Ранковий блюз

Зимовим днем
Із дивним сонцем
Цей шлях любові розпочався...
Заглянув у моє віконце
Промінням сонячних поем
Ранковий блюз.
А сон - сміявся
Над сумнівами дня.
Печалі зовсім не боюсь!
Вже душі відчиня
Й вуста зближає у цілунку
Любов. Й усі малюнки -
Реалістичні,
Романтичні,
В своїй наївності німі -
Й дзвінкоголосі! -
Складаю за листком листок...
Я - мов пустий ковток,
Мов дощ, що все моросить,
Я - зайва нота "мі"
У марші Мендельсона,
І очі напівсонні
У ліжку не твоїм.
Й весняний - третій! - грім,
Й підбитий в небі птах,
І хворий сніг в руках...