Я убивав тебе роботою

Я убивав тебе роботою

Та сном порожнім убивав,

І мішурою з позолотою

Нікому непотрібних справ.

І нескінченною дорогою,

Що може з розуму звести,

Незрозумілою тривогою

У лютій чорній самоті.

І забуття в небес вимолював,

Просив забрати тінь надій,

Віршами у душі виполював,

Та ти живеш і досі в ній.

19.02.2016