Стою мов перст, схвильований стою...
- 23.06.22, 20:00
Стою мов перст, схвильований стою.
Безвітряно, і сонячно, і сухо,
Зелений ліс поклав зелене вухо
На землю зачаровану мою.
А там – віки, і люди, і дива,
Яких не знати – бути бідним духом,
І я знімаю мовчки капелюха
Та слухаю загублені слова.
5
Коментарі
Гість: Hagal
123.06.22, 20:48
Зміст вірша має колосальну енергетику. Дуже сподобалося!
rutzit
223.06.22, 21:19Відповідь на 1 від Гість: Hagal
Дякую.
Бес Понятия
323.06.22, 23:04
Класно
Ну, як завжди
rutzit
424.06.22, 05:42Відповідь на 3 від Бес Понятия