Довго думала, що можна додати до всього цікавого і приємного, що було в інших замітках, але згадала, що хвалив мої вірші
Тому ще один з шуфляди)
Це так важко – писати вірші,
Коли хочеш писати прозу,
І співати веселі пісні,
Коли в серці бушують грози.
Так не просто повірить словам,
Коли вчинки ведуть свою мову,
І не плакати з розпачу там,
Де чекають на вдячну промову.
Дуже легко розгніватись там,
Де чатують на твої помилки,
Та чи варта давать ворогам
Владу нищити щастя хвилинки?
28.07.2016
А я чекав її і не чекав
Я вірив їй і вже не вірив
Губився в спогадах, словах
І рвав на шмаття свої мрії
Вона губилась десь у снах
Приходила й сміялась з мене
Давно забув, що значить страх
Її шукаю десь під небом
Впаду колись, розіб’юсь в прах
Та й смерть мене вже не лякає
Знайду себе в її очах
І хай земля мене приймає
09.12.2015