З інтернету:
огляд українських медіа [для власного навчання]
незалежний культурологічний часопис «Ї»
число 28 / 2003 ВОЛИНЬ 1943. БОРОТЬБА ЗА ЗЕМЛЮ ЗМІСТhttp://www.ji.lviv.ua/n28texts/28-zmist.htmзміст
Влодзімєж Менджецкі
Національна політика II Речі Посполитої й антипольська діяльність УПА у 1943-1944 роках Політики й історики, як польські, так і українські, одностайно сходяться на тому, що політика польської держави у міжвоєнний період спричинила загострення польсько-українського конфлікту, особливо в останні роки перед вибухом ІІ світової війни. Серед неґативних чинників цієї політики найчастіше наводять такі:
пацифікація 1930 року, арешти українських політиків, ліквідація суспільних і культурних організацій (напр., “Пласту”);
положення про мову від 1924 р. і, ширше, обмеження розвитку шкільництва українською мовою (тут символом є справа Українського Університету);
кроки щодо примусового окатоличення православних і нищення православних святинь;
відсутність дій щодо поліпшення становища українських дрібноземельних господарств і сприяння, натомість, напливові на українські землі польських колоністів (поглиблення аграрного перенаселення, відсутність задовільної аграрної реформи, військова колонізація);
обмеження у працевлаштуванні православних і греко-католиків у державних інституціях, зокрема у владних органах, у війську, у поліції, у транспорті та комунікації, у зв’язку.
Варто наголосити: те, що названі явища мали місце, дискусії не підлягає. Так само обидві сторони визнають, що політика польської держави справила неґативний вплив на характер польсько-українських відносин після 1939 року. А ось інтерпретації перелічених фактів, зрозуміло, розходяться. Там, де частина поляків говорить про те, що обов’язок усіх громадян – знати державну мову, українці говоритимуть про денаціоналізацію і примусову асиміляцію. Коли поляк указуватиме на необхідність захисту наявного юридичного порядку і польських державних інтересів, українець наголошуватиме на жорстоких формах боротьби окупанта з борцями за найсвятішу справу – незалежність України1.
Неґативна оцінка національної політики п
[ Читати далі ]