Профіль

Voloszka

Voloszka

Україна, Львів

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Посторонним вход запрещён

[Приєднана картинка] Зачем ты лезешь в чужую душу? Свою сперва приведи к порядку. Словно павлин, ты свой хвост распУшил, Но всё-равно не найдёшь разгадку. Зачем ты лезешь, куда не просят, Остатки вежливости теряя? Ведь не войдёшь ты туда без спроса! Но слов нормальных ты не понимаешь. Неужто нечем тебе занЯться? Но это уж не моя проблема, Что тебе души чужие снятся. Проходи мимо! Закрыта тема. Читать умеешь? “Взрывоопасно!” Для посторонних доступа нету...

Читати далі...

Вічная пам"ять

Стоїть на колінах знедолена мати. Від болю нестерпного рветься душа. Цей розпач вона вже не зможе здолати. Остання з родини цей світ залиша. Стискають Розп’яття знесилені руки. Зосталось так мало… Наблизився час. Не буде терпіння, закінчаться муки. І чути їй “Мамо, ходи вже до нас…” Ті руки, що пестили їх і ростили, Від лиха й біди захищали не раз. Учора останнього з них схоронили… І промінь надії у серці погас. Немає нічого навколо живого. На вулиці – трупи ...

Читати далі...

Деколи і своя душа-темний ліс

Перш ніж лізти в чужу душу,варто порозгрібати бруд у своїй власній...

Наглый дождь

[Приєднана картинка] Нарисую каплями дождя На стекле хранимый сердцем образ. Под прощальные мотивы ноября Почему-то вспомнился твой голос. Прекратился мысленный поток, Воля сердца разум подчиняет. Смена чувств, как переменный ток, Изнутри всё тело обжигает. В этой слабости виновен наглый дождь, Что забыть пытаюсь, он напоминает. Не услышу, даже если позовёшь… Дождь закончится и образ твой растает.

Мандри

[Приєднана картинка] Під рудим покривалом осені Засинають думки і мрії. Вони в сон кольоровий запрошені, Де печаль їхню вітер розвіє. Там знайдУть вони спокій і затишок. Зорі їм колискові співатимуть. Назбирають букетик пОсмішок І віночки любові сплітатимуть. Побувають в країні Ангелів, Вмиють душу небесними росами. Полетять над світами незнаними Серця піснею стоголосою. Почуття переможуть емоції, Перед Мудрістю Розум вклОниться. На останній сходинці осені ...

Читати далі...

Вставай,Україно!

Вставай, Україно! Годі вже спати! До краю наповнилась чаша терпінь. В нас правда єдина, яку не здолати! В руках наших – доля новИх поколінь. Бо ми не раби й не беззахисне бидло! Ми – вільний, прославлений, знаний народ! Ми – нація світла, духовна і сильна! Ми – вільна держава і з нами Господь! Нас знають й цінують у цілому світі, Лиш в рідній країні поваги нема. Прокинься, народе! Вже досить терпіти! На розум від дурнів чекати дарма. В минуле повернення ...

Читати далі...

Небесная странница

[Приєднана картинка] Среди созвездий и непОзнаных миров, Забыв на время суету мирскую, Освободившись от земных проблем-оков, Душа в парении свободном торжествует. Ввысь два крыла её стремительно несут, Волненьем трепетным до боли наполняя. С каждым полётом они крепнут и растут, Родную душу в скорбях мира укрепляя. Бывает лёгкою, как пёрышко, душа. Рубеж пространства без труда одолевая, Под предводительством небесного Отца Секреты мирозданья постигает. Чем...

Читати далі...

Между мной и тобой

[Приєднана картинка] От тебя до меня – вечность. За пределом любви бесконечность. Между мной и тобой пропасть – Наших мыслей и слов жестокость. Улететь бы с попутным ветром К синим звёздам, да крыльев нету. С журавлиным ключом в небо… И вернуться с холодным снегом. На ресницы твои тихо падать, Окунаясь в безмолвие взгляда. По горячим щекам катиться И в ладони знакомой укрыться. Отразиться в глазах на мгновение. Лёгкой нежности прикосновение Подарить твоей...

Читати далі...

Лише на мить...

Залишся спогадом весни В моїх очах і в пам’яті просторах. І ненароком загляни у мої сни, Розлийся в них безмежним синім морем. Так, як колись, до вій торкнись осіннім вітром, Розбий розлуку хоч на мить любові світлом. В словах байдужість… Та в душі її немає. Душа за посмішкою сльози знов ховає. Ти в свої сни мене не клич… Прошу, не треба. Нехай тебе зігріє ніч Любов’ю неба. Загубиться серед зірок наше кохання. До твоїх вуст лиш один крок… Та вже світання. &nbsp...

Читати далі...