хочу сюди!
 

Руслана

42 роки, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 32-55 років

У відлунні зажурених слів...

У відлунні зажурених слів

В’януть серця палаючі квіти,

Я би небо тобі прихилив,

Аби ти не боялась злетіти.

Я би повінню вимив цей світ,

Я добро би, нарешті, прославив,

Я жбурнув би надію у цвіт,

Я би долю на місце поставив.

Розтопив би бездушності сніг,

У жорстокості вирвав би жало,

Я зумів би усе, що не міг,

Якби ти цього трохи бажала.

11

Коментарі

112.12.16, 20:18

    212.12.16, 20:18

    отож таке завжди... То хочуть, то не бажають
    Гарний вірш

      312.12.16, 20:42


        Гість: Toph

        412.12.16, 21:26

        Не ну сколько можно издеваться над поэтом ?

          512.12.16, 21:51Відповідь на 4 від Гість: Toph

          это из временного прошлого, насколько понимаю
          и да, ничего не бывает постояннее, чем временное