Поїхали!!! Певно так починаються пригоди у звичайних людей, напевно так ви починаєте складати валізи на море чи готувати невеликий ранець для поїздки за місто. Літо для всіх оточуючих то пора відпусток та канікул, час літнього нічогонеробства та постійної бронзової засмаги. Ні, ні в якому разі не слід думати, що я інакша, та й не буду я зараз кудкудахтати про свою унікальність, просто я нероба, яких ще слід пошукати, справді вдень з вогнем не відшукаєш. Закінчуються...

Читати далі...

Чим раніше тобі завтра вставати, тим пізніше ти ляжеш, знову ж таки, завтра. Прекрасна весняна ніч, коли надворі +2о, а в кімнаті повітря регулюється знову за допомогою славнозвісного калорифера, який тепер круте свій моторчик в протилежну сторону, виконуючи таку собі функцію машини часу, що відмотує плівку назад. На звуковому тлі п’яні воплі студентів різних вузів та гуртожитків під вікнами, а в вухах знову якийсь депресняк, який намагається переконати в наявності світлого...

Читати далі...

Відчуваю себе ванільною дівчинкою: сиджу на балконі, утнувшись носом в коліна та рівномірно розхитуючись з боку в бік, а поруч, як завжди, півлітрова чашка чаю з лимоном. Думки пусті, ні про що. Просто аби не здохнути від самотності розмовляю сама з собою, іноді з технікою, рідше з рибою на столі, ще рідше з людьми. Вже давно здох кактус на тумбі, його історія взагалі дуже печальна: спочатку він вигорів на сонці, ще коли стояв на підвіконні; потім з приходом морозів я...

Читати далі...

Дурня, дурня, тотальна дурня навколо!!!! Здавалося б, весна, все має оживати, розквітати, а ні, все зовсім навпаки! Відчуття, ніби у людей разом з тим брудом, який проявляється крізь сніг, з душі вилізає купа гидоти, що крилася там цілий рік. Ні, це навіть не бруд, який був гарно приправлений святково-білим снігом, то щось таке, що труїло зсередини душі милих (і не дуже) людських створінь. Тотальний суїцидальний настрій, який от-от прорве завісу кривої посмішки й рознесе все ...

Читати далі...

"...давай не о смысле жизни, больше вообще ни о чем таком..." Справді, для чого всі ці пусті розмови про щастя та нещасних нас, для чого зайвий раз тривожити повітря недоречними цитатами наймудріших. Для чого все взагалі, якщо ми не знаємо ні куди йдемо, ні тим паче, що чекає нас попереду... Ми ледве-ледве смутно уявляємо, що чекає на нас за півгодини, ще страшніше для нас майбутнє завтрашнього дня, і зовсім лякають терміни в місяць, рік, десятиріччя. Але...

Читати далі...

З приходом літа, що за кілька днів заполонила всю Україну, в голові все частіше стали блукати якісь меланхолічні думки егоїстичного характеру. Пройшла вже та глобальна весняна всезакоханість та віра в чудеса. Сьогодні почався стандартний період літньої депресії, коли всі "не хочу" можна легко пояснити єдиною причиною - спека. Ні, знаєте, певно літо - пора егоїзму, коли всі чогось хочуть: у відпустку, на море, дощу, морозива, зими... Як не дивно, але моя скромна натура не ...

Читати далі...

Чим більше гидоти в тебе в житті, тим менше тобі треба для щастя - просто відчути його. Як би я не йшла супроти всіх стереотипів та так званого, вигаданого мною для задоволення власного его та індивідуалізму, популізму, але весна творить дива. Чи то мій улюблений смарагдовий колір, який сьогодні завойовує головні позиції в Природі, так впливає на мене, чи аромат бузку, який з самого дитинства асоціюється зі здійсненням мрій та рідною домівкою, але саме весна повністю завойовує...

Читати далі...

Нема кордонів в білім світі, Щоб душу полонить мою. Немає горя на сім світі, Щоб крила одірвать змогло. Моя душа вічно в польоті, І їй не треба паспортів. У мене щастя за спиною, А серце - б"ється і тремтить. Воно боїться втратить силу, Боїться зникнути навік.

А серце не згасло, Воно ще палає, Ще є в нього сили, Щоб жить. Нема в нього щастя І правди немає, Щоб з совістю в світі Сім жить. Вогонь у серденьку моїм Ще палає, Не згасять його всі вітри. Всі сили добра, Що існують у світі, Ще будуть служить Для свободи його. Воно не боїться ні горя, Ні слізок, живе воно досі, Живе! Кохання дає йому силу співати, Дає йому силу ще грать. Не вірить серденько в кохання, Боїться, бо шрамів багато на нім, Але якщо серце боїться, То...

Читати далі...

Протягом року ми декілька разів згадуємо про тих людей, яким завдячуємо своїми життям та волею. Серед них тисячі прізвищ чоловіків різного віку, молодих хлопців та вже досвідчених мужів, і лише іноді можна побачити імена жінок, які залишивши свої будинки, свідомо йшли на фронт. Ті жінки є справжніми героїнями, які на рівні з чоловіками несли тяжку військову службу. Таких жінок налічуємо десятки, але ще є мільйони інших, тих, що лишились за рубежем фронту, тих, що помирали...

Читати далі...