Популярні приколи

відео

хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Двадцять перше століття - століття відсутності життя у житті

Саме так, вважаю, потрібно було би назвати нашу епоху.
Заради того, щоб отримати життя - люди йдуть на роботу, одружуються, та народжують дітей.
Та багатьох й те не рятує від відсутності життя.





Чому так? Це можливо пояснити. Але здебільшого вважають за необхідне мовчати й не думати про те. Адже так соромно визнавати, що на роботу ходять для того, щоб "поцвірінькати" з подружками, помірятися жезлами з мужиками (мужики з мужиками), показати всім свої нові шмотки та себе. Тільки не для того, щоб працювати, і тим більш не для того, щоб розвивати якусь галузь.

Так само й про одруження і народження дітей. Мало хто робить це свідомо, заплановано, й через природні здорові потреби продовження роду.

Залишається загадкою - чому керівники терплять таких "трудівників". Просто через особистісну симпатію? Або ж у думках у них щось таке: "ой-ой, а що ж воно робитиме без роботи. Це ж зіп'ється! Ой-ой не можу того допустити - буду платити йому/їй хай ходить".

Дуже мало підприємств, де люди справді розвивають свою галузь. От тому  й так мало розвинутих підприємств в Україні.

Дивлюся я на технічний прогрес... Все більше відпадає необхідність тих чи інших професій та посад. Цікаво, що робитимуть ті люди, яким колись не стане куди ходити красуватися собою, а власного життя не мають?
Можна було би об'єднуватися та влаштовувати власні справи. Але ніхто не хоче. Ніхто до того не готовий морально. Бо люди наші глибоко в голові = істоти звиклі до стійла. Забери в них стійло - в них їде дах і не можуть дати собі ради.
А ті, хто не такий -  опиняється на самоті без можливості підняти справу самотужки. Якщо ж стає сміливості почати наодинці - справа чавить їх як виноградину під ногами, й вони не виживають.

Якщо помиляюся (а я хочу помилятися smile ) - розкажіть приклад, коли людина наодинці створила якусь справу, вижила, й те діло її не покалічило.


6

Коментарі

117.08.17, 16:51

Такое впечатление что заметка написана в 80-е годы, от безделия, во время простоя механико-сборочного цеха.

    217.08.17, 18:32Відповідь на 1 від Вискарион

    нет такого впечатления.

      317.08.17, 19:03Відповідь на 2 від ter_ror_ist

      нет такого впечатления.
      тер-рор-исти взагалі рідко "впечатляются"

        417.08.17, 19:17Відповідь на 3 від Сyрi

        ну почему же...у них просто впечатления другого рода. Но вы меня с кем-то путаете, так как не правильно указываете ник, мой значит нечто другое.

          518.08.17, 06:42

          Мысли мудрые!
          Феномен "поцвірінькати на роботі" присущий в основном на территории СНГ... В Германии или Норвегии работодатель прежде всего смотрит на отдачу от служащего, трудовая дисциплина там возведена во главу угла давно.

          Что будет со всякими тунеядцами и паразитами в будущем - возьмут лопаты и кельмы в руки, и пойдут строить мосты и дороги!
          )))

            618.08.17, 08:59Відповідь на 2 від ter_ror_ist

            нет такого впечатления.это потому что ты так и остался жить в 80-х. )

              718.08.17, 09:25Відповідь на 6 від Вискарион

              нет такого впечатления.это потому что ты так и остался жить в 80-х. )нену "А сегодня в завтрашний день не все могут смотреть. Вернее смотреть могут не только лишь все, мало кто может это делать"(цэ) я уже слышал. Но я предпочитаю других интелей "Есть лишь одна проблема — одна-единственная в мире — вернуть людям духовное содержание, духовные заботы… "©
              ...О хищные вещи века!
              На душу наложено вето.
              Мы в горы уходим и в бороды,

              Ныряем голыми в воду,
              Но реки мелеют, либо
              В морях умирают рыбы...

              От женщин рольс-ройсы родятся..
              Радиация!..

              ...Душа моя, мой звереныш,
              Меж городских кулис
              Щенком с обрывком веревки
              Ты носишься и скулишь!

              А время свистит красиво
              Над огненным Теннесси,
              Загадочное, как сирин
              С дюралевыми шасси.

                818.08.17, 11:08Відповідь на 7 від ter_ror_ist

                ужос

                  918.08.17, 12:48

                  Людина істота соціальна і в однині практично нічого не робить. Тобто звісно може, якщо її закинути десь глибоко в тайгу чи пустелю, де в радіусі 500 км жодних ознак цивілізації. От все те, що вона там зможе зробити, можна назвати: "Вона зробила це самотужки".
                  Людина не в змозі щось робити в однині вже в силу прийнятого соціального способу життя, поділу праці і таких інших ознак.

                    1018.08.17, 13:35

                    Гарантированный доход, вот неотвратимое будущее человечества. Те, кто производят - будут зарабатывать, а те, кто красуются - будут сидеть на социальной поддержке, вместе с вечно перспективными художниками и многообещающими непонятыми поэтами

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      6
                      попередня
                      наступна