Я ніч розрізав лезом ліхтаря...

Я ніч розрізав лезом ліхтаря

(простий ліхтар, недорога робота),

Ховались в хмарах зоряні моря

І тінь кота тулилася до плота.

Поснулий дім терпець великий мав –

В під’їзді вили про печаль гуляки,

Я теж так міг, але не верещав

І не чекав за те мовчання дяки.

А потім дощ із вітром (хай їм грець!

хіба такий малий для зливи глобус?)

І грівся у кишені гаманець

З одним квитком. На ранішній автобус.

Останні статті

116.04.19, 20:49

216.04.19, 20:53Відповідь на 1 від BESTIA555

316.04.19, 21:23

Кльово

416.04.19, 21:30Відповідь на 3 від Neon@

КльовоМерсі

516.04.19, 21:43

" Морок розрізав промінь ліхтаря,
На куполах блиснула позолота...
В хрестах церкви ховалася зоря,
А чорт вже виглядав з-за плоту..."

Гість: Nahibator

616.04.19, 21:49

716.04.19, 23:51

я пешком утром когда-то добирался, и на автобус не хватало.. после "разрезания" ночи

817.04.19, 12:22