От испуга, заикания, сглаза, зубной боли, энуреза

Испуг может проявлятся в разных формах. У детей при испуге бывает капризность, озноб, отсутствия сна и страх темноты или чего-нибудь другого. Сглаз - это когда человека кто-то случайно или специально сглазил. При этом появляется зевота, бледность, слабость, может быть рвота или понос. Также может резко повыситься  температура тела.  Энурез это недержание мочи, особенно проявляется во время сна. 

Возьмите чашку с водой правой рукой за ручку так, чтобы большой палец руки был сверху чашки и произнесите:

Сплюньте через левое плечо. Повторить 3 раза. Больному пить воду маленькими глотками в течении 5 минут по 3 раза в день.

Заговор от порчи.

(Чтобы после лечения не взять болезнь на себя: Сам лекарь должен или под душ встать после лечения или хорошо вымыть лицо и руки. А также желательно почитать молитвы, особенно Николаю Угоднику.)

- если вода чистая, прозрачная и желток лежит в белке, на Вас нет порчи;

- если желток лежит, а от белка идут вверх полоски, очевидно колдовское вмешательство. Если ети полоски (свечи) имеют пузырьки, то порча сильная;

- если в полосках есть черные точки, порча сделана на сметрь или с могильной землей;

В етих случаях Вам просто необоходима помощь специалиста.

2. Разбитое, треснутое, надбитое зеркало подарите врагам вашим или унесите подальше и закопайте в землю отражающей стороной вниз.

3. Запомни хороший обряд, чтобы вернуть потерянную в таком случае удачливость:Как только пойдёт  дождь, вывешивай на улицу новое кухонное полотенце. Только узнай предварительно, чтобы не было грома вместе с этим дождиком. Когда оно намокнет, принеси домой и высуши уже дома. Пользуйся им как обычным кухонным полотенцем. Только смотри, чтобы хоть в этот раз во время дождя твои завистники его не спёрли со двора.

5.   Если вы обнаружили у себя дома пропажу и хотите наказать вора, то поступите следующим образом. Соберите в одну большую кастрюлю все ножи, которые есть в доме, залейте их водой и поставьте на огонь. Когда вода закипит, читайте заговор: "Встану, не благословясь, пойду, не перекрестясь из дверей в ворота, из ворот во чисто поле, широкое раздолье. В чистом поле, в широком раздолье сидит черт молодой, хвостом машет, вокруг костра пляшет. На том костре сундук кованный стоит, в сундуке 1000 мук лежит. 1000 мук для воровских рук. Подойду к черту поближе, поклонюсь ему пониже: "Здравствуй, черт-батюшка! Что у тебя в сундуке за муки?" "Ножи булатные раскаленные, гвозди кованные да гири пудовые, что в грешников втыкаются, бьют их, да над ними издеваются". "Открывай, черт-батюшка, сундук, выпускай из него 1000 мук". Пойдите вы, муки, на того, кто на мое добро поднял руки. Режьте, колите и бейте его, чтоб покражу отдал, все, что у меня забрал. А если не вернет, в страшных муках умрет. Встанет у него мое добро как кол и не поможет ему ничто, даже высший престол". Ножи вынуть после того, как выключите плиту. Кипяток вылить через порог (если это дом) или из вашего подъезда (если живете в квартире). Так нужно поступать 3 дня. Желательно делать это на закате или в темное время суток. Вору тогда станет очень плохо.

Пробовали, помогает

7.   КАК ИСПРАВИТЬ НЕХОРОШУЮ СИТУАЦИЮ.Бывает, что у человека резко ухудшается устойчивая ситуация. Кто-то резко разругался с женихом, кто-то может попасть под сокращение на работе, у других - не ладится торговля…В этом случае рекомендую сделать так. В период от восхода Солнца до полудня любого дня нужно отломать росток любого домашнего растения у удачливого в этом вопросе хозяина. Например, если вы разругались с любимым, то росток надо брать у того, кто живёт в любви; если нелады в торговле - брать росток у удачливого торговца…Когда отделяете росток, скажите трижды: "Ты у меня (своё имя) в доме порастёшь, мне, как и (имя хозяина) удачу принесёшь!". В тот же день до полудня поместите росток в своём жилище в воду, чтобы прорастал. При этом скажите: "Принимайся и расти, чтоб мне (своё имя) удачу принести! Да будет так!". Когда прорастёт, пересаживайте росток в горшок с землёй, которую нужно набрать собственноручно. Как пересадите, скажите семь раз: "Принимайся, развивайся и расти, мне, (своё имя), удачу (скажите, в чём) приноси! Истинно!" Нужно в данном случае обозначить, в чём именно ждёте удачи. Например, чтобы человек "А" на вас женился или чтобы ваш бизнес наладился. Говорить надо своими словами. В полночь идите на ближайший перекрёсток, бросьте три монеты перед собою на землю и скажите: "Уплачено!". Повернувшись через левоё плечо, уходите молча домой. Если росток приживётся, ваше дело быстро наладится, а проблема решится.

Естественно, решение проблемы зависит от внутренней силы и умения управлять желаниями хотя бы на подсознательном уровне. В последнем почти не нужно произносить специальных заговоров - все говориться просто, своими словами. В етом и ценность.

СВІЧКА. Вогонь воскової свічки — священний і є найвищою жертвою Богу, богам та царству небесному предків. У кожній родині наставала найвідповідальніша пора, коли годилося робити з воску страсні свічки, великодні, громничні, сирітські, удовині, орданські та для роздачі бідним. Запалюючи якусь із цих свічок, господар обов’язково побожно приказував: «Світи, праведне сонце, святим душечкам і нам, живим, грій землю-матінку, наші ниви, нашу худібку!» Запалену свічку на Свят-вечір не вільно гасити, бо це символ життя, тобто «сонця праведного», вона має догоріти до кінця. Коли ж випадково хтось погасить свічку, то вірили, що в родині наступного року буде мрець. Благовіщенська свічка — нею злегка підпалювали волосся: на щастя й здоров’я. Братська (мирська) свічка виготовлялася всією общиною і, бувало, важила під два пуди. Цю свічку по черзі зберігали усі мешканці села. За повір’ям, бджоли дають багато меду і воску тому, хто у цей рік тримає в себе братську свічку. Таку свічку називали також василівська, благовіщенська, юріївська, микільська, іллінська тощо — залежно від свята, у яке її запалювали. Свічку запалювали «на куті» у переддень свята, і господар з родиною, а також братчиками та їхніми сім’ями бенкетували з горілкою, а наступного ранку свічку відносили у церкву до обідні для освячення і знову повертали в дім, щоб вона горіла на повторному бенкеті, при «гулянні свічки»; насамкінець її переносили у дім господаря-братчика, чия черга надійшла.

Великодня свічка вважається оберегом від кротів. Вранці до схід сонця господар з непокритою головою ніс у зубах на поле половину великодньої свічки, щоб кроти вимерли. Селяни, які мають бджіл, у Велику суботу старалися вкрасти у церкві воду для освячення і віск від великодньої свічки. Водою кропили бджіл, а воском обкурювали, щоб були здорові і давали багато меду. Шматочок воску такої свічки клали у вулики, щоби бджоли також раділи, як люди радіють Великодню. Вінчальна свічка. Помітне місце у давніх шлюбних обрядах займали «свєшники» — молоді люди, які носили великі воскові свічки молодої та молодого. Кожний «свєшник» мав перекинутий через плече (інколи підвішений на двох поясах) «кошелик», куди заправлявся нижній кінець свічки. Свічка нареченого була вагою «пуд с четвертью», молодої — «пуд без четверти». «Свєшники» під час заручин у церкві стояли навпроти молодих, були присутні при вінчанні і по закінченні обряду несли ці свічки у спальню молодих. Там їх встановлювали у діжку для пшениці, де вони горіли впродовж ночі.

П’ятисвічник означає цілісність людського буття, духовну піднесеність, душевний спокій, багатогранність; також символізує союз землі і неба.  

Свічка-трійця є оберегом від злих сил та всіляких напастей. Першу робили Матері-Землі; другу — всеправедному Сонцю, небу, Місяцю та зіркам ясним; третю — довкіллю всеправедного Господа, усім на добро та пожиток. Готували трійцю так: сукали три грубт й великі свічки, обов’язково з воску власної пасіки; потім їх складали в китицю з сухих «мако-війських», «купальських» та «зеленосвятських» квітів, до яких додавали пучечки зеленої  калини, колосочки з «дідуха» та перев’язували барвистими стрічками. Свічки-трійці сукали перед полум ’ям  «живого вогню», заразом віск освячувався цим вогнем. У цей час проказували магічні слова. Трійцею випалювали над дверима хрести, котрі очищали від усього злого й лихого, виганяли «сили супротивні». З такою свічкою-трійцею після освячення ЇЇ на Водохрещу господар робив перший візит до бджіл. У деяких місцевостях свічку-трійцю робили після медозбору  на Спаса, в інших — перед святом Ордана; але в більшості - - у Великий четвер. Така свічка вважалася святою, чарівною, її запалювали при пожежі в селі, при громі та бурі, при освяченні господарства, нею відводили напасті та страхи. Л коли господар умирав, то свічку-трійцю вставляли Йому в руки, щоб вона праведним  вогнем освітила йому шлях до потойбічного світу. Також свічка-тріиця символізує трьох богинь долі, яким випадає особливий труд. Одна з них відає минулим, друга — теперішнім, третя — майбутнім (учора, сьогодні, завтра; народження, життя, смерть). Страсна свічка (четвергова) — - символ очисного вогню. Цс також громнична свічка: вона відводить пожежу від обійстя, ЇЇ також вкладають у руки вмираючій людині. Вогонь свічки «проганяє смерть» у Великий четвер. Це — закляття морозу, зими і смерті, яким очищується земля від усякої нечисті. Благочестиві люди старалися запастися страсною свічкою, яку запалювали під час «Страстей» упродовж 12 років. У кого є така свічка, у того господарство йтиме на лад, і ніяке зло не зашкодить, коли обкурити її димом усі пожитки.  На Поліссі відомий звичай у Чистий четвер із освяченою четверговою свічкою іти у хлів, щоб побачити «ласицю» (ласку) і за її  кольором визначити, якої масті треба тримати худобу. На Харківщині, «щоб побачити домовика, треба перед Великоднем, прийшовши із страстів, полізти із страсною свічкою на горище, і побачиш його у червоній сорочці». Або: «Вернувшись з паскальної заутрені, треба полізти на горище із страсною свічкою, і там на боровку побачиш велику собаку, це — домовик. Він може сказати, якої шерсті коні і худоба у дворі». Шестисвічник, хорос — знаменує зорі на тверді неба. Стародавні язичницькі символи (сонячні знаки, різні зооморфні зображення) вільно співіснували з християнськими, про що засвідчують ливарні вироби XII—XIIIст.

ПРИВОРОТНЕ ЗІЛЛЯ — таємничий чарувальний напій. Дівчина, щоб привернути до себе парубка, вважала за потрібне напоїти його відваром особливих трав, наділених  магічною силою. Великою популярністю користувалася квітка первоцвіту. Сік первоцвіту входив до складу любовного напою, який варили опівночі з  вербени, чорниці, моху, пшениці, конюшини й меду. Досить було випити кілька крапель цього зілля, щоб запалитися коханням до того, хто його підніс. Силою привертати наділяли папороть, барвінок, любисток, приворотень. У давнину під час Зелених свят хлопці й дівчата бігали одне за одним зі стеблами полину, намагаючись вдарити ними суджену або судженого: полин уважався добрим засобом для привороту. ВИЛИВАННЯ ВОСКУ — магічний обряд. Аби позбавити дитину нічного переляку, над її голівкою ставили миску з водою (у деяких місцевостях обов’язково нову), лили в неї розтоплений віск або олово і за формою вилитого визначали, кого злякалася дитина. Іноді одним з атрибутів обряду виступав ніж. Знахарка кілька разів торкалася ним хворого і за кожним разом вбивала його в стіну або кидала ним у землю. Добрим знаком було, якщо ніж устрявав у землю, в іншому випадку хворому віщували поганий кінець. З аналогічною метою використовувався попіл, який насипали в мокру склянку і за формою фігур, що утворювалися, «встановлювали діагноз». ВІДГАШУВАННЯ — спосіб лікування від «уроків». Хворому давали випити трохи води, у якій «відгашували» вугілля «живого вогню», потім обмивали або кропили нею чоло, груди, ноги. У такий спосіб лікували й нічниці (неспокійний дитячий сон). Подібними властивостями наділявся й попіл. ВІДЛЯКУВАННЯ — магічний обряд. Головними відлякувальними засобами найдавніших замовлянь виступали речі, що мали очисні властивості: вогонь, вода, земля, камінь. Домінуюча роль серед них відводилася вогню: «Гад, гад, земля горить, тебе спалить, і я горю, тебе спалю! Гад, гад, вода горить, тебе спалить, і я горю, тебе спалю! Гад, гад, камінь горить, тебе спалить, і я горю, тебе спалю!» Поряд із вогнем відлякувальну функцію виконував і той, хто здійснював ритуал: «їхала баба лісом. Чорна запаска, чорна сорочка, чорний ліс рубати, вугілля палити, вогник затоптувати»; «Ішла баба чорною дорогою. Сама баба чорна, чорна плахта, чорна запаска. Та не руба ні дуба, ні явора, ні берези, тільки руба огник». Дослідники вважають, що така баба — ознака «чорного» світу — якщо не потойбічного, то такого, де відбувається переродження і де попередня якість може обернутися на протилежну. Відлякуючою істотою у замовляннях міг бути й пес: «Біг собака через міст, ряба шкура, рябий хвіст. Сюди круть, туди верть, втікайте, вроки, бо йде смерть». М.Новикова справедливо зауважує, що «собака замовлянь — це радше сірий вовк магічних казок: ще «не зовсім» собака, «не зовсім» домашня тварина». Це бродячий пес чи мисливський хорт. Функція охорони двору йому ще не притаманна. Навпаки, від його нападу замовляють худобу «Як сим сучкам не розвиватися, так і хортам моєї скотини (такої-то масті) не чіпати». НАВРОЧИТИ (вроки, уроки, навроки, зурочити, причина, призор, пристріт). За О.Афанасьєвим, віра у вроки насамперед пов’язана з давнім культом Сонця і грози: те, що раніше приписували Небесним Очам (посуха, неврожаї, хвороби, пожежі), з часом було перенесено на людину. «Без сумніву, є люди, — пише В.Даль, — наділені якоюсь темною, незрозумілою для нас силою і владою вражати дотиком або навіть одним поглядом своїм інше, у певному сенсі підкорене слабше створіння, впливати на весь його склад, на душу і тіло, благотворним або руйнуючим способом... Відомо, що вчені назвали це тваринним магнетизмом, а народ уроками». Наврочити людина може словами або очима. Таку злу людину можна пізнати по очах. За переказами поліщуків, небезпечно зустрічатися з людиною, у якої косі очі; різнокольорові очі; вилупаті очі; низько опущені брови; очі віддзеркалюють не пряме, а обернене зображення.  Шкідливим вважається погляд того, хто двічі ссав материні груди (такі люди найчастіше стають знахарями,чарівниками). На Поліссі їх називають завернутими. Завжди небезпечна зустріч із планетниками — людьми на яких находить певна пора (планета), коли вони мають підвищену енергію. Тому і ховають дітей від злого ока, так само й немовлят при купанні. Для впевненості потрібно знати замовляння проти вроку. Навіть предмет, що буває на людських очах, може бути навроченим, наприклад, добра скрипка може від цього легко тріснути, а щоб цього не сталося, треба зачарувати її від пристріту. Проганяють уроки замовлянням: «Помагаєш ти, вода явленая, очищаєш ти, вода явленая, і луги, і береги, і середину. Очищаєш ти,  вода явленая, народженого од прозору: надуманого, погаданого, встрічного, водяного, парубоцького, дівоцького. Підіте, уроки, на сороки, на луги, на очерети, на болота, на моря».  Пам’ятаючи про небезпеку зустрічі з людиною, котра має «урочливий» погляд, у багатолюдних місцях намагалися вберегти себе, використовуючи різноманітні обереги. Дослідники вважають, що поняття про вроки постало тоді, коли люди вірили в магію слів (відрєкти — казати). А згодом уроками почали називати й  проклинання поглядом очей. Лихий погляд може бути в будь-кого, коли на людину находить несприятливий час. Проте цю пору ніхто не відає, крім знахарів, відьом, які і використовують свої знання та вміння саме тоді. Прислів’я та приказки: «Від уроків і Бог не заховає»; «Як ся убрав, так го урочили», «Не вроку їм». Повсякденна побутова примовка «Нівроку він дужий» та інші подібні до неї теж пов’язані з уроками. Тварини і птахи також володіють магією впливу на людину. Заєць викликає сонливість або безсоння; ластівка карає руйнівника її гнізда тим, що у нього з’являються веснянки або пігментні плями; летюча миша викликає появу ковтуна або безумство;  ящірка може зурочити, тому вагітній небезпечно її бачити; демон-«клубок» у вигляді кота може осипати людину вошами. ЗАГРИЗАННЯ— один із способів очищувальної магії, до якого вдавалися, аби вигнати хворобу. Він полягав у тому, що болюче місце кусали зубами. Загризали гризь (різноманітні болі в суглобах, запалення сухожилля), пухлини, нариви, бородавки, грижу в дітей. Ввважалося, що загризти, або закусувати, різноманітні болячки повиненмазільник (наймолодша дитина). При цьому говорили примовку, яку повторювали три або дев’ять разів. Крім загризання, уживалися інші способи — залякування, потоплення у річці, перенесення хвороби на іншу  людину або інший предмет тощо. Найпоширеніший спосіб — хворого зненацька обливали холодною водою. У деяких місцевостях психічно хворих шмагали осиковими різками. При гострих болях у дитини мати робила так звану «паринку по пузи», тобто сікла дитину прутом по животі.

ОБКУРЮВАННЯ (підкурювання) — один із найдавніших засобів позбутися нечистої сили. Для обкурювання  брали ялівець і верес і запалювали їх: потрібно було перескочити через дим, щоб зняти з себе гріхи і не хворіти. Гілками ялівцю обкурювали житло під час епідемічних захворювань, цілі вогнища розкладали на дорогах, що вели із зараженої місцевості. Підкурювали димом також при найрізноманітніших недугах. Широко побутувало підкурювання зубів димом із насіння блекоти, рідше — чорнобилю. Підкурювали й іншими засобами: димом висушеного кажана, гречкою, яку сипали на розпечене каміння, линовищем гадюки, висушеною жабою, димом з різок віника, сорочкою з померлого, висушеною кров’ю  півня, ремезовим гніздом, димом із шерсті тварин. Сіно, що лежало у Свят-вечір на столі, уживали для підкурювання при різних хворобах. Таку ж роль відігравала солома, якою притрушували в цей день долівку. Дим з листя дуба очищує повітря, його боїться чорт. Димом з гілок ясена під час епідемії холери або чуми обкурювали житло.

Вагітність - стан, який має у народній традиції двояку оцінку. З одного боку, народження нащадка визнається головною метою шлюбу, вагітна жінка стає уособленням родючості, їй приписуються оберегові, цілющі та інші благодійні властивості. З іншого боку, вагітність вважається станом небезпечним (іноді нечистим) як для самої жінки, так і для навколишніх і всього життєвого порядку. Це пов’язано з присутністю в ній двох душ та її близькістю до межі життя і смерті. Чимало профілактичних заходів були виявом піклування про майбутню матір. Її намагалися відсторонити від важких робіт, оберігати від нервових потрясінь. Вагітній, наприклад, заборонялося лазити в піч та витрушувати сажу, бо в дитини буде задуха, носити поперед себе в запасці нарубані дрова, бо тоді в маляти буде грижа, бувати на похоронах, дивитися на потворних людей. Вагітна має бути дуже обережною під час ходьби, остерігатися, щоб не наступити на коромисло, бо інакше і в неї, і в дитини будуть на ногах нариви (Харківщина) чи дитина не триматиме добре голівку (Черкащина). Якщо вагітній жінці змія переповзе дорогу, дитина, яку вона носить, не буде жити. Небажані наслідки для майбутньої дитини можуть бути й тоді, коли вагітна злякається чогось. Побачить вона вогонь і, злякавшись, торкнеться рукою обличчя чи іншої частини тіла — у немовляти на цьому місці буде «вогник» (родима пляма). Злякається собаки, кота чи іншої домашньої тварини і відштовхне її ногою — новонароджений буде вкритий шерстю тощо. За повір’ям, неродюче дерево починало плодоносити, коли до нього доторкалася вагітна жінка, а щоб корова давала більше молока і приносила добрих телят, то коли її вперше приводили на двір, її мала зустрічати вагітна жінка. Найдієвішим магічним засобом вважалося куряче яйце: якщо носити його за пазухою, то воно попереджує передчасні пологи.

Безплідність - стан, який розцінюється як кара, результат чийогось наслання, прокляття батьків або як веління долі. Жінкам, що не мали дітей, заборонялося брати участь в обрядах, бути кумою, збирати врожай перших плодів. Вважалося, що після смерті вони не зможуть потрапити у рай і вужі будуть ссати їхні груди. Щоб позбавитися від безплідності, бездітна через огорожу брала у вагітної із рота в рот шматочок хліба; носила одяг багатодітної жінки або рожаниці; з’їдала три бруньки фруктового дерева, яке вперше зацвіло, або перші плоди яблуні, сливи, винограду;  «ходила до дуба і просила у лісового духа дітей» (Сумська обл.); пила зварену кору зрослої з дубом берези (Волинь); поспішала сісти на місце, де лежав свіжоспечений хліб (Полісся) або прямо на буханку хліба (Житомирщина). Білоруси вірили, що коли вкрасти шматок весільного короваю, то молоді будуть безплідними. Для попередження безплідності на весіллі молоду саджали на діжу, торкалися молодого хлібною лопатою, вдаряли молодих мішком з-під борошна тощо. Використовували у їжу тварин, які символізують плодючість: підмішували кров зайця, чорного півня, з’їдали серце їжака, статеві органи кабана, зайця, півня. Якщо молода хотіла залишитися бездітною, вона брала з собою на вінчання зміїну шкіру, крило летючої миші. Символом дітородної сили вважався пояс: проти безплідності підперізувалися гілкою верби, клали на ніч у ліжко пояс священика або носили його при собі. Ефективним засобом від безплідності вважалися предмети з отвором (кільця, монети з діркою, хлібні вироби у вигляді кільця і т. ін.). Для наслання безплідності використовували нитки від покривала покійника, землю з могили, кістку мерця,  а також предмети, які складаються з двох частин (замок з ключем, складаний ніж, пряжка ременя тощо). Поширеною практикою  було паломництво безплідних жінок до святих місць, джерел, чудотворних ікон.

Рожаниці (роджаниці, родиці, планіди) — богині дітонародження, жіночої долі, а заразом і долі новонародженої дитини. За віруваннями, вони оберігають кожну матір та її немовля від нечистої сили як удень, так і вночі, аж поки дитину не похрестять. Коли народжувалася дитина, як жертву цим богиням у давнину справляли рожаничний бенкет. Покровителькою рожаниць вважали богиню родючості й плодючості Діванну. Вона й богиня жіночої снаги. Спочатку рожаниць було дві, згодом три, пізніше стало сім, що відповідало дням тижня. Свято Рода і рожаниць відзначалося у тріаді свят бога урожаю Спаса. Образи Рода і рожаниць пов’язані з символікою зоряного неба. Доля асоціювалася з зіркою кожної людини; цей зв’язок відобразився у ворожінні по зірках, яке називалося «родопочитанням» («и по звездам смотрити и строити рожение и бытие человеческое» у Иосифа Волоцького, XV ст.). «Род» означало «доля», «призначення». Однак семантика зірок не зводиться до долі й смерті, до культу предків: у колядках образи зірок зіставлені з дітьми, зерном, урожаєм, достатком. Оберіг - невеличкий предмет, який носили при собі з охоронною метою. До оберегів належали наузи, нав’язи, амулети. У кінці XIX — на початку XX ст. вони ще широко застосовувалися в народній медичній практиці. Обереги завжди відігравали велику роль у житті людей, оскільки на них покладали великі надії: вони заспокоювали серце, стримували налаштовану на містичний лад уяву, охороняли найближче і найдорожче.

Благовіщенська вода відвертає лихі сили та привертає добро; від людей відганяє лихоманку, від нив — град і непомірні зливи. Вода «Єлена» називається так за ім’ям своєї винахідниці, її також треба зачерпнути якомога раніше зранку першим; той, хто зачерпує, мас робити це натщесерце; до зустрічних, якщо вони трапляються, не можна мовити жодного слова. Той, хто вживає цю воду, неодмінно має вимовити такий приговір: «Водо Єлено! Очищаєш луги і береги — очисть мене від усього злого: болісти і слабости». «Єлена» допомагає головним чином, як і непочата вода, «від пристріту» (хвороба ця проявляється такими ознаками: позіханням, нудотою, тремтінням і, нарешті, лихоманкою), «од підвію вихра» (хвороба ця походить, за повір’ям, від того, що людину підвіє вітер, а особливо вихор), «від курочки» (курячої сліпоти) та ін.

 Зоряна вода найбільше допомагає корові, щоб прибувало молоко, Для цього беруть двоє порожніх відер і йдуть до схід сонця до першої криниці. Набирають у кожне відро потроху води, ставлять відро на цямрини й приказують так: «Добрий день тобі, водо Уляно й земле Тетяно! Прибуваєш ти, водо, з гір І з долин, і з усіх країн, прибудь же моїй корові рябій в жили і в нажили, в біле молоко, в тлусту сметану і в товстий сир». Від першої криниці йдуть до другої; добирають у відра води більше І приказують ті ж слова. Від цієї криниці йдуть ще й до третьої; там же набирають повні відра, приказуючи ті ж слова, й несуть їх додому. Зоряна вода має перестояти де-небудь у захищеному місці до вечора, щоб бува хто не напився (пити її не годиться). Коли вже настане ніч зоряна,  тоді виставляють ту воду на зорі. Ранком вже, як прийде час доїти, беруть ті відра з водою і Йдуть до корови. Першим відром тричі поливають корову й щоразу приказують ті слова, що й до води. З другого відра дають корові пити. Коли всього не вип’є, то що зостанеться, лають у помиях. Від цього часу де й береться молоко! Купальська вода. Вода на Купала має особливі цілющі властивості. Особливо хворим на шкірні хвороби радили є цей день до схід сонця скупатися в річці. Разом із купанням в Україні був звичай вмиватися водою з чотирьох криниць. Цілющі властивості приписувалися й зібраній до схід сонця на Купала росі, котру використовували при очних захворюваннях. Був також звичай занурювати хвору дитину у воду, настояну на «іванівських травах». Таку «іванівську воду» «черпали», розстеливши в полі (найчастіше в житі) полотно, а коли воно намокало, видушували з нього вологу. Наговірна вода — та, над якою проказував замовляння знахар. її використовували при найрізноманітніших захворюваннях — пристріті, «вроках» тощо, при «виливанні»  ляку, «заварюванні бабиць», вона була необхідним атрибутом при лікуванні від укусу гадюки. Непочата вода (джерельна) — та, що взята з криниці, річки, інших водойм до сходу Сонця. При цьому воду черпали із заходу на схід, проти сонця, а повертаючись з нею додому, не оглядалися назад. Подекуди вважали, що непочату воду для замовляння треба брати і проти течії. Прийшовши, слід привітатися: «Добрий ранок, колодязе Павле, і ти, земле Тетяно, і ти, водо Олено, обмиваєш луги-береги, обмий тіло і кості». Така вода була необхідним компонентом при замовляннях «уроків». Наливши в миску непочатої води, знахар чи знахарка кидали по одному тричі по дев’ять вугликів, рахуючи: «Не дев’ять, не вісім...» — аж до одного. Шепотіли заговір, давали хворому попити трохи цієї води, натирали нею або кропили йому чоло, груди, руки, ноги і виливали її на дерево чи на дев’яту межу, чи на роздоріжжя, чи між двері залежно від місцевості. За повір’ям, хворий сам до схід сонця повинен був принести води з дев’яти криниць або джерел. Знахар виливав її у дерев’яну миску, кидав три зубці часнику, йшов до печі, кланявся їй тричі, брав ніж і виголошував замовляння. За віруваннями, числа три і дев’ять та часник здатні протидіяти нечистій силі.

Правдива вода — повертає людині зір, молодість, виліковує різноманітні хвороби. Вода також буває жива й мертва, цілюща й безсила — додає сил або, навпаки, відбирає їх. Жива вода гоїть рани, наділяє міццю,  примушує порубане тіло зростатися і повертає саме життя; у народних казках її називають ще богатирською, бо вона вважається напоєм богатирів. Вогонь, добутий з дерева тертям, і сьогодні відомий під назвою живого; відповідно до цього дощ, посланий на землю громовиком Перуном, називався живою водою. Цілюща сила води особливо виявляється навесні, коли ріки і джерела скидають із себе льодові пута, сніг перетворюється на дзвінкі струмки, а небо відмикає свої дощові сховища.

Мертва вода зцілює тіло, залишаючи його мертвим, допоки жива вода не поверне йому життя. Молодильна вода повертає молодість та надає сили.

У моего парня была совершенно дебильная привычка - когда нервничал v дергал-щипал брови. Один раз мы ссорились с ним, а он брови свои наяривает. Потом как глянула на него, а передо мной - мама дорогая моя v ДЖОКОНДА)))) Потом брал у меня коричневую тушь... что то ваял там на своих глазницах Вспоминать без истерики не могу.... Естественно, ссора сошла на нет!! А мой ногти грызет. Откусывает их и есть по кусочкам, как карамельки, причем с чавкающими звуками. Страшно раздражает, я его по рукам шлепаю. А еще очень любит после ванны свои яйца сушить. Сядет на кухне, ноги раздвинет, развесит все это дело. И рукой теребит - типа сушит. А я обедаю, например. ) Очень приятно. Мой еще периодически любит танцевать стриптиз для меня.  Танцует так, что клоуны отдыхают, причем с  непринужденным видом и наивно полагает, что меня это безмерно возбуждает!))) Возбуждение истерического смеха налицо!!!!   А мой свои носки, когда снимает, сворачивает в такие компактные загогулинки!!! И как ему так удается, ведь не специально же!!! Моё чудо частенько снимет один носок, да так в одном носке и сидит: в носках, грит, жарко, - а оба снять, - холодно: это у него ТЕРМОРЕГУЛЯЦИЯ называется-)))))) А еще он любит УЖАСНО громко чихать. Звук такой, что кажется у него должны мозги вылететь от такого чиха!!))) Один раз так рявкнул в подземном  переходе, а там же еще эхо....  Прохожие шарахнулись!!))) Самое стремное, что он чихает неожиданно для окружающих!!)))) В опчем, ранняя седина мне обеспечена!!) Мой тоже чихает громко ужасно! Но он при этом еще и кричит, башкой мотает и ногами топает!!!))) Окружающие очень пугаются и прям отпрыгивают от него!! Сколько раз ему замечания делала, а ему нравится, блин.)))) Еще он сидит в туалете по 40 минут. Берет с собой ноутбук и не дозовешься!! А я уже под дверью туалета танцую. А еще он как-то в туалете заснул!!! Представляете картину? Очень устал на работе, а потом немного выпил. Я проснулась среди ночи - его нет!  Обошла все комнаты - нету! Я испугалась даже. И тут слышу храп из туалета!!)))) Вот ведь чучундра!!!)))) А еще он везде ныкает туалетную бумагу, как будто дефицит в городе, и в машине, и в кармане пуховика. Я не успеваю закупаться! Мой муж тоже часто засыпает в туалете, часто нахожу его там ночью. Причём засыпает там с сигаретой, один раз даже трусы свои прожёг. Ладно хоть только их... А мой, когда начинает снимать треники, никогда сразу до конца их не снимет, доходит дело до колен, он так и сидит, смотрит телик, оторваться не может. И так каждый раз, говорить уже бесполезно, как ритуал, сидит со спущенными трениками минут 10-15. Странно! Но я уже привыкла.))) А ещё он любит всякую дрянь с пола собирать, типа катышек, сядет на ковре и давай по пол часа выискивать) Не выносит если чуточку краски где, сразу с тряпкой и ацетоном бежит, главное же и места находит такие, не углядишь...  Ещё спать любит в полной тишине, как в гробу. Всё выключит, часы - только электронные, чтоб не тикали!! Жалюзи наглухо зарыты, лампочка на телике задвинута чтобы в глаз не светила!  А недавно от дождя придумал на поручни на балконе прибацать паралон. Чтобы не стучал, а впитывал. О как)) А еще  дурацкая привычка после душа он не вытирается полотенцем и весь мокрый шлепается в постель и на мою сторону, а я потом спи на  мокром....))))))) Такой вот забавный зверёк!!)) Носки - это песня!! Все, что связано с носками, у меня вызывает нервенную дрожь!!  Из 15 лет супружеской жизни 10 лет я каждое утро слышала "Где мои носки??!!", хотя они всегда были в одном и том же месте!!))) Я стала менять их месторасположение-)) Например завешивала ими экран телевизора, который включался в момент вставания Карлсона с кровати.  Развешивала на зеркале, у которого он чистил зубы. Но через минут 15-20, когда он начинал одеваться "Где мои носки?" звучало вновь!!))) А потом я купила такой милый пластиковый тазик с цветочками, сложила туда пар 60 носков, вручила благоверному с угрозой, что если возникнет интерес по поводу местонахождения вышеозначенных предметов, то тазик будет раздолбан о его нежно любимую голову!!!  Теперь я время от времени слышу "Где тазик?!")))))) А я как то познакомилась с парнем (28 лет), пришли в ресторан, сделали заказ и он начал говорить, говорил как одержимый, мне даже казалось, что он не успевает воздуха набрать в легкие.  А когда принесли еду он оборвав рассказ начал есть не поднимая головы (как будто меня рядом вообще нет) причем запихивал усердно все себе за обе щеки и тряс головой. Я наблюдала за этой картиной и дабы удержаться от смеха сползала под стол стиснув зубы. Хотя он и не заметил))) А еще помню как он из за моей шутки закатился смехом причем это был медвежий ржач плавно перетекающий в тишину, т.е. с открытом ртом и закатывающимися глазами но звуков уже не слышно, только нечто периодически похожее на еле уловимое "гыыыыыааа-а-а-а")))) Страстный мужчина--)))))) Да у каждого свои приколы) Просто мы иногда сами не замечаем Мой тоже ест...как бы точнее выразиться...как последний раз в жизни))  Кто-то говорил, что их как бы трое живет: она, муж и его, извиняюсь, член. Так вот у меня было еще лучше - нас было четверо))))) Причем он как будто не мог совместить НАС и то, что у нас между ног воедино!!))) И когда мы встречались, после разлуки, он спрашивал: "ОНА по мне скучала? А ты? А ОН тоже по тебе скучал! А я о тебе думал и  звонил...")))) Или, когда я обвиняю его в измене (в шутку, конечно) ОН  говорит "Да ты что, я может и изменил бы, но ОН никогда!! ОН, предатель такой, только на тебя встаёт!!! ОН тебе не изменяет и любит только тебя!")) Хорошо, что этого никто не слышит...кхе-кхе... есть над чем поулыбаться!!))))) - .. А мой любимый здоровается с моей грудью отдельно от меня. Со мной может быть в ссоре, но с ней v никогода!!! Говорит, самая красивая. На возражения, что есть краше, возмущается: "Что ты понимаешь! Это ведь своё, родное, как мамины домашние перчики!")))) - А у моего дурррацкая прямо ррраздражающая привычка. Как только я начинаю какой нить большой серьезный разговор или наезд, он засыпает.  Засыпает!!! Натуральным образом!!! Защитная реакция организма!!! Девочки, а у моего мужа ритуал - каждое утро 1,5 часа на унитазе. При этот туалет уже оборудован всем  необходимым...есть столик складной, полочки для журналов, переносной компьютер.  Он там пьет кофе, кушает бутерброды. Все телефонные разговоры тоже там ведутся... А когда я стучу и говорю, что мне надо тоже присесть, он поднимается, смотрит на меня и говорит: давай садись, только  быстренько...)) а я вообще не могу из себя каплю выдавить, когда на меня смотрят!!))) Так и живем-)) А мой носки все время кладет на стол или на книжную полку. Так как всю жизнь у него была маленькая, но чрезвычайно вредная собака, которая эти носки вечно тырила, если их опрометчиво клали на стул, диван или на пол.  Тперь собака живет с родителями. а носки - все равно на столе и ничем это не изменить!!)) А мой любит смотреть в микроволновку, особенно когда там гриль готовится и еда крутится!!!))) Это прикол, берет табуретку, садится и не отрываясь смотрит в окошко микроволновки, типа там фильм какой показывают)))))) А может Вы его редко кормите?)))) А чтобы много не ел, сажайте его перед стиралкой!!)) Тоже увлекательно, а главное тоже крутится)) А мой, (только не сильно смейтесь), писает дома только сидя (чтобы унитаз не описать), а потом вытирает свой хвост бумажкой, при этом как-будто "выдавливает" его, как тюбик с пастой))))) Уже 3 года вместе, а все равно смешно!!))))))))  Хи, тебе повезло с твоим!!! Тут тема была, про то что муж в темноте в туалете регулярно промахивается на ковролин в ванной!! Девушка просила совета, как избавиться от запаха!)) А у меня в свое время был пристраннейший мужчинка!! Он если спать голым ложился, обязательно своё сокровище в платочек носовой заворачивал.. Может боялся что я его ночью случайно оторву.)))) Я один раз его спросила - он ответил, что не может спать АБСОЛЮТНО голым. Ну носки бы тогда одевал или шляпу....или шпагу!!)) Ужоснах!! Это уже не бзик, а паранойя!! )Это хит! А если платочек разворачивался - просыпался? А платочек с вензелем оброненный прекрасной дамой?))))) Ага...куда там!! Один раз мы ездили на турбазу, платочка под рукой не оказалось...сошло полотенце кухонное, по пути в комнату захватил!!  Он вообще был со странностями мужчинка. Уникум!!)) У нас так заведено, что я по утрам делаю нам обоим кофе. Я пью черный, а он пьет с молоком и сахаром. Так вот, за почти 3 года совместной жизни от каждый раз спрашивает: "Ты мне сахар положила?" У моего зайчугана много смешных привычек!! Он, например любит чистить нос, но не просто высмаркиваться, а это у него целая процедура. Он отрывает ровно один кусочек туалетной бымаги - по дырочкам (потому что она мягенькая)))), скручивает его как бы в трубочку, потом засовывает в нос и "прокручивает" там несколько раз. На одну ноздрю где-то 3 бумажки!! И все это он делает с очень серьезным видом!))) Это его изобретение, он ещё и сестрицу свою этому научил!)))) Он у меня вообще очень смешной, на Чебурашку похож)))))))))))  Мои муж очень любит слушать диски Элвиса Пресли. Проблема в том, что он поет, вместе с королем рокнролла, причем очень громко!!))) Звуки, которые муж издает очень похожи на рев голодного тура или овцебыка в далеких Гималайях, и вполне возможно, что его там  слышат!!))))))) Мой муж любит одевать фартук!!)) Даже тогда, когда в мойке 2 тарелки, все равно они моются в фартуке. И когда есть садится, все равно в фартуке. Говорю: "Зачем тебе он сейчас?")) Невинное выражение лица: "Чтобы брюки не испачкать".  Приходят подруги... Ах, Ах, какой у тебя муж хозяйственный!!! И не докажешь ведь, что он в этом фартуке уже полдня ходит 2 тарелки помыв!!  ))))) Фартук - не имеет принадлежности к полу несущего. Он есть защита от грязи!!!)) Он себя кузнецом представляет, молотом треснуть по голове кого-нить желает (я даже знаю кого)!!))))) Кого??))))) Если меня, то молот для меня это слишком грандиозно, размер не тот, на меня можно мышеловочку. А так, больно миролюбивый у меня мужчинка, не молотобоец, нет.....)))) Бзики нервируют? "Нервным считается не тот чел, который барабанит пальчиками по столу, а тот которого это раздражает". Не мешайте мужчинкам получать кайф не только от секиса))) Бзики-это кайф!!! А мой тоже по ночам с закрытыми глазами рулит на кухню и ест конфеты и шоколад) Потом также с закрытыми глазами возвращается в постель, а утром искренне возмущается, кто съел конфеты и обертки от них на столе оставил??!!!))) Не помнит ничего!!)) А поскольку я сладкое вообще не ем, то понятно становится, что в доме больше некому по ночам конфетки трескать)) У него такой вид смешной делается!!)) И еще страшно любит мультики! Это кошмар просто!  И как ребенок все время меня умоляет купить хомячка, морскую свинку или тушканчика в дом. Ужас!!!)))) Еще, кстати, всегда под конец еды спрашивает, "что это за мясо?" Всегда!!!! Причем, ест любое, но спросить должен обязательно))))) Я вчера вспомнила этот форум и спросила своего, какие у меня смешные привычки? Он сказал, что их почти нет. Но когда я ему сказала о его привычках, он так смеялся!)))) Оказывается, они даже не замечают за собой, как смешно иногда выглядят.)))) Мой сушит носки феном, одевает прямо на него и держит пока не вышушится носок, потом следующий. Еще собирает пробки от шампанского и вина, на фига они ему нужны не знаю. Их у него дома целая куча, так.. на всякий случай, вдруг пригодятся....)) Мой милый размешивая сахар в чае громко стучит по стенкам, мешает минуты 2, не меньше, а когда закончит - отстукивает по краю чашки какую-то "шифровку". Типа "спартак-чемпион", только сложнее и раза в 3 длиннее. Обожает свои кожанные штаны, носит их с сентября по май, при этом ни разу не чистит, не сдает в химчистку, периодически носит без трусов...  Когда слушает музыку в плеере, например, в метро, отстукивает ритм ногой. Причем, поднимая ногу на 10 см от пола и стуча полной стопой! Слышно на весь вагон. А он не замечает этого даже! Считает, что когда его волосы собраны в хвост (они у него длинные) - он как-то беспонтово смотрится. Поэтому собирает их в "мальвинку" на макушке. Считает, что так он похож на "машину для убийства". На самом деле - на Мальвину))))))))) А мой всегда кушает под телек, и когда идут мультики, он вечно уставится в экран, замирает, перестает жевать, моргать, так ему интересны эти мультики!  Взрослый 27-летний мужчина...)) Мой муж просто склад странных привычек: он очень любит орать на своих сотрудников по телефону, сидя в туалете, при этом характерно кряхтя и  попукивая!!)) Еще он очень любит крутиться перед зеркалом голым, принимая различные позы культуристов на конкурсах, при чем самое смешное, что в этот момент его лицо серьезное такое!!.  Писает мимо унитаза и потом с пеной у рта уверяет всех, что это наш кот мимо надул!!)) Вы будете смеяться, но неделю назад мой муж (зачитавшись) выщипал себе треть левой брови. У него теперь там вертикальная полоса как у модного подростка!! Волнуется, когда же зарастет. А вообще, бзиков как таковых нету, всё, о чем говорится тут, это просто отличия тетьки от дядьки, тетькам же и не понятные... Мне лично севершенно не понятно почему тетки не складируют колготки, не читают в сортирах (я там вАЩе с буком сижу - это ж так удобно, лучше  чем думать о процессе...), и тд.)))) Практически любой дядькин "бзик" можно обьяснить АрхиСверхРациональным подходом к жизни!!! В спорах пример с бровями не приводить!! Рациональности в этом нет))) Без бровей оно конеФно хАрАшо, но с ними по-любому лучше!  Просто руки надо было чем-нить занять. Радуйтесь, товариСЧ Дереза, что бровь в руки попалась, а не чего пониже...))))) А мой муж любит катушки из хлеба катать - срежет горбушку, вытащит мякиш из середины булки и давай скатывать комочки, причем так долго, с таким упоением, никогда не приступит к трапезе, если нет хлеба. А я хожу потом и от ковров эти примятые комочки, матерясь, отдираю.)) А еще он свои трусы с носками перед тем как положить в бачок с грязным бельем в рубашку заворачивает!! Прячет что ли...)))) А один молодой холостой изобрел смешной способ стирать носки!!))) В бутыль из под воды (5 литров) заливается горячая вода и пару ложек порошка, а затем закрытая бутыль кидается в багажник и он с ней катается днем. Говорит, что потом остается только прополоскать!!!))) Хе-хе, а мой бывший перед тем как кинуть грязные трусы либо что-нибудь другое в бачок, зачем-то все аккуратненько складывал (прямо как-будто только что из магазина)) Много тут написано про носки, но такого, по-моему, еще не было! Живу с мужем пять лет и изо дня в день наблюдаю одну и ту же картину.)) Снимая носки, он каждый раз (!!) осторожно их нюхает и с отвращением, но аккуратно (!!) откладывает в строну.  Нет, ну спрашивается, неужели он не знает, что они имеют свойство жутко вонять после рабочего дня??! Но привычка, говорят, вторая натура!! 

Прочитал. Чуть не помер со смеху, классс!!! Жёстко, конечно, дамы о нас, но вдруг и впрямь такие чудики есть, что в туалетах столики и журналы заводят?)))) Носки v это навсегда!!! Тема вечна! Интересно, а как раньше дело обстояло с портянками?))  А я носки в ботинках оставляю... пока чистые... или тазике с водой... или в помойке Носки - в ботинках оставляешь, рубашку - в куртке, трусы - в штанах?... видимо, так и раздеваешься - один слой всего сразу снял и повесил в прихожей Мой крендель такой придирчивый стал и подозрительный!!))) Я покупные пельмени не люблю и готовлю сама. Вот вчера наделала пельменей, сварила, мужу положила.  Он любит кошке со стола всё кидать. Ну вот и кинул ей пельмень. А эта дурища вытащила её из блюдца и стала типа закапывать, как она это с какашками своими в туалете делает.  Мой вскочил и кричит: LТы из чего пельмени делаешь?U))))) Кошмар, сказал больше пельмени есть не будет!!))))) Zaya, у меня муж с носками то же самое вытворяет - понюхает и положит в ванной ЗА корзину для белья. Потом (когда чистые носки закончатся) он приступает к процессу стирки.  Это торжественный момент!! Потому что несколько дней до этого по утрам он делает следующее: из кучи носков он отбирает самые нормальные, на его взгляд, которые быстрее всего постирать (и высушить феном) Отбор идет по тому же принципу - он выборочно их опять нюхает!!! И после каждого носка ужасно кривится - типа "фу"))))) Мой ещё перед тем как я готовить начинаю, сырое мясо пробует, может пол кило съесть, что потом готовить не из чего!!))) Девочки, смешнее самой крутой комедии!!! У меня дома тоже экземпляр смешной живет. Он когда спать ложится, встает перед кроватью, выпячивает свое сокровище ниже пояса и каждый раз вопрошает с пристрастием, большое ли оно у него!!))) Как-будто ЭТО САМОЕ у него каждый день растет!  А еще спит в позе зародыша, на одной подушке голова, а другую обнимает (если свободна), и какой же он тогда сладкий!!!))) И еще одна штука: если я перед сном что то свежеприготовленное оставлю на плите (а он еще не спит), то на утро нахожу ровно половину!!!)))) Вот так и живем!!))

ПИВО

      Одного разу їжачки вирішили попити пиво. Дивні бажання виникають у їжаків, але їжак — істота дика, науці  незрозуміла. Ось і творить будь-що, прикриваючись чесним ім'ям безневинного лісового звірятка. До того ж регулярно.

За першоджерела дякуємо Євгену Каменецькому та сайту http://ejik-land.ru/

Казка третя: кошмари амнестичного Їжачка

(Дякуємо за першоджерела сайту http://ejik-land.ru/).

        У наукових колах прийнято вважати, що їжачок не має ні голови, ні лапок. Цю помилку ми спробуємо розвіяти у наступному абзаці.

     Так ось, у їжачків є і голова, і лапки. Уф, розвіяли! Таким чином, їжачком може вважатися невелика одноголова тваринка на чотирьох лапках, вкрита тим, що важко взяти в руки. Але так як цей набір ознак не  завжди дозволяє відлічити їжака, наприклад, від свині, жаби або від обкакавшегося теляти, то таку класифікацію ми, вчені, відкидаємо. При більш близькому розгляді в товстих рукавицях їжачок з'являється перед дослідником у вигляді круглої істоти, яка харчується незрозуміло чим.

          При більш тривалому нагляді виявляється що їжачки харчуються яблуками та грибами, якими їм вдається зняти зі своїх голок на спині. Якщо їжачку налити на спину молока, він поїсть і молока.

      “Їжачки — хижі тваринки, - вважає відомий вчений-їжаковід Ї.Ї.Лесников. - Ледве зазівається будь-який гриб або яблуко — відразу опиниться на чіпкій спині колючого мисливця!” Це думка вченого. В дійсності все виходить трохи інакше. У пошуках прожитку їжачки тихо-мирно ходять по лісу, збирають гриби, яблука, все це наколюють на голки і несуть у норку. А ось пляшки вони не підбирають, що розповсюджена помилка. Просто багато горе-вчених приймають неголених бомжиків за їжачків.

       Підмічено, що при падінні з яблуні їжачки видають характерний для них гепаючий звук, а при спробі піднятися знов на яблуню їжачки видають серію інших, не менш характерних звуків. Голодною зимою їжачки завалюються до людини в будинок і всю зиму смокчуть молоко із блюдца. Молоко вони люблять більше за життя і від цього продукту перейняли багато корисного. Наприклад, ретельно і довго спостерігаючи за молоком, їжачки навчились згортатися. Деякі особливо хитрі тваринки забираються на зиму у ведмедячий барліг і смокчуть  ведмежі лапи.

      Природніх ворогів у їжачків немає, а із неприродних слід, як нам здається, виділити асфальтовий каток.      В разі небезпеки їжак згортається клубком, а коли небезпеки немає, він із задоволенням стає “на мостік”,  підставляючи сонечку своє ніжне рожеве черевце.

          Зазвичай їжачки ведуть себе досить миролюбно і ні на кого не нападають. Але загнаний у кут, зляканий і неголодний їжачок може проявити свою агресивність по всій підлозі. А їжачиха, яка захищає своїх їжачків, може в приступі сказу розірвати на частини крупного лося.

     До речі,  укол їжачка теж є небезпечним. Тому, повернувшись із лісу, першим ділом огляньте себе на предмет виявлення на вашому тілі їжачків. Виявивши їжачка, вийміть паразита із ранки, обробіть місце уколу йодом і обов'язково зверніться в Інститут Інфекційної Зоології за місцем проживання. Їжачок може бути носієм гепатиту-Ё!

       Існує думка, що всі їжачки дуже схожі друг на дружку. Що можна сказати з цього приводу? Так, є така думка, Але чи справедлива вона? Ось в чому питання. Давайте поміркуємо разом. Ось якщо поставити рядом двох  їжачків, то розрізнити їх важко? Важко. Але якщо взяти 100-150 їжачків, то напевно знайдеться один їжачок, який несхожий на 99-149 інших. Правда? Такі факти...      Із наукових книжок нам відомо, що всі їжачки поділяються на звичайних, морських і річних їжачків (так би  мовити “їржачків”). У деяких регіонах Росії взимку були відмічені їжачки-шатуни (катуни), які часто виходять із  лісу і нападають на фруктові і грибні ларьки. А на території Грузії мешкають їжачки, які відрізняються від наших тім, що у них не тільки на спині, а й буквально по всьому тілу ростуть густі, чорні, кучеряві голки.

       Їжачки — сови. На відзнаку, скажімо, від свиней, які жайворонки. Саме тому їжаки ведуть виключно нічний спосіб життя — казино, рулетка, піп-шоу і так далі. Багато легенд ходить і про так званого “пьяного їжачка”, але,  по-перше, їжачок не п'є. А якщо вже пощастило випити мирно згортається в клубок і сопе, а не хитається чорт його знає де, не буянить і не матюкається, як інші п'яні ссавці! 

        Між собою їжаки спілкуються за допомогою тупоту. Про нічний шлюбний тупіт їжаків ходять легенди. А нічний шлюбний шепіт їжака чутний на багато метрів! Широко розповсюджена думка, що якщо поєднати їжачка із змією, то вийде два метри колючого дроту. Це помилка! Під час такого з'єднання їжачок, як правило, пожирає свою  партнершу-змію, і ніякого дроту не виходить, а виходить ситий їжачок і більше ніж 100 г їжачого навозу. Між собою їжачки спарюються дуже рідко, тому що це дуже болісно. Рожають їжачихи ще рідше, тому що це ще болісніше. До цих пір незрозуміло, як їжаки з'являються на світ. Якщо вони  живородящі, то їжачихам треба поставити пам'ятник за життя. А з іншого боку, ніхто  не бачив їжакових яєць. Тому якщо ви раптом почуєте в лісі чийсь несамовитий крик, знайте — це їжачки злучаються з їжачками. Або народжують собі подібних. У російському фольклорі їжаки вперше згадуються на рубежі XІІІ-ХІУ—ХУ-ХУІ-ХУІІ—ХУІІІ-ХІХ століть під назвою  “колючий колобок”. До речі, російська буква «Ё» була вперше виголошена, коли людина розумна російська вперше наступила на їжака.

       І на останнє хотілося б дезавуювати ще одну помилку. Деякі учені помилково вважають, що їжаки сильно  псують повітря. Таким псевдо-дослідникам слід було б уважніше постежити за своїми колегами по лабораторії.

За першоджерела дякуємо сайтам  http://ejik-land.ru/ та skill.ru - yarry

                                                                  

ПРО ЇЖАЧКІВ

      Неправду говорять про їжачків, але вони не ображаються, тільки бурмотять собі під ніс щось незрозуміле, та переглядаються.

     А хто справді бачив їжачків в польоті, тому щастя та вдача на рік вперед, а якщо їжачок, якийу хвості летить, тобі пір'ячко зверху кине, і спіймати його ти зможеш, то клад знайдеш. Лише їжачки давно пір'ячко не кидали, народ вони торуватий та запасливий, а часи зараз сурові. Подивиться їжачок на тебе, і плечима на льоту зниже винувато — не час, мовляв, зараз.

     Є і такі, хто збирався, але не полетів — їх і штовхають. Звідси ті хто не знає і думають, що їжаки із стусана літають.

За опубліковану казку висловлюємо подяку сайту http://ejik-land.ru

І ось катиться Колобок по лісу, а назустріч йому Їжачок:

- Колобок? Я тебе з'їм!

- Не їж мене, їжачок! - відповідає Колобок, - Краще послухай яке у мене до тебе ділова пропозиція - бажаєш бути клавіатурою?

- Це як? - здивувався Їжачок.

- А ось дивись: лежиш ти на столі, на спині замість голочок - кнопочки. Приходять люди і весь день тобі спинку почісують. Пиво, чай і каву пропонують - хоч залійся! Печівом годують - хоч засипся!

- Хочу! - вигукнув Їжачок і у ту ж мить перетворився.

Котиться Колобок далі, а назустріч Лиса:

- Колобок! Я тебе з'їм!

- Не їж мене, Лиса, послухай мою ділову пропозицію: бажаєш бути системним блоком?

- А це як?

- Станеш великим ящиком: ротик-дисководик, очкі-лампочки. Будуть люди приходити, дискетками здобними тебе годувати, а ти сидиш собі і очками підморгуєш. Здорово?

- Хочу! - вигукнула Лиса і перетворилась. Котиться Колобок далі, а назустріч йому Ведмедик: 

- Колобок, я тебе з'їм!

- Hе з'їш, у мене до тебе ділова пропозиція: будеш монітором! Лежиш на столі - великий і важний - а всі з тебе просто очей не зводять, не намилуються!

- Хочу! - закричав Ведмедик і перетворився.

Покотился Колобок далі і побачив Мишку.

- Стій, Мишка! - закричав Колобок, - у мене й для тебе знайдеться ділова пропозиція! Ти будеш комп'ютерною мишкою! Будеш лежати на килимочку, а люди тебе - хвать за петельку і ну тріпати взад-вперед!

- Да пішов ти у дупу, Колобок! - образилася Мишка.

І перевтілилась. І з тих пір у мишки в дупі колобок.  

 

    Думати

          Небезпечне цезаняття - думати. Почнеш один раз — і зупинитися вже не можеш, все думаєш і думаєш, роздумуєш щось, зсуваєш силою думки скелі, крадеш телепатично пиріжки й головою пухнеш, увесь такий зосереджений.Ось мавпам легше, їм думати не треба, їм потрібен смачний банан і відчуття власної гідності. Так що страшна ця справа у будь-якому випадку. У людей воно звичайно страшне, синдром, знаєте, але коли їжачки подібним "непотребством" займаються, — це вже зовсім через край. Адже і не просто ж це так, як є не просто , недобре вони думати будуть, як є недобре,тому не можна допускати, щоб одного разу...

         Одного разу їжачки забажали думати. Глобально. На увесь світ і оточуючу їх дійсність. Це бажання прийшло до них раптово, абсолютно несподівано в найзвичайнішу мить їх їжачого життя, під час звичного, щовечірнього перегляду фільму режисера Стенлі Кубріка “Космічна Одісея 2001 року”. Це дивне бажання накинулося на них, немов лев із засідки і вперше задовгі-довгі роки призвело їжачків до сум'яття. Дивне відчуття зашебуршилося під їх голками. А коли шебуршиться дивне відчуття — їжачки сидять на місці.

         Неймовірно Мудрий Вчений сидів у кріслі, закутавшись в червоний парчевий халат, і почухував лівою рукою голий волохатий живіт, зрідка роблячи ковточок міцної кави.Час від часу він нагинався вперед, приставляв око до окуляра величезного телескопа і вивчав за допомогою нього безкрайнє зоряне небо. — КХМ, — ввічливо прокашлявся хтось із вікна.

— Так-так? — Неймовірно Мудрий Вчений був досить жвавий для свого віку, і встиг сховати пляшку із коньяком настільки швидко і акуратно, що на шляху всього лише розлив каву, розбив телескоп, і впав на колекцію нецке, яку збирав протягом двадцяти років (нажаль, ці крихкі старовинні статуетки виявилися настільки чутливими до падіння на них 83-х кілограмового тіла, що жодна скульптурка не вціліла).Витрусивши із бороди скалки, вчений поправив на голові тюбетейку, і, прийнявши гідний вигляд, повторно запитав:

—  Так-так? —Коньяк у вас добрий, — повів носиком Головний Їжак, зручно вмостившись на підвіконні. — Французський.

 — Та щови, що ви! — замахав руками Вчений. —Вам здалося! Це не коньяк, це фікція.Міраж я б сказав. І не французського, а вірменського.

— Мамо, мамо, — зашепотів у травичці їжачок. — А ось ти казала, що брехати погано. А дядя бреше. І не червоніє. Тобто і мені можна?

— Дяді червоніти не треба, у нього халат червоний, — суворо сказала їжачиха.

— А-а-а...- розчаровано протягнув їжачок і, чхнувши, згорнувся у клубок.

             Вчений намагався зробити великий ковток з пляшки. їжачки, що розмовляють, його нервували. Рука пройшла наскрізь — коньяк явно прагнув звести свій стан до міражу. Неймовірно Мудрий Вчений зітхнув.

 — І що вам потрібно? — приречено запитав він.

— Думати, —впевнено відповів Головний Їжак.

— Тобто? — не зрозумів Вчений.

— Глобально, — Їжак гордо випростався.

 — Слухай, а навіщо вам це? — приречено запитав Неймовірно Мудрий Вчений.

— Треба, — ухильно відповів Головний Їжак, і трава під вікном ухильно зашепотіла йому вслід багатоголосо:

— Треба...Треба... Треба...

— То як — думати? — наполегливо перепитав Головний.

— Ви знаєте, — Вчений потер перенісся, явно приймаючи якесь неймовірно важке, майже непід'ємне рішення. — Навіть не знаю, що і сказати... Бачте, я колись вмів думати. Вмів. Але це було давно, в молодості. А тепер — забув. Чесно. Вивибачте... Але я пригадаю! Я обов'язково прига... Але на підвіконні вже нікого не було. Лише гілки дерев та густа трава тихо шелестіли під ледве відчутним подихом вітру.

   }}}{{{  

         Десь далеко-далеко,на самому краю світу, в жовтому, вигорілому під сонцем степу, граціозно мчали їжачки. Їх біг був безшумний, а місяць освітлював дорогу. Їжачки намагалися думати. Як уміли. Без підказки. Самостійно.

   }}}{{{  

         ... І лише Тридцятьдругий праворуч гнав із голови будь-які думки. Він, як завжди, був проти.

Висловлюємо подяку за цю чудову казку Євгену Каменецькому  та сайту  http://ejik-land.ru/ .

Все буде добре

           Одного разу їжачки вирішили, що все буде добре. Як ця думка прокралася в їх підступні, засіяні колючками голови — я не знаю. Але до добра це не доведе. Я вам кажу, як головний їжачковод світу. Погано це закінчиться. Тому що їжачок — істота хитра, зла і безжалісна. А те, що він добрим прикидається — так це для того щоб всіх обдурити. Тому ви як хочете, а я краще сховаюсь. Під стіл. Тому що якщо їжачки вирішили, що все буде добре, то...

          Двері вибили тараном. Уламки їх, замислено повисівши у повітрі 2 й 76 сотих секунди, ляпнулися на підлогу та причаїлися.

- Доброго дня, - ввічливо сказав Головний Їжак і бочком протиснувся в отвір. За ним акуратно, переступаючи через фрагменти дверей та намагаючись не гриміти численними музичними інструментами, пробралася уся зграя.

- Фея, яка застигла у позі статуї “Кухарка керує державою”, впустила на підлогу черпачка. Той, дзенькнувши, покотився під ліжко. І всім відразу стало незручно.

- Вибачне, - буркнув Головний Їжак. - Ми ненадовго. І з дверима якось незручно вийшло.

- И-и-и, - фея намагалась щось сказати, але, на жаль,загубила всі слова — вони стрімко розбіглися по кутках і тепер нахабно та безпринципно показували звідти язика.

- Абсолютно вірно,- судормно глитнувши, Їжачок лапкою змахнув піт. - Ми теж так вважаємо, вірно, хлопці? - різко обернувся він до зграї, і всі крім тридцять другого їжачка праворуч, дружно кивнули.

- Я не згодний, - гордовито пискнув він.

- З чим? - суворо запитав Головний Їжак.

- З “И-и-и”, -шмигнув носиком Тридцять другий праворуч. - Якось непереконливо прозвучало.

- И-и-и, - ще раз промукала фея.

- Ось, бачите! Що я казав! - застрибав Тридцять другий. - Я ж...

- Так, - замислено хмикнув Головний Їжак. - В чомусь ти правий. Винесіть його.

- Правду не задушиш! - прохрипів, вириваючись,Тридцять другий праворуч. - Ваше “И-и-и”- не “ИИИ”!

- Ну й Господь з ним, - Головний Їжак полегшено витер лоба хустинкою. - Нехай не “ИИИ”. То про що це ми? А, ось! Ми бажаємо, щоб усім було добре!

- ЩО-О-О?!!! - закричала фея. - Добре? Всім?!!! Очманіли?! Та хто ви такі? Та ви...

- Ми їжачки,- гордо задрав мордочку Головний Їжак. 

- Ми — зграя.

- Ось-ось, бачите! Що я казав! - застрибав Тридцять другий. Я ж...

- Зграя їжачків, - приречено зітхнула фея. - А всі кажуть, що слони рожеві. Брехня! Ні, треба менше пити, - і взявши тремтячою рукою розчинну каву, вона висипала її всю до рота, а відтак, залила усе окропом із чайника. Очі у феї старанно полізли на лоба. А їжачки — залишились.

- Ми не слони, ми— їжачки, - впевнено вимовив Головний.

          Фея засмучено плюнула на підлогу.

- Мамо, а ти казала, що плюватися погано, а тьотя... - голосно і люто зашепотів невідомий маленький їжачок.

- Тьотя — дурна, - безапеляційно заявила його мати і про всяк випадок дала дитинчаті по потилиці.Головний Їжак збентежено кашлянув. У рядах зграї, що було піддалася бродінню, знов запанував лад.

- Вам чого? - приречено поцікавилася фея.

- Нам — щоб все було добре, - впевнено сказав Головний.

- Навіщо? -здивувалась фея.

- Треба! -ухильно відповів Їжак.

- Так не буває — щоб все добре! - буркнула фея.

- Не буває? - розчаровано перепитав Головний Їжак.

- Зуб даю! - щиро відповіла фея.

- Тоді звиняйте,-Їжак акуратно надів на голову ківер. Зграя підтягнулася, і, взявши в лапки музичні інструменти, вишикувалася в колону.

- До побачення, - і Головний Їжак, махнувши жезлом тамбурмажору, вийшов із кімнати. За ним, стройовим кроком, в ногу, рушив їжачковий оркестр.

        Музика стихла в далині. Всі пішли. А фея... Фея лишилася. Вона стояла у дверях і дивилася їжачкам услід. І чомусь, з якоїсь дивної та незрозумілої причини, їй видавалося,що вони їй не повірили.

         Їжачки йшли рівно, повільно й урочисто. Вони грали марші, танго, вальс, народні пісні. Одна мелодія змінювала іншу, від полонезу до польки. Їжачки крокували вперед, не озираючись. Потім Головний Їжак махнув жезлом — і зграя заграла джаз, запаморочливий новоорлеанський діксиленд. Він мчав у височінь і вплітався у музику неба. Їжачки крокували вперед. А за їх спиною, там, де вони пройшли, ВСЕ СТАВАЛО ДОБРЕ.

Висловлюємо подяку за цю чудову казку Євгену Каменецькому  та сайту  http://ejik-land.ru/ .