Дорожній пил тихцем сідаВ бур’янчик – мій душевний спокій,Баранчик-місяць крутобокийТа круторогий споглядаВсе скоса на візити бджілВ тремтливий щем і мрії квіток,Де вітер-пес хапав за литкиПримари заюрмлених сіл,Де лиш вечірні молитвиШепоче ледве лист шипшини,Нестримний стрекіт комашинийНедостеменний, як плітки,І колір танучий зоріНепевний, як акорди Верді,Він під загрозою безсмертяСердечні скриє пухиріІ звільніть спраглії словаВід пошуків самотніх жертви.Все, що не можна вкрасти й зжетри...

Читати далі...

Ой, вік-москаль, ще й чарівник,Він обіцяє забагатоМрійливим поглядом брунатним,Зібравши найсвятіших книг,Він урочисто так кладеДолоню. Древні палітуркиЗамшілим Кам’янця підмуркомМовчать. Як завше, деіндеЙого акторський баритонБагатий інтонацій, терційДзвенить, як срібнеє відерцеІ проповідує бонтон.Ось-ось і царствіє прийдеЗ пітьми правдивих обіцянок,Крізь оптику по вінця склянокТи – Аполлон, той… Бельвердер…?І істини прості словаДрібні, як маковії зерна,Від радостей малих – к мізернимОсь шлях...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Знов посміхається тобіНа шибці місяць паперовийВін молодик, він вірить слову,Що рине в далеч голубів.У нього завеликий нісПростецький, як з городу бульба,Чоло він хилить, от, забудько!Не пам’ятає казки рис.На підвіконні снить-чекаІз благородного картонуЗубчаста величчю коронаЦаря Гвідона чи Панька.Від пензля юної рукиЩедроти щирих діамантівПасують до чеснот і мантійІ сяють, ніби ті зірки.Дивись на них крізь синь вікна,Крізь надвечірній дивний спокій,Як підростеш ти...

Читати далі...

Вона благає: «Не пиши!»Нехай нагострений олівчик,Не сіпай спокій той одвічний,Свій вірш-бляшанку не в’яжиУ хвіст давно поснулих рим,Не бий мовчанки-стін сюжетом,Хай хто б там не назвався третім,Поезія – четвертий Рим.Це добре чутно між рядків,Чудово видно в сутінковихПастельних фарбах – скільки новихНездарних суне будяків.І на імперських схил-поляхВже, далебі, немає місця,І варвари так промовистоСеред найкращих громадян…І в час «Боромль», «Червоних Рут»Здіймати каламуть негоже,Мовчи, якщо ти...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Орфей ждет рождения дня,А грешник – прощенья небес,Покорно сидим у огня,Мы ждем, чтобы бог наш воскрес.Огонь режет искрами тьму,Но мир – весь во власти теней,И наше пристрастье к огню – Без солнца проведенных дней.Наш бог, наше Солнце ушло,Нас бросив в мир мелких затей,У нас – плащаниц полотноИ кровь, запеклась что на ней.Что память, когда ты не жил,Что сердце, когда ты замерз?Блеск спички, мгновенный твой пылНа узких фарватерах слез.Без меры – надежда в душе,Без веры – ...

Читати далі...

С небес все отчетливей веет весной – То зим равновесье теряет покой,Сосульки грохочут со звоном оков,Пророча Исаей изгнанье снегов.Как царственен солнца закатного лик,Где щурится в каждом окне вечер-блик,Вороны за трапезой из сухаряКлянут хлад и сырость, клянут почем зря.В зигзагах и криках, крылом теребяЛучи, что, как нить, водят солнце-дитя,Втоптав рыхлый снег в почерневшую грудь,Ему указуют, где место уснуть.Бездомное братство, собачий Эдем,В тепле, у стен древних, что тот Вифлеем,Не...

Читати далі...

Там, где воздух саднит сединой проводовИ чахоточным кашлем сырых полустанков,Там, где звезды глядят через волны снеговБесконечной печалью истцов и подранков,Там, где север молчит, весь закутанный в мгле,Где распят каждый день на скрижалях мороза,Там, где песни таятся глубОко в земле,Неохотно глотая обиды и слезы.Там, где Кормчий нигде ни пред кем не в долгу,Там, где каркает время в полоске заката,Где бредет млад рассвет по колено в снегу,Оставляя следы сапогами солдата.Там, где ветер играет в...

Читати далі...

В мире большом полумертвых богов,Между источенных временем статуй,И с сединою неюных снегов,С бархатом черным у ночи бушлата,Солнце над шпилями гулких дворцов,Солнце над золотом пекла пустыни,Краешек неба – полоской косойВ бОйницах крепости из красной глины.Ветер, смеясь, запускал пятернюВ сонных лугов зеленевшую гриву,Облако-мим, что по сто раз на днюОблик менял при малейших порывах.Дальний закат – пламенеющий взгляд,Краткий прощальный на небо и землю,Через лучи густо птицы летятК темени в...

Читати далі...

Кто это тамВ ондатровом мантоС винтажною косойИ дамой полусвета?Он машет намКак в цирке шапитоКостлявою рукойБряцая кастаньетойТупая больНапильником в високИ новостей потокУжасных не убудетМудр, словно моль,Рука за поясок«Не хнычь, держись, браток,Ведь то ли еще будет»Слышь, Иоанн,Среди зарниц АТОТы видел лишь егоВ злаченых эполетах?Или туманДосадный моветонСкрывал всех четверыхНаездников Завета?Вновь пик корольТерзает завитокНе льет изящный слогПиит – вершитель судебМолчанье-нольЕще один...

Читати далі...

… нет никогоЕсть только ты – Свобода, свобода,Так много, так малоТы нам рассказала Какого мы рода…Ю. Шевчук «Свобода»... то уйдите из этого дома или города и отряхните его пыль с ног своих.Евангелие от МатфеяВ этой печиСтолько сгорело летГулко кричитФилин, что смысла нетПартию доигратьГде ферзем белым - ***Продано все – Почки, диван-кроватьПродан и звук«Юность» магнитофонБез долгих мукВ скупку-ломбард снесенВыпита мутна взвесьВласть и нажива, спесьВрач удивлен:«Вы еще здесь...

Читати далі...