Ти знаєш що ти людина?

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
ука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

А ви коли-небудь замислювались, що залишеться після нас на цій грішній землі? Хто згадає, що були такі люди, як ми з вами, що ці люди кохали й ненавиділи, плакали й сміялись, раділи й страждали? Пропадем, зітремось, зникнем і ніхто нас не згадає. Тільки одиниці із мільярдів залишаться в пам'яті прийдешніх поколінь. 
Проживем наше життя в буденних турботах, небачачи за сірими буднями нічого крім таких 
самих турбот і таких же сірих буднів. І перервати цей замкнутий круг нам не дано... Хоча... 
Вибирати тільки вам.