Відомо давно вже: Ким буду й чи буду, Я знаю напевне: Все буде моє: І небо, і гори, І яблуні цвіт, І навіть птахи З щебетанням своїм, І сонце з прекрасним Промінням своїм, І бистрий Дніпро, І небо блакитне, І тільки одного Не матиму я: Забуду про зло, Проблеми і горе. Все буде чудово, Бо так хочу я. Давно вже не було Такого настрою: Сьогодні я хочу Співати й літати, Я хочу у небо, До птахів у вись, Я хочу поринуть Далеко за обрій, Де сонце встає, Щоб разом із...

Читати далі...

Закину шапку-невидимку - Вже не побачите у ній. Від нині і назавжди Вже без неї: хай бачать всі, Що я ще є! Моє лице, Всі почуття і мрії - Усе тепер дізнаєтеся ви! Тепер я завжди буду нею, Тією дівчинкой, що справді є. Тепер мені не треба зайвих фарб: Я всю планету розфарбую чорним: Хай знають всі - то колір щастя, Бо в ньому поєдналось все: Кохання колір і надії, добра, Наївності і щастя, теплоти... (Продовжити)І хай ще вчора всі жили собою, Вже завтра...

Читати далі...

Невже так важко зрозуміти, Що я самітницей живу? Я думала, що в мене купа друзів, А всі вони - лиш просто для числа! Сьогодні хочу тільки тиші, Щоб зрозуміти все життя. Для мене головне не хлопці, Не подруги, не шопінг, ні! Я тільки музику по-справжньому Люблю, все інше - мішура. Сьогодні головне - це ноти, Не граю я сама, й співати не вдалась, Та все ж для мене - то життя! Та хай всі думають, що я вже їду з глузду! Дарма, не треба ви мені! Бажаю жити лиш для себе, ...

Читати далі...

От є якась дурнувата традиція підводити підсумки минулого року. Особисто я це роблю вперше, тому не дивно, якщо щось пропущу, а чомусь приділю невиправдана занадто велику кількість моєї дорогоцінної уваги. І все-таки, почнемо. Цей рік змусив мене докорінно змінитися. Може, звучить занадто пафосно, але саме так і сталося. Я втратила майже все, хоча ні свідомо відмовилася від усього, що хоч якось пов*язувало мене з навколишнім світом. Але якби ви могли тільки зрозуміти, скільки...

Читати далі...

І цілий вир думок у голові Не дасть заснути вже спокійно, І очі не закриються до тих пір, Аж поки сонце за вікном не встане, Воно своїм теплом мене зігріє, Надію подарує на життя... Лиш тільки я, як завжди зіпсую все: Міцними шторами закрию світ навколо, Щоб жоден промінь ненавмисно Не залетів у шумний рій моїх думок. Там повний хаос й все як завжди: В кутку десь трохи мотлоху зібралось, Який давно вже непотрібний, Та тільки викинути ще й досі жаль... А там...

Читати далі...

Ранок. Як завжди прокидаюся від п'ятого дзвінка будильника... На мобільному вже кілька пропущених та СМС "Соня, вставай!!!" ... Вільного часу - хвилин 15, а я ж дівчина, а отже часу мені треба набагато більше... Тихеньку злізу з ліжка, в кімнаті ще всі сплять, а отже треба намагатися вести себе як можна тихіше, але в такі моменти я зазвичай можу зачепитися за край стільця і голосно вилаятися... З думками "Прекрасний ранок... щоб йому...", натягаю на себе улюблені...

Читати далі...

В рухах теплий чай - такий як я люблю - чорний з лимоном та медом, що може бути кращим для хворого горла?! Десь за півсотні кілометрів мої найдорожчі люди, але ніяка відстань не зробить їх далекими від мене. Вони завжди поруч, тепер я це знаю точно. Ковток чаю, - і одразу стає тепло навіть десь там, де повинна бути душа... Не знаю чому, але там і справді тепло. Зникла ціла купа непотребу, був час усе переосмислити трохи змінити своє світосприйняття. Ні, не кардинально, не подумайте, ...

Читати далі...

КолишньомуСьогодні я знову тебе бачила… Не можу сказати, що зовсім не сумую без тебе: навпаки, відчуваю себе самотньою та нікому непотрібною, адже, якщо справді подумати, ти завжди був поруч: я ділила з тобою горе та радість, ти рятував мене від нудних компаній, ти просто був частиною мого життя. Але знаєш, що найогидніше?! Покинувши тебе – я втратила всіх своїх друзів. Сьогодні я так шкодую, що познайомила з тобою своїх друзів, а більшість були з тобою ще задовго до мене; зараз я...

Читати далі...