Якщо на 25 банальних ватНепревселюдно, «свєточ», ти жеврієшВ провінції чи, пак, периферії,Не варто вирушать на пошук вадІ плям у анемічної судьби,Сполохати прозору неміч вулицьДе ерос і танатос вже поснули – Вгодовані на площі голуби.Не слід ремінісценціям давитьВ задусі днів безжальним дихлофосом,І гуру для невдах – умовний спосібНехай закриє пельку хоч на мить.Не відкидай, славетний доктор Ху,Між версій – абсолютно очевидну,Кинь оком, ну хоча би принагідноНа доказів безвихідь речову.Бо...

Читати далі...

...В который раз на Галлию... Ура! Мечи ржавеют, застоялись кони. Когда есть враг - и проще, и спокойней. Для всякой власти мирная пора с годами превращается в чуму, в подобье разлагающего яда. Сановники жиреют на подрядах, люд недоумевает, почему нет в жизни счастья, правды и добра, ячменная лепешка все дороже... И кесарь может схлопотать по роже, коль улица решила, что пора, или наследник явственно подрос, оперился и лично...

Читати далі...

Я не мрію – я марю. Я не шаленію.Розмалюю свій день,Наче губи – повія.Досягли всі висот,Дехто – «фон», інші – «ібн»,В своїх зоряних снахЯ ще конче потрібен.Через тріск перешкодЯ уважно почутий.Моїм пальцям не зле,Не сніжить більше лютий.Хвильки, тижні і дніТак не схожі на зграю.Не ховаю надій – Я їх тільки плекаю.І на кожній з речейНе висять динаміти.Звісно, вистачить силВсе на краще змінити.В полі зору іщеБовванів м’ячик, Таню.Із затемнень, як щем,Повне розчарування.Я не там, де...

Читати далі...

… і з того часу вона лише сидить та веде бесіди з квітами. М.Світ стоголосо промовлявДо тебе. Слухай неминуче.Вів лагідно, як те дитя...

Читати далі...

Я выйду к берегу медлительной рекиИ буду ждать, согласно мудрости восточной,Когда появятся, раздуты и легки,Тела врагов моих в прекрасный час урочный.И приплывет гордыня – как я видеть рад!С плакатом на груди «Пророка нет…», «…не ценят!»С фамильным перстнем «За второй триумвират»,С венком оливковым и запахом драцены.За ней неверие – так убрано пестро,Все в ожерельях истин, доводов и логик,В руках – двуручная пила, том «Домострой»И дух сортов неблагородных алкоголя.Скульптурой Будды все застынут ...

Читати далі...

І вітру наспів серпанковий,Повітря присмак – геть вершковий,І в виноградів зелен-листяЧервоним сипнуло намисто.Скарбничками красунь БагдадуШипшини світяться смарагдом,Чекають на ловців тямущихСмородини відкриті мушлі.Без хабарів, без сплати мита,Червоним золотом облитіІ куполи, і бані вишеньМіж завтра сном і днем колишнім.І день черпає без упинуВ долоні синь ультрамаринуІ п’є з колодязної діжки,Розбивши хмарок біг безгрішний.І, витерши в краплинах губи,Як зірка, більше ніж ютюба,Так...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Вы, верно, знаете – прозрачны и грустныПод прессом времени вбирают фото блеклость,Раскопки давние на берегах ДесныТеряют значимость, осмысленность и резкость.Неясным абрисом, как водный знак купюр,На солнце летнее беспечно смотрит юность,В одежде страшненькой, где полный «от кутюр»,В период, где лихой судьбе слегка вздремнулось.Среди костров и в каше битого стекла,Средь песен матерных и целиком лиричных,Средь неуменья ждать и делать людям зла,В какой прекрасной форме...

Читати далі...

Ми вчора святкували прибуття,Тепер п’ємо за пластикові вікна,І сенси швидкоплинного буттяКрізь призму алкоголю геть помітні.І серед літа нас не зігріва,То не в напоях справа – одностайно,Половою розсиплються слова,«Немає, - зазначала б молодь, - драйву»За що там завтра «Будьмо, піднімай!»Не келихи, не чаші – просто чашки?Так, за новий планшет мейд ін Китай,Він скільки грамів, кажеш ти, завважки?Пообірвались всі наші гачкиІ залишились між колод підводних,Як губернатор-екс, товариш ЧмирКазав про...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Танцюй, дівчино – жар в руці,Доки об’ємні й пружні перса,Іще не скоїли диверсійЖиття «трудів і днів» бійці.Лови ритм офензив, застав,Поки що рухи лебединіЖертовним світлом сяють ниніЕфектні репліки загравВсіх літніх гроз. А що тобі?Хіба тобі нести скрижалі?Бажань дівочих блиск безжальний,Рукою плавно поведиІ вигни стан за небокрай,Як зброя скрізь летальна танців!Таємних па – більш, ніж дванадцять,Голівку милу нахиляй…У глядачів – жир, літній криз,Та блиск в очах – іще не...

Читати далі...

[Приєднана картинка]…малювати птиць срібним олівцем на лляному полотніЛіна КостенкоСолоний крові океанНевпинно бризкає з екрану,Вповзає в душу невблаганноСередньовічних жахів пан.Я божеволію всі дні,Мої вуста в скорботу скуті«За що?» незнаної спокутиУ незліченних жертв в війні.«Чия то ласка?» Я б волівНе чути про полони, втрати,І полотнину вишиватиСтібком, як помах голубів.Я б витинав на синім тліУзявши найбіліші ниткиНе кропіткий узор, не квітки – Одні фігури ті святі,Лиш янголів з...

Читати далі...