Дивилось сонце у калюжу...

Дивилось сонце у калюжу,

Ішли мовчазні покупці,

Я віддавав сьогодні… душу,

Торбинку стиснувши в руці.

Сусіди торгували крамом,

Якесь ганяло циганча,

Життя нові сплітало драми

(неначе їх не вистача).

Агов! Візьміть її без грошей,

Бо та душа немов дитя:

Їй треба тільки рук хороших

І серця чистого биття.

Та не робіть ви, люди, хиби,

Тілесне – це порожній дим!..

Та натовпу хотілось хліба,

І він уперто йшов за ним.

Останні статті

114.04.19, 20:09

Не хочеться політизівати, та так до сьогоднішніх подій підходить...

214.04.19, 20:09

314.04.19, 20:09Відповідь на 1 від Сyрi

Не хочеться політизівати, та так до сьогоднішніх подій підходить...

414.04.19, 20:29Відповідь на 1 від Сyрi

Не хочеться політизівати, та так до сьогоднішніх подій підходить...Це позаминулорічний. На сьогоднішні події є більш жорсткий

514.04.19, 20:35Відповідь на 4 від rutzit

Не хочеться політизівати, та так до сьогоднішніх подій підходить...Це позаминулорічний. На сьогоднішні події є більш жорсткийТо вже буде не чесно.

614.04.19, 21:27

У вас ще й дар передбачати є

714.04.19, 21:44

Ці слова Вашого вірша злободенні у всі роки, у всі часи.

814.04.19, 21:52

Чудово..

914.04.19, 22:30

Дякую Вам за вірш.

1014.04.19, 23:16Відповідь на 9 від Геннадий М

Дякую