На зламі непритертих поколінь
- 29.11.16, 20:00
На зламі непритертих поколінь,
Приховувала сенс небесна сила,
Пливли хвилини в сиву далечінь,
Напнувши свої зоряні вітрила.
Йшли в небуття забуті племена
Та згадували з сумом про минуле,
І вічність обплітала сивина,
І пам'ять покривалася намулом.
Та поки світ на порох не зітлів,
І вітер не розніс, немов полову,
Я разом з ним пручався і горів,
Життя його підтримуючи словом.
Коментарі
Гість: Глаша_Я
129.11.16, 20:20
Мика***
229.11.16, 20:23
Taly
329.11.16, 20:27
Nikolka
429.11.16, 20:53
Дякую за хороший вірш. Ви легко і природньо висловлюєтесь.
bekirini
530.11.16, 10:22
замысловато, однако! ...
