Профіль

Voloszka

Voloszka

Україна, Львів

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Чому?

[Приєднана картинка] Чому так часто ми цінуєм тих, кого втрачаєм? Чому про головне сказати не встигаєм? Чому так близько ми когось до серця підпускаєм? Й себе частинку добровільно залишаєм? Навіщо ці пусті слова, загальні фрази? Нема довіри вже, й нема обрАзи. Їх шовкові серця того не знають, Що відчувають ті, хто їх втрачають. Їм бАйдуже, що в комусь пустку залишають. Для них життя – театр, де маски лиш міняють. Довірливі серця так легко приручають. А завтра з кимось ...

Читати далі...

Мелодия любви

[Приєднана картинка] Выключи мелодию дождей. Солнышко в душе моей зажги. Эти тучи временны, поверь. Ты от них мечту убереги. Ты ж ведь знаешь, что глаза не врут. Скажет пусть весенняя листва О тех чувствах, что во мне живут. И не сможет их убить молва. Сколько в жизни пройдено дорог… И не мало суждено ещё пройти. Мы среди тумана и тревог Сохраним нашу мелодию любви.

Закрытая дверь

Зачем ты стучишься в закрытые двери? Они ведь давно запечатаны. Тебя здесь не ждут, в твои сказки не верят. Секреты твои все разгаданы. Ты ключ от дверей подобрать не пытайся, Ведь он за семью воротами. И даром на части ты не разрывайся, Здесь логика не сработает. Не стой. И не жди. Всё-равно не откроют. И время не трать понапрасну. Не станет тебе путеводной звездою Чужое разбитое счастье. Ты двери захлопнул весенней порою Душе, нараспашку раскрытой...

Читати далі...

О Душе...

[Приєднана картинка] Душа не умирает… Она лишь тихо плачет, Когда уходят чувства И ничего не значат. Она страдает молча, Она на части рвётся, Но, несмотря на это, Душою остаётся. И всё ж она восстанет, Из пепла возродится, И с чьим-то светлым сердцем Навек соединится.

Вона чекає

[Приєднана картинка] Вона не тебе кохає … Чому ж неспокійне серце? І сумніви душу крають, І думка до тебе рветься? І не у твоїх обіймах Щоночі вона засинає. Чому ж все частіше у мріях Тебе вона зустрічає? А, може, вона втомилась У цих лабіринтах блукати? Вона просто долі скорилась, Та не розучилась літати. Скажи, хто вона для тебе? Відверто і без вагання. Бо, може, вона чекає Лише на твоє зізнання…

Христос воскрес!!!

Дзвони із неба линуть, Віщають веселу новину. Спів ангелів чути з небес, Радійте!Христос воскрес! Молитва увись злітає, Весь Всесвіт Його прославляє Піснями відкритих сердець. Радійте!Христос воскрес! У ці найсвітліші хвилини Хай кожен з нас душу відчинить. Світ радістю сповнився днесь. Радійте!Христос воскрес! Він кличе до кожного серця, І з нами навік зостається Вогнем благодатним з небес. Радійте!Христос воскрес!

Всіх зі святом Світлого Христового Воскресіння!

[Приєднана картинка] Нехай кожен день розпочинається радістю наступаючого чистого світанку, Триває у щасті сонячного полудня,і закінчується сутінками задоволення від прожитого дня. Нехай у Великодньому кошику буде місце не лише для писанок,але й для теплих слів і щирих усмішок. Нехай воскреслий Господь принесе у кожен дім, у кожне серце мир,злагоду,взаєморозуміння і любов. Всім смачної Паски,гарного настрою і веселих свят! &nbsp...

Читати далі...

Навіщо?

Навіщо цей дощ із неба ллється? Навіщо у ньому розчиниться серце? Навіщо слова?Беззахисні звуки… Навіщо ця зустріч?Навіщо розлука? Навіщо хвилини у вічність летять? Так швидко і так нестримно?... Краплини дощу по вікнах біжать, Вони вже нічого не змінять. Навіщо цей погляд кудись в далечінь? Навіщо безглузді питання? Там,де було світло,лишилась лиш тінь Розбитого вщент бажання.

Плащаница

Один лишь вопрос: ”Почему?!” Душа умирает от боли. Я слёз удержать не могу. Позволь разделить их с Тобою. К тебе поклонится спешат, И славят Тебя устами. О чём же сердца говорят, Целуя святые раны? Душа от обиды кричит, Моля за людей прощенья. Чьё сердце упрямо молчит, Прошу я за всех во смиреньи. За тех,кто Тебя не знает, Кто в пустозвоне веселья Вселенскую скорбь проживает, Любовь предавая забвению. &nbsp...

Читати далі...

Фанатизм

Ти досі лиш її одну кохаєш. Вона у твоїх мріях і у снах. Ти її погляд у чужих очах шукаєш, Не розуміючи,що в неї інший шлях. Новій красуні серце розбиваєш, Даруєш квіти і казкову ніч. Та свого серця їй не відкриваєш, В черговий раз відпустиш й промовчиш. Як далі жити з цим – і сам не знаєш. Ти її вибір не пробачив до сих пір. Цей фанатизм коханням називаєш, І свою душу виливаєш на папір. Роки летять.Та з тягарем образи Продовжуєш ти по життю іти. Ти звик...

Читати далі...