Зотліло потихеньку сонце миле

Зотліло потихеньку сонце миле,

Прийшла, свій не тамуючи азарт,

Зимова ніч, така незрозуміла,

Що хочеться спитати – це є жарт?

Де ті сніги, обіцяні так щиро,

Що вірилось, чекалось стільки днів,

Навіщо було так топтати віру

У чесність та надійність даних слів?

Тепер краса морозу має бути,

І кучугури снігу по дахам,

Твоїх пояснень я не хочу чути,

Я вірю тільки серцю та очам.

29.01.2016