хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Випадковий президент

  • 08.03.20, 20:11
  • зе

І не інтерв’ю, і не перша шпальта, і не журнал

Тамара Горіха Зерня

Тобто і не інтерв’ю, і не перша шпальта, і не журнал… У рекламному додатку до газети «Гардіан» вийшла стаття про Зеленського під назвою «Випадковий президент».
Перше враження після прочитання – це іміджева катастрофа. Як його прес-служба могла допустити вихід такого матеріалу? Там же Зеленського не просто розбирають на частини, його розмазують на атоми.
Стаття відверто знущальна. Авторських коментарів у ній значно більше, ніж прямої мови Зе, вони дошкульні і гидливі. Вчитайтесь: «Зеленський робить паузу і сміється. Він набирає повітря, перш ніж дати довгу, заплутану і великою мірою беззмістовну відповідь щодо потужної підтримки США, яку він відчуває, зокрема, з боку президента.»

Дуже детально, з садистською насолодою, описується кар’єра Зеленського-коміка. Потім вивалюються не менш неприємні подробиці виборчої кампанії, зокрема проведення дебатів за сценарієм Зеленського. Журналіст не забув відзначити, що Порошенку на сцені вимкнули мікрофон.

Скандал з американською допомогою та принизливі подробиці взаємодії Трампа і Зеленського. Вжито саме це слово, humiliation. Кумівство і призначення друзів на вищі державні посади.

Екскурс в історію російсько-української війни. Натяк на те, що Зеленський готовий вести переговори з Путіним попри 14 тисяч убитих українців. Короткі цитати Зеленського супроводжуються нищівними коментарями. («Його запальність нівелюється браком конкретики. У таких випадках Зеленський звучить майже як Трамп»).

Перепадає і прес-секретарці, яка постійно втручається у розмову, підказує, подає мімічні сигнали своєму візаві, але це не допомагає. На багато питань Зеленський відповідає «я не знаю» або просто сміється.

А от там, де дійсно було б краще відморозитися, Зеленський раптом починає активно просторікувати, вганяючи присутніх у стан паніки. Так, даючи інтерв’ю британському журналісту і британському виданню, він примудрився обхамити Великобританію, критикуючи Брекзіт і законне та формально оформлене волевиявлення британських громадян. Щось там порівняв їх із п’яним гостем, який залишає вечірку, а потім шкребеться під дверима і проситься назад. Рівень метафори відчуваєте?

А Україну він порівнює із дірявим човном. А себе – із моряком, який затикає дірки руками, ногами, головою… Ну і так далі, ви зрозуміли.

Стаття побудована так, що Зеленський не виглядає милим або смішним. Під кінець притомному читачеві робиться страшно: послухайте, він же маніяк. Неадекватний, некерований чоловік, якому остаточно знесло дах від посади, що у рази перевищує його природні можливості. Перед нами постає небезпечний психопат, який відверто шкодує про те, що у нього нема повноважень вішати людей.

Ми не знаємо, хто оплатив цей матеріал.
Якщо це зробив Офіс президента, це політичне самогубство. Якщо це зробив хтось із суперників Зе, то це політичне кілерство.

Ясно одне. З живими політиками такого не роблять. Так готують до утилізації списаний матеріал.

 

 “С такими друзьями”...

«От чим відрізняється добрий фотограф від звичайного. Добрий може передати одним фото без реквізиту, фотостудій та фотошопу образ шута, для якого влада - це розвага, а держава - об'єкт насмішок. Ще й так, що "модель" при цьому нічого не зрозуміє...»

Дмитрий Анопченко
“С такими друзьями”... Что опубликовала Guardian помимо фото, которое все постят?

В ленте Фейсбука целый день постят кадры президента Зеленского из фотосессии для Guardian. С Мендель в новом платьице - и без неё, непосредственно из издания. Ну и комментарии тут как тут. Вот, например, под тем же постом президентского пресс-секретаря - “оригінально, сучасно...” или “какой же он крутой!”... Фото действительно хорошие, живые, фотографу респект. И Зеленский не забронзовел, сумел открыться. Но только не могу понять - а пресс-служба АП чем тут гордится? Фоточками? Луками? Сам текст статьи хоть кто-нибудь читал?

Начнем с заголовков. “С такими друзьями...” - ну с прозрачным намёком, что, мол «и врагов не надо» - и “Случайный президент”. Миленько, да? Но ладно, не суть важно, все ведь знают, что заголовок пишет редакция, что любому СМИ нужно что-то громкое и жёлтое - чтоб читали. Отлично, ну а в тексте-то что?
Разбирают историю с телефонным разговором Трампа и Зеленского, комментируя её - “one of several passages it is hard to read without cringing” - “один из нескольких отрывков, которые трудно читать без отвращения”. Ну еще как “раболепство” и “угодничество” можно cringing перевести, но в этом контексте смысл как раз такой, про “отвращение”.
И вот еще из этой же части статьи:
he was even dubbed “Monica Zelenskiy” - его даже прозвали «Моника Зеленски»
Zelenskiy pauses and laughs. He draws another breath before giving a long, convoluted and largely meaningless answer about the overwhelming US support he feels... - Зеленский делает паузу и смеется. Он делает еще один вздох, прежде чем дать длинный, запутанный и в значительной степени бессмысленный ответ о впечатляющей поддержке США, которую он чувствует...
Или вот эпизод, где президент жалуется репортерам Guardian, что на него давит помпезная обстановка Банковой. Живой, интересный эпизод. Но в итоге журналист суммирует - “it is noticeable he has not made even small changes, such as replacing the furniture or removing the kitsch bronze figurines. Maybe he needs something to complain about. Or maybe the trappings of power are proving seductive” - “заметно, что он не сделал даже небольших изменений, не заменил мебель, не убрал китчевые бронзовые статуэтки. Может быть, ему нужно что-то, на что можно жаловаться? Или, возможно, атрибуты власти оказались соблазнительными?”...
Дальше - действительно хорошо расписана история Зеленского и его победы. И завершающий вывод - о последних увольнениях, которые “has been interpreted as a blow for genuine reform efforts” - “были восприняты как удар по усилиям в проведении реальных реформ”.
Фразу, которая стала в Украине новостью и попала в заголовки, - о том, что тянуть больше некуда и конфликт на Донбасе должен быть урегулирован за год, иронично комментируют: “at times like this, Zelenskiy sounds rather Trumpian” - “в такие моменты Зеленский звучит скорее по-Трамповски”
и тут же (какой недоразумендель, даже в этот раз не обошлось) - рассказывают, что “when his press secretary jumps in to clarify that the one-year deadline dates from the December summit ... he replies with a laugh: “I don’t know any more” . Мол, “когда его пресс-секретарь вмешивается (это я “jumps in” из статьи - “впрыгивает”, так аккуратно еще перевожу), чтобы уточнить, что срок в один год датируется от декабрьского саммита ... он отвечает со смехом: “Я знаю не больше вашего”/”я больше ничего не знаю” - тут уже сложности перевода, тяжело понять, как было по-русски. И, кстати, да, говорили они по-русски.
Не буду цитировать дальше, наверняка в Украине статью кто-то переведёт и опубликует, прочитаете сами. Меня другое смутило. Статья хорошая - детальная, острая, даст западному читателю представление о первом лице Украины. Оставался бы Владимир Зеленский актером или даже был бы известным политиком, главой партии - лучшего пиара не придумаешь. Но мы говорим об интервью с президентом. Вот как вам кажется - для него как для главы государства, которому вести переговоры в Европе, просить о поддержке для Киева, такая публикация в плюс? Для страны это в плюс? Каким он предстаёт перед западным читателем, когда репортёры откровенно смакуют, например, ситуацию, когда прозвучала реплика Мендель (да-да, прямо во время интервью, когда президент неудачно выразился) - “ну это мы так шутим”... О чём это всё скажет внимательному читателю? Каким политиком, каким человеком Владимир Зеленский выглядит?
Вы возразите - ну где там статья в Guardian, а где большая политика... Вот не соглашусь! Простой пример. Об этом мало кто знает, но когда Зеленский только победил и информации о нём у западных дипломатов не было вообще, канадский МИД (а эта страна - самый искренний друг Украины) - чтобы понять, чего ждать от нового президента, на полном серьезе сделал расшифровку серий «Слуги народа», выписав и сгруппировав заявления Голобородько (!) по ключевым вопросам - пытались позицию самого Зеленского хоть так определить. Целый отдел работал, совещание потом созвали... Так что читают такие интервью в больших столицах, читают. И то, что сказано, и как сказано, и - особенно - что там между строк... Пусть не первые лица, но их советники точно, - читают и анализируют.
И этот пост на самом деле вообще не о Зеленском. А о том, как легко мы принимает желаемое за действительное. Как просто раздувать щёки, создавая видимость эффективности, и как мало людей, запостивших красивые фоточки (и не важно, с какими комментариями) не поленились прочитать саму статью. Как легко сейчас распиарить фоточку шефа для статьи в большом издании (и себя-любимую заодно), и как сложно, но необходимо (да, не имея контроля над статьей и формулировками) аккуратно повлиять на тональность материала. Время такое, мы все увлекаемся только внешней стороной - и мало обращаем внимание на суть. Это тоже да, тоже правда. Но когда в коммуникациях первого лица страны такое происходит, а мы тут активно фоточками гордимся... Ну тогда действительно - заголовок в тему, “с такими друзьями”...








12

Коментарі

18.03.20, 20:22

Та уже оправдываются, типа в "Гардиан" вырвано из контекста или что-то в этом роде. Однако, судя по нескольким видеозаписям, журналист как раз ухватил всю сущность этого "президента"

    28.03.20, 20:51Відповідь на 1 від Neon@

    Та уже оправдываются, типа в "Гардиан" вырвано из контекста или что-то в этом роде. Однако, судя по нескольким видеозаписям, журналист как раз ухватил всю сущность этого "президента"Они задолбали своими "контекстами". Очередной зашквар.
    А этот доволен, как слон после клизмы.

      38.03.20, 21:24

      ...В черговий раз всралося, та не розуміє цього) #янєлох!

        48.03.20, 21:30Відповідь на 3 від Merovingian

        ...В черговий раз всралося, та не розуміє цього) #янєлох!Все оточення співає йому дифірамби. А він, дурник, вірить.
        Нехай би почитав переклад цих статей.

          58.03.20, 22:17

          А хіба перша особа держави не повинна погоджувати матеріал перед тим, як його надрукують?Скетчі кварталу він же контролює.

            69.03.20, 08:36

            А Зе действительно случайный человек в политике...И глупо было бы от него чего-то хотеть...

              79.03.20, 09:41Відповідь на 5 від nasinynka

              А хіба перша особа держави не повинна погоджувати матеріал перед тим, як його надрукують?Скетчі кварталу він же контролює.То він у нас перша особа, а для великобританського журналіста-звичайна людина, то ж може оцінювати безупереджено та писати, що бачить чи відчуває.

                89.03.20, 13:51Відповідь на 5 від nasinynka

                А хіба перша особа держави не повинна погоджувати матеріал перед тим, як його надрукують?Скетчі кварталу він же контролює.Видимо, в западной прессе другие правила. Свобода слова.

                  99.03.20, 13:52Відповідь на 6 від Ксена31

                  А Зе действительно случайный человек в политике...И глупо было бы от него чего-то хотеть...А я, кроме того чтобы он ушёл, ничего от него не хочу.