Незнайомка

Зеленіє море у очах,

Глибини ховаючи принади,

І стікає сонце по плечах

Тонкого волосся водоспадом.

Дивишся привітно і тепло,

Подихом своїм спиняєш миті,

Голос – кришталеве джерело,

Рухи рук – як колихання квітів.

Бачу тебе вперше і ім’я

Твоє загадкове невідомо,

Хтось тебе кохає, та не я,

Я не вірю вже мистецтву цьому.

20.05.2016