Деякі правила війни.
- 02.11.25, 20:50
Ніколи не погрожуй тому, з ким зібрався воювати. Бо ти його попереджуєш та даєш можливість добре підготуватись.
Погрожувати можна слабким, дурням та боягузам. Це може подіяти і без війни.
Доречі, людожер Сталін ніколи, нікому особисто не погрожував.
А перед арештом, кажуть, деяких нагороджував. На, одержуй. Носи. Поки що. (щоб перед сметю не панікував)
Але краще взагалі не погрожувати. Якщо будеш стріляти, стріляй чи бий зненацька і відразу. Бажано так, щоб супротивник, не встиг зрозуміти що коїлось, і більше не піднявся. І не продовжив бій. Але якщо підніметься, начувайся.
В канун нападу на СРСР Гітлер запевняв Сталіна, що війни не буде, а будуть найкращі відносини та перспективи. Сталін теж запевняв в дружніх відносинах. Але концентрували війська вздовж кордону обидва.
Памятаєте з шоу довгоносиків? Двоє їдуть в купе "Ну і рожа! ще заріже!".
Інший "Ну і рожа, ще задушить!". І кидаються один на одного. Один ріже, інший душить.
В канун нападу на Україну Зеленський перезвонив Лаврову, щоб дізнатись причину концентраціі військ. Той сказав, що нічого особливого. Йдуть навчання.
210 тісяч вздовж кордону! Навчання? Один день навчання та утримання такої группи 10млн. долларів. Просто так такого не робитимуть. Для порівняння часи АТО до квітня 2019 року концентрація россійських військ не перевищувала 50 тис.
Надвисока концентрація військ - це війна. В кращому разі провокація.
Чому одразу не зрозуміли? Кремляді діяли просто за классичною схемою.
Звісно, майбутній напад не афішують, а навпаки, маскують. Скажімо під навчання. Можна навіть для маскування перемови якісь затіяти.
Навіщо вірити ворогові, Тим паче після неодноразове втручання в АТО?
Кремляді спочатку вірили, що з Україною можна покінчити силами сепарів не тількі в Донбассі. Як могли маскували втручання в Крим прикриваючись сепарами.
На початку 2015го фронт стабілізувався, і лізти в пастки заради звільнення Донбассу не поспішали. Плани Москви провалювались. Настало невідворотне поступове зближення Брюсселя та Київа.
Поступово до України почали стікатись політичні втікачі з рашки. Особливо після безвізу.
Такого терпіти Москві було довго неможливо...
