Небо півдня, глухе і кирпате...

Небо півдня, глухе і кирпате,

Замоталося в чорну парчу,

Я вчепився за подих пасату,

І на пошуки індій лечу.

Хай пробачать альтанки і клумби

Прохолодних толедських садів,

Бо не в моді там нині колумби,

А фанатики мрій – поготів.

Там інтриги й характери сірі,

Там кубло для гордині і зрад,

А у мене – команда і віра,

Та м’який, наче дотик, пасат.