Мов камінь правічний
- 17.11.08, 16:31
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
А відповідь - просто блукала по стелі,
По білій підлозі і згорнутих стінах.
Вона плюскотілась в бокалових винах
Й лягала в незастлані здавна постелі.
Вже відповідь липла до вуст захмелілих,
Чіплялась за голос, ще вчора розлогий,
І сипалась знову на камінь підлоги,
І клеїла дурня - невдало й невміло.
Мов привид самотній, зболіло постала,
Просилась у руки - й все так сиротливо,
І зблиснула жаром із слів страхітливо,
Й між нами, мов камінь правічний, упала.
По білій підлозі і згорнутих стінах.
Вона плюскотілась в бокалових винах
Й лягала в незастлані здавна постелі.
Вже відповідь липла до вуст захмелілих,
Чіплялась за голос, ще вчора розлогий,
І сипалась знову на камінь підлоги,
І клеїла дурня - невдало й невміло.
Мов привид самотній, зболіло постала,
Просилась у руки - й все так сиротливо,
І зблиснула жаром із слів страхітливо,
Й між нами, мов камінь правічний, упала.