“А що, так можна було?” – вони привчають електорат до такого лозунгу. Тому й ламають звичні традиції, започатковують нові правила, їх же самі не виконують, ставлять все з ніг на голову й кажуть: “Так, можна було!” Бо начебто старі “еліти” були надто консервативними, ми – нове покоління, треба все старе зламати й не боятися бути іншими.

Але виявилося, що “інші” зовсім не означає, що повинні бути тупими. Смішними можна, але не тупими. Не тут. Не у владі. Не під час війни. Не під прискіпливим поглядом людей в Україні, які часом знають та вміють більше, ніж “слуги народу”.

Ні, ось ТАК не можна було. Наплели, накрутили вже собі на кілька довічних, мабуть, і за зраду, і за саботаж, і за втрату Україною інвесторів, і за розкрадання бюджетних коштів, і за корупцію.

І за покриття своїх злочинів.

Тепер, доки кожний з них буде при владі чи просто “на слуху”, буде асоціюватися з речами, досить болючими для суспільства. Хтось із них – з високою комуналкою. Хтось – з низькими пенсіями. Хтось з проваленим процесом боротьби з ковідом. А хтось – зі злитою спецоперацією по вагнерівцях.

Ось такий він – “ефект Барбари Стрейзанд”.

У нас знову загиблий і десятки поранених, про яких принципово мовчить влада.
На кордоні з Білоруссю замість Білорусі тепер РФ.
Добудовано “Потік-2”, який має потенціал обрушити економіку та безпеку.
На фоні цих загроз хтось високо у владі злив Путіну операцію українських спецслужб, про що вже знає весь світ, тільки не інформаційно окуповані власними “ЗМІ” українці.
Без доказів і права на захист в клітках сидять військові, в парламенті жлобський угар, в економіці криза, оборонне замовлення не виконано вже другий рік…

… І тут одночасно від біло-зелених пальт лунає: “Порошенко что-то нє так сказал!”, “ЄС не така, ГО не такі, всєх надо разогнать!”, “Оні нічєму нє учаться, нє надо нікакіх сєток і обладнання на фронт!”, “Нас нє услишат, как ми нічєго нє прєдлагаєм!” – перелічувати можна годину. І кульмінаційне, відмежувально-інфантильне – “Опять просрєтє (?) вибори”.

Більше ж нема про що переживати і говорити, наприклад, як взагалі до тих виборів добратися без повноцінного узурпатора та капітуляції.

До українців, вистріливших собі в ногу в 2019-му, застосовують нехитру технологію – обкатують людей, наступного разу готових спробувати вистрілити собі в голову.

А тут вже навіть найідеальніший Порошенко безсилий, тим більше завжди знайдуть, як премудро від безпомилкового головного відволікти помилками в деталях.

 Чувак, який до виборів розказував що:

§  президент має жити як простий вчитель;

§  будуть нові обличчя, ніякого кумівства.

Після виборів:

§  поселився на державну дачу державним коштом;

§  державним коштом купляє носочки для собачок за цінами, на які звичайні пенсіонери можуть жити роками;

§  роздав найвищі державні посади друзям;

§  надав персональну довічну стипендію власному батькові;

§  сьогодні нагородив орденами колег по серіалу.