Давай послухаємо дощ

Зірвався вітер з хмарних товщ

І у листках дає виставу,

Давай послухаємо дощ,

Мені самому – не цікаво.

Мені самому все одно,

Чи грім гуде, чи в небі глухо,

Чи день шкребеться у вікно,

Я в самоті тугий на вухо.

Коли ж разом, тоді несе

У забуття нелегкі миті,

Давай послухаємо все,

Що тільки вміє говорити!

Реальним стане дивокрай,

І будуть погляди яскраві,

Давай послухаєм, давай,

Мені самому – не цікаво.

30.04.2016