Я йшов на гору Фудзіяму...

Я йшов на гору Фудзіяму,

Дрімало небо на руках,

Дощем налита хмарна пляма

Вологий прокладала шлях.

Душа, думками оповита,

Свої шукала береги,

Трава хилилась соковита

(не від поваги – від ваги).

Вітри гуділи над полями,

Ховав птахів співочих ліс,

Я йшов на гору Фудзіяму

І сонце в подарунок ніс.