про розірвання газових угод, або ж визнання їх недійсними. Тільки за наслідком прийняття рішення керівним органом НАК “Нафтогаз України”, цей суб’єкт господарювання вправі звернутися до Арбітражного інституту Торгової палати м. Столькгольм щодо розірвання чи визнання недійсними контрактів на поставку газу. Аналогічно, тільки НАК “Нафтогаз України” може стати ініціатором і стороною перемовин з контрагентом ВАТ “Газпром” в питаннях про внесення змін до діючого контракту.

Перемовини між президентами двох країн щодо ціни на газ є прямим свідченням втручання органів державної влади у діяльність самостійних суб’єктів господарювання. Газові угоди від 19.01.2009 р., укладені не між державами “Україна” та “Росія”, а між ВАТ “Газпром” та НАК “Нафтогаз України”, як самостійними господарюючими суб’єктами. Всі рішення з боку НАК “Нафтогаз України” повинні прийматися органом управління цієї компанії, а не суб’єктом владних повноважень. Це також означає, що якщо Президент України самостійно вирішує питання про ініціювання перегляду газових угод, то він перевищує владні повноваження з наслідком, подібним до наслідків у справі Тимошенко.

Стосовно позовних вимог, слід констатувати, що Вироком Печерського районного суду міста Києва у справі № 1-657/11 від 11.10.2011 (суддя: Кірєєв Р.В.) встановлено, що підписання та виконання умов Контрактів на поставку газу спричинило тяжкі наслідки державі на суму 194 625 386,70 доларів США, або 1 516 365 234,94 грн. Зрештою, станом на 26 січня 2013 року, підтверджено, що ВАТ “Газпром” виставив до НАК “Нафтогаз України” вимогу про сплату 7 млрд. доларів США за недобір газу, який Україна не отримувала у 2012 році, — спираючись на положення Контрактів, виконання яких завдає шкоди інтересам держави та народу України, становить загрозу національній безпеці України.

Відповідь всім Кларам Цеткіним, які дозволили собі своїм чорним ротом "закинути" Великому Кобзареві, що Він роз"єднує Україну!

Ні! Ні! І ще раз Ні !!! Він не тільки не роз"єднує Україну, Він ще й ОБ"ЄДНУЄ СВІТ!

Доказ тому це виконання:

«Погруддя жінки», написана простим олівцем у 1830 році, Тарасу тоді було всього 16 років.

Портрет Катерини Абази (?)  1837. Папір, акварель. 22,5 х 18,1.

Смерть Олега, князя древлянського 1836. Папір, туш, перо. 27,5 х 38,9.

Смерть Богдана Хмельницького  1836—1837. Папір, туш, перо, пензель. 30,8x45,1.

Визволення апостола Петра з темниці 1836. Папір, сепія, олівець. 25,9x21,4.

Одаліска  1840. Папір, акварель, бронза. 16,3 х 20,5.

Жінка в ліжку  1839-1840. Папір, акварель. 23,1 х 19,1.

Марія. Малюнок за поемою О. С. Пушкіна "Полтава" 1840. Папір, акварель. 24,7 х 20,1

Циганка-ворожка  1841. Папір, акварель. 26,5x20,7.

Катерина 1842. Полотно, олія. 93 х 72,3.

Портрет Маєвської  1843. Полотно, олія. 41,5x35,7.

В гаремі 1843. Папір, акварель. 24,7 х 20.

Селянська родина  1843. Полотно, олія. 60 х 72,5.

На пасіці  1843. Полотно, олія. 53 х 41.

 

Портрет Олександра Коцебу 1843. Папір, акварель. 27,9 х 22,5.

Портрет Варі й Василька Рєпніних 1844. Полотно, олія. 40x51,3.

Портрет Пантелеймона Куліша  1843-1844. Полотно, олія. 40,3x32,2.

В Решетилівці  1845. Папір, туш, сепія, акварель. 19x27,4.

Воздвиженський монастир у Полтаві  1845. Папір, сепія, акварель, туш. 19,1 х27,1.

Почаївська лавра з півдня  1846. Папір, акварель. 28,9 х 37,8.

Аскольдова могила  1846. Папір, сепія, акварель. 26 х 37.

Пожежа в степу  1848. Папір, акварель. 21,4x29,6.

1848. Папір, акварель. 20,5 х 29,8.

Місячна ніч на Косаралі  1848-1849. Папір, акварель. 15x29,2.

Біля вогню  1848 -1849. Папір, олівець, сепія. 23 х 17,6.

 Укріплення Іргизкала 1848-1850. Папір, акварель. 20 х 29,5.

Серед товаришів  1851. Папір, сепія, білило. 26 х 19,3.

Сад біля Новопетровського укріплення  1854. Папір, акварель. 17,1 х29.

Тарас Шевченко (акин Тарази) вважається у казахів своїм. Попри те, що той носив мундир чужої армії, був іншої віри, іншого звичаю й належав до іншої цивілізації. Шевченко в очах казахів належав до касти акинів, навіть шаманів, адже він вмів малювати, і казахи довіряли йому настільки, що навіть позували. А це неприпустимо для людей, які сповідують іслам.

 

Клара Ейснер (Цеткін), народилася 5 липня 1857 року

А от подружка Клари - Роза Люксембург народилася 5 березня.

Дівчатка БУРНО відмітили День народження Ґозочки. Відмічали, щоправда, 8 березня ( у свято Пурім) ... 

Ну як не подякувати у такий "чудовий" день цій ЧАРІВНІЙ Кларі???

Фото 1. Зустріч Клари Цеткін на вокзалі в Берліні після її повернення з Совіцького Союзу, 1927р.

Фото 2. Комуністки під час передвиборної кампанії 1928 року.

Написи на транспарантах:
"Arbeiterfrauen, macht euch frei. Whlt Kommunisten am 20. Mai. (Жінки-робітниці, звільніть себе. Голосуйте за комуністів 20-го травня)";
"Nur in Sowjet-Russland ist die Befreiung der Frau durchgefhrt! (Тільки в Радянській Росії визволення жінок здійснено!").

Фото 3. Виступ Клари Цеткін на піонерській лінійці.

Фото 4. Похорон Клари Цеткін - видатної діячки міжнародного і робітничого руху. 1933 р.

І як кажуть:  за що боролись.....?

А тепер про ті "ПРАВА", які виборювали КЛАРИ:

Энциклопедия русской души   Виктор Ерофеев

З початку року активізувався терор з боку працівників МВС. Майже кожна мирна акція завершується жорстоким нападом з боку правоохоронних органів. Напад на акцію 14 лютого в підтримку Сумських політв'язнів, масове побоїще громадян в Гостинному Дворі — лише найяскравіші прояви свавілля міліції. І досі жодного злочинця у погонах не покарано.

15 березня, в міжнародний день боротьби зі свавіллям правоохоронних органів Комітет Визволення Політв'язнів, Чорний Комітет, а також активісти Гостинного Двору проведуть пікетування Міністерства Внутрішніх Справ (вул. Богомольця, 10).

15 березня 2013 р.  11:00
Київ, вул. Богомольця, 10

Вадим Рабинович, відомий бізнесмен, сьогодні назвав 2 версії замаху на себе, який стався у понеділок, 4 березня. За першою версією, це націоналісти, від яких щодня отримує по декілька погроз. Каже, що листи кидають у поштову скриньку і на них зазначені зворотні адреси. Правоохоронні на це не реагують. За другою версією, представникам нинішньої влади дуже цікавий міжнародний телевізійний канал, яким володіє Рабинович. Він має назву "JN-1".

"До мене приходив Андрій Деркач (помічник прем'єр-міністра) і сказав: "Ти ж знаєш, яка ми сила. Коли ти працював, мій батько був головою СБУ. Ми вважаємо, що ти нам ще винний". Таким же чином раніше він забрав у мене канал "Ера". Пообіцяв повернути після виборів, але не повернув", - сказав бізнесмен.

Рабинович зазначає, що немає в Україні ніякого бізнесу взагалі. Він не є прихильником ні опозиції, ні провладних структур. Каже, що взагалі немає ворогів: ні з минулого, ні з теперішнього часу.
"У той же день, коли до мене приходив Деркач, я написав заяву у Генпрокуратуру. Реакції немає взагалі ніякої. Можливо, лист десь загубився дорогою, тому кажу про це ще раз при журналістах. Міліції після вибуху про це теж казав. Також ніякої реакції. Тільки вчора дзвонили з райвідділу, питали, чи не маю телефон Деркача. І все", - додав він.

Вадим Рабинович підтвердив, що будь-кому, хто надасть інформацію про замах на нього, заплатить мільйон гривень. Пообіцяв назвати номер телефону. За яким можна телефонувати. Запевнив, що це буде повністю анонімно, але номеру не дав, можливо забув.

Вседозволеність і безкарність представників влади так «дістала» народ, що нормальне виконання своїх службових обов'язків співробітницею авіакомпанії Air-Onix Юлією Поніжаніною, яка відмовилася пустити Колесніченка на рейс до Сімферополя за посвідченням депутата, зробило її героїнею.

Ось тільки деякі коментарі, залишені користувачами на сторінці Поніжаніної «ВКонтакте»:

«Юлия, Вы героиня нашего времени!!!! Закон один для всех, в том числе и для депутатов. Не бойтесь никого, страна за Вас!!». «Ви влаштували свято для країни - поставили на місце це совкове опудало!!! =) Я Вам висловлюю слова підтримки». «Ваш вчинок заслуговує на повагу та має слугувати прикладом для інших. Тримайтеся, борітесь! Навіть якщо цей іуда зробить так, що Ви втратите роботу - знайте, це тільки початок чогось нового і кращого у Вашому житті». «Мы Вас в обиду не дадим! Молодец!!!»

Бажання народу поставити на місце вкрай знахабнілого виродка Колесніченка "породило"  чутки про те, що Юлія Поніжаніна - дівчина чи навіть наречена Артема Пшонки, сина генпрокурора. Мовляв, саме тому рядова співробітниця так спокійно і холоднокровно назвала нахабі своє прізвище, і саме тому міліція не побачила в її діях жодного криміналу.

Якщо це так, то Вадим Колесніченко   втрапив у халепу подвійно. Перше і головне "попадалово" полягає в тому, що до авіакомпанії Air-Onix, яку Колесніченко оголосив «провокатором і ворогом Партії регіонів», причетна ... сім'я його партійного керівника Миколи Азарова ( за інформацією «Української правди»).

70% авіакомпанії належить австрійській фірмі ASA LuftFahrt Formgestaltung. Половиною фірми володіє австрійська ж фірма «Гарда», за якою стоїть Олексій Азаров, син прем'єр-міністра. Директором «Гарда» до недавніх пір працювала Лілія Фатхуліна, вона ж Лілія Азарова - невістка Миколи Азарова.

Якщо це заздалегідь продумана ПІДСТАВА Колесніченка від Партії Регіонів, то через певний час Колесніченко вийде із ПР і створить нову партію, скажімо "Союз Самых Самых Русских на Украине" (CCCРНУ)

Щось таке!