Стерлись
ознаки
Минулих
сторіч,
Снів
різнобарвних
Зманила
спокуса,
І неквапливо
Причовгала ніч
В робі,
чорнішій
За фрак
сажотруса.
Стала та кишкнула
Ніч на котів,
От нетерплячі
В коханні
істоти!
Їй не потрібно
Ні свідків, ні
слів,
Їй ще до ранку
Робити роботу.
Їй ще до ранку
Палити вогні,
Чистити зорі,
Шуміти у
листі,
Бо обіцяли їй
Прийдешні дні
Спогадів світлих
Віддати намисто.
І по траві,
І в...
Читати далі...