Коли людина тікає з концтабору, то їй однаково в який товарняк застрибувати, аби він йшов подалі від місця ув’язнення.
(З досвіду людей бувалих)

   До чого це я(?) Не будучи палким прихильником входження України до Євросоюзу, переконаний, що на даному етапі іншого варіанту в нашої країни немає. Бо, як казали, шановані мною, практично всі українські провідники різних епох: «Геть від Москви!»
   Але такий сценарій не влаштовує саму Москву в особі її нинішніх гебешних царів.
Звідси і відверті різнопланові провокації --- чмошні випади всякихось там ургандів, що мають підвищити градус антисемітизму в Україні і цим злякати Европу-юдо-толерастичну,
і над-нагальні законопроекти, що обмежують гей-орієнтованих громадян, що мають злякати Европу-гомосяцьку… і таке інше.
  Можливо варто для початку сказати Москві наше вагоме «Прощавай!», вскочивши в європейський товарняк, а вже потім міркувати на якій станції сходити(???)
  В інакшому випадку ми назавжди залишаємося під концтабірними вишками північного сусіди.

Щиро вітаю всіх ВАРТІВЦІВ!

Слава УКРАЇНІ!!!

До дня народження Тараса Шевченка

   Свого часу у директора Донецького Ботанічного саду Євгена Кондратюка, який очолював ботанічний сад у період 1970-1987 р.р., народилася ідея - зібрати на одній місцині всі рослини, які згадувалися Т.Г.Шевченком у його творах. Як виявилося після підрахунку, таких рослин було близько 140. Задум Євгена Миколайовича Кондратюка було втілено в життя. 
   І сьогодні в Донецькому ботанічному саду Національної академії наук України можна відвідати Сад Тараса Шевченка, де встановлено пам'ятник Великому Кобзарю, що був переданий у ботанічний сад з Донецького художнього музею в 1999 році.

   Пам'ятник виконаний з граніту, автором цієї роботи є народний художник України Олександр Павлович Скобліков, до слова, уродженець міста Дружківки, що розташоване біля злиття річок Кривий Торець і Казенний Торець на відстані 80 км від Донецька.

Синім кольором показано каркас, завдяки якому верхнє жабенятко "висить" у повітрі.

До дня народження Т.Г.Шевченка

Картина, показана на XII пересувній виставці, входить в оповідний цикл, присвячений долі російського революціонера-народника.

Символічний пунктир цієї долі, особливо близький сучасникам, позначений зображеннями на стінах кімнати: портрети Шевченка і Некрасова, кумирів революційного студентства 1870-х років; між ними - гравюра Христос на Голгофі... 

Видатний український художник Ілля Юхимович Рєпін народився в 1844 році в Чугуєві на Харківщині в родині відставного солдата.

Тиснемо на картинку

1492 - Києву надано статус самоурядування - маґдебурське право (27 лютого 1492р(?)). 

Дію магдебурзького права в Києві було скасовано наказом Миколи І  1834 року...

І чим воно йому заважало?...

Мовою оригіналу наводжу статтю з російської газети "Звєзда Поволж'я". 

Россия глазами татарина
Представьте, господа русские, вам действительно не хватает оценки России нерусским человеком, а именно татарином. Почему? А вот почему! Мы первый народ, завоеванный русскими, и хорошо вас изучали за 460 лет! Поэтому татарин может дать вам характеристику! Читайте!