1. Бумеранг.

 20 сентября студент первого курса юрфака Пермского госуниверситета Тимур Бекмансуров пришел с ружьем в кампус своего вуза и устроил бойню. В ходе следственных действий было установлено, что отец пермского стрелка воевал на Донбассе против Украины.
Кровь от крови, плоть от плоти. Сынок посмотрел, что батя ездит стрелять на Донбасс, и решил повторить “подвиг” отца у себя в Перми. В результате погибли восемь человек, 28 получили огнестрельные ранения и различные травмы.
Кто-то предрекал, что террор, устроенный россиянами на Донбассе, когда-то вернётся назад к ним. Похоже, что он не ошибся.

 2. Немецкое порно.

 Украина: достроите трубу, россияне вас будут шантажировать ценой на газ.
Германия: ya-ya dastish fantastish!
Deutsche Energiepool разрывает контракты из-за “экономической нецелесообразности”. Из-за рекордных цен на газ немецкий газовый оператор прекратил подачу газа по всей Германии. Цена газа в Европе достигла исторического максимума – $1030 за тысячу кубометров.
Украина: мы же вас предупреждали.
Германия: зато как приятно входит и выходит.

3. Немного арифметики.

Помните истерику по зарплате Коболева в Нафтогазе? Что 20 млн. в год – это много?!
Предлагаю посчитать сегодняшние новости из Нафтогаза в зарплатах Коболева. Итак, поехали:
– “Нафтогаз списал долгов Фирташу за 5000 лет работы Коболева”.
– “Нафтогаз подарил Коломойскому зарплату Коболева за 1500 лет “.
– “Для отопительного сезона Нафтогазу нехватает зарплаты Коболева за 6150 лет”.
То есть со времен крещения Руси Коболев со своей зарплатой обошелся Украине дешевле, чем Витренко за полгода. А если посчитать сколько Нафтогаз заработал при Коболеве, то мы дойдем до трипольской культуры.
Это иллюстрация того, что основная масса людей не в состоянии отличить миллион от миллиарда. Поэтому живут в режиме выживания. Нет понимания, что топ-менеджер, который показывает результат, должен получать эквивалентную зарплату.
Здесь стоит отметить, что победы – будь то внешне политические или внутри страны – невозможны без политической воли президента и усилий правительства. Был Президент – были результаты, выбрали голограмму – получили “черную дыру” януковича.

4. Мы с первого класса вместе… – И за всё, что мы делаем, отвечаем тоже вместе… – И во всём этом дерьме я прикрываю вас.

Было ли покушение на Шефира настоящим или это была инсценировка – не имеет никакого значения.
Хотели убить первого помощника президента или это было предупреждение Зеленскому и его окружению – не имеет никакого значения.
Значение имеет только одно – Украина из цивилизованной страны превратилась в Сомали, где сведение счетов сводится до криминальных разборок. Как бы кто не называл “покушение” на Шефира, оно (покушение) переносит нас в новую реальность, в реальность 90-х.
Это и есть реальные реформы Зеленского.

5. Переполох на Банковой.

Председатель ТСК постоянно меняет сведения, преподносит разные версии, путается в показаниях, отмазывается, врет, убегает от журналистов, переносит заседания, меняет места проведения – как карты у шулера. На Банковой боятся честных показаний Бурбы. Безуглая приглашает Бурбу к себе в кабинет, предлагает плюшки, Бурба отказывается, заседание переносят. Власть всячески пытается сделать так, чтобы правдивая информация не стала известна общественности, не была озвучена и не легла в основу расследования. ТСК ведет себя, как пойманный преступник. И этим все сказано.
По возвращению Зеленского из США на CNN сразу выходит статья, что повлияло на запуск ТСК. Но зеленые хотели сделать вид, что они единолично расследуют все сами, хотя ТСК – это инструмент оппозиции.
Но не тут то было. Ирония ТСК в том, что за океаном точно знают, кто кому и когда звонил. Знают поминутно. Поэтому пропетлять не выйдет. Bellingcat на подходе, и здесь без поноса и ловли блох на Банковой не обойдется.

P.S. Все буде Україна! Слава Україні!

Є такий міністр закордонних справ на прізвище Кулеба. Раніше був дуже непоганим дипломатом. Але, як писав ще Карл Маркс, «бытиё определяет сознание». Якщо зрозуміліше, то «з ким поведешся, від того і наберешся». Так от, цей міністр давно вже приєднався до хору співаючих панегірики на адресу Зеленського, які останній так полюбляє. Зокрема, згадуючи спіч презЕдента перед пустим залом у Нью-Йорку, Кулеба в ефірі Г+Г (хто б сумнівався) заявив (дослівно):

«Його промова справила величне враження. Я можу без перебільшення сказати, що це була одна з найсильніших промов у стінах Генасамблеї ООН».

Твою ж дивізію! У Єрмака та Мендель Володимирсанич був «найвеличнішим політиком» сучасності, тепер от весь світ нібито у захваті від його (якщо чесно, досить хамської та примітивної) промови. Завтра його посіпаки називатимуть Президентом Землі, Сонця та зірки Альдебаран?

А тепер невеличкий аналіз того, де промови Зеленського, а де його справи…

Беремо останній візит Найвеличнішого до США. Чомусь там, а не у рідній країні, він представив «План трансформації України». Із залученням мільярдних інвестицій, черговим подоланням бідності та виходом України у політичні та економічні лідери сучасності.

ОК, це чудово, якщо є амбітні плани. А чи є вони насправді, чи це чергове окозамилювання від зеленої команди?

Зокрема, видання «Українські новини» надіслало запит в основні державні структури про цей «план». Підсумок: ОПУ, РНБО, а також Верховна Рада та Кабінет Міністрів не мають у своєму розпорядженні ніякого Плану трансформації України! Копії відповідей від цих поважних структур можете подивитись нижче. Тобто це був пшик, гра на публіку та сцяння в очі нашим американським партнерам.

Як тут не пригадати «5 запитань від Зеленського», які він виніс від час виборів. Там і пожиттєвий тюремний термін для корупціонерів, і вільна економічна зона на Донбасі, і скорочення депутатського корпусу до 300 обранців, і ще щось про Будапештський меморандум. Де всі ці обіцянки та прожекти? Немає. Головне, щоб костюмчик сидів та локшина не переводилась на вухах електорату.

Я навів лише два приклади того, як слова цієї влади розходяться з ділом, бо про закінчення епохи бідності, зарплатню вчителям по $4000, польоти на Місяць, подолання корупції, звільнення Донбасу тощо вже ніхто і не згадує.

Але у цієї команди є один великий плюс – вона дуже креативна. І щоб ви не згадували про попередні обіцянки, вони весь час вкидають в інформаційний простір все нову й нову, вибачте, фуйню. Про перейменування країни, про АТО як курорт для хлопчиків, про перехід на латиницю тощо. В мене б на це все фантазії не вистачило, але досвід роботи у 95 кварталі не проп’єш – ці люди будуть дивувати нас новими й новими прожектами, креативними знахідками та карколомними пропозиціями. Одне залишиться незмінним – ніякого відношення до розвитку України цей словесний креатив не має.

Є одна істина: той, хто бреше, не розуміє труднощі свого завдання, бо йому потрібно надалі ще сотні раз разів збрехати, щоб підтримати першу брехню. Першою брехнею було те, що комік, якого для свого профіту створив одіозний олігарх, може стати державником та патріотом. Все інше – похідне від першої брехні.

Вимкніть телевізор та увімкніть розум – все інше похідне.