Місячна піднялась пектораль
- 03.04.18, 20:00
Місячна піднялась пектораль
Над примарним зламом небокраю,
Я – луна минулого, нажаль,
І, нажаль, твоє вікно шукаю.
А вікон яскравих – досхочу,
Віднайти потрібне – важко дуже,
Я до них метеликом лечу,
Може, є якесь з них небайдуже?
Та у вікнах тих блищить кришталь
Почуттів, давно уже зігрітих,
Я ж – луна минулого, нажаль,
І, нажаль, не можу скам’яніти.
23.03.2016
7
Коментарі
pravoohorona
14.04.18, 08:19
Переосмислення минулого через ропот отриманою долею, (через супротив) не вдоховляэ до майбутнiх звершень душу людини, яке перебуваэ в такому станi. Впадання в зациклювання в такому ропоту ймовiрно караэться Вищим Розумом, та загрожуэ спокусою перервати своэ життя самовiльно через самогубство. Вiрш цiкавий.
pravoohorona
24.04.18, 08:23
Жду нового вiрша.
