PROстими словами

1. Ми переходимо у контрнаступ.

“- Я-то думал, все проще будет. А они не сдаются…
– Мы их чем здесь только не лупим нах…й. А они не сдаются…
– Честно говоря, я их даже уважать начал…”
(З перехвату СБУ розмови російських агресорів).

Десь колись читала, що найсильніший ляпас опоненту – це коли ти його не помічаєш, бо тоді ти даєш йому зрозуміти, що він надто незначний для тебе. Якби ще зараз не війна, то ми дійсно не мали б помічати існування рашистів. Добре їм чи погано – байдуже. Є справи важливіші.

Але під час цієї війни можна дещо змінити погляди, і тоді я насмілюся сказати так. Ми переходимо у контрнаступ, і це не лише військовий термін. У контрнаступ в репутаційному плані, економічному, політичному. Ми вирвемо своє з переписаної нашої історії, з засекречених архівів, свою правду з багатовікової брехні, якою, як пилом, росіяни присипали все наше існування як окремої держави.

Додам навіть, що тримайтеся, суки, бо тепер ми змусимо вас поважати сильнішого, “нравітся-нє нравітся…” Хоча й має значення, ХТО нас поважає. Набагато цінніша повага Америки та Європи, ніж повага до нас пустого місця, яким є “рассия”.
Але най буде, як то кажуть.

2. Польський генерал Вольдемар Скшипчак висловив думку, що Польща повинна заявити свої права на окупований Росією Калінінград, який належить до Східної Прусії.

Насправді, немає майже ніякого патріотизму в росіян щодо цілісності своєї країни. Слухайте, це тільки теорія, і лише одиниці будуть відмовлятись від європейського рівня життя. Я роблю такі висновки з того, що в Україну вони прийшли воювати за гроші. І грабують українські будинки заради наживи. “Командіровка окупілась” – це те, заради чого вони воюють. А тому на перше місце росіяни ставлять лише меркантильні інтереси, прикриваючись патріотизмом на словах. Його там немає ніякого.

Згадайте дідів на палицях, яких після парадів масово вони викидають до сміттєвих баків. Згадайте про кількість бажаючих отримати американську візу. Згадайте про американізовану Москву в частині понтів, брендових магазинів, дорогих німецьких авто – де він, той патріотизм?!

А тому можна сказати полякам: беріть, друзі, той Калінінград. Тільки без росіян. Бо країни Балтії зараз потерпають від таких “російських патріотів”, які чомусь до Росії повертатися ніяк не хочуть.

3. До попереднього пункту: міністр внутрішніх справ Естонії повідомляє, що росіяни вербують шпигунів серед естонців заради інформації про стан справ на естонському кордоні та й іншого.

Які такі естонці можуть бути російськими шпигунами, як думаєте? Дуже велика вірогідність, що це колишні росіяни з естонськими документами, які естонцями так і не змогли стати.

Такі “громадяни” можуть збирати інформацію про місію НАТО в Естонії, яку очолює Великобританія, яка (місія) збільшилась вдвічі.

Інше питання, які сили мають росіяни для того, щоб зазіхатися на НАТО? Бо окрім терору в них сил немає. Терор, насправді, може робитися незначними силами, була би політична російська воля…

4. Кумедна історія трапилася з американським журналістом Еліотом Екерманом.

Він написав статтю для видання TIME. Йому хтось з українців сказав, що український хлібобулочний виріб, який дуже популярний в нашій країні, називається “rusni-pyzda”, а не паляниця. А американець взяв та написав для багатомільйонної американської аудиторії цей термін.

І лише потім дізнався правду та виправив на “”palyanytsia”. Не треба було, як вважаєте?