«Коли я прийшов у військкомат зі своїми нагородами від «ДНР», мені сказали: «Приберіть ці брязкальця, ви їх не в Росії отримали». Можете дітям віддати чи викинути»
Лох, який воював за російський світ з 2014 року, раптово виявив, що Росії він не потрібен, а його днрівські нагороди – сміття
Виявляється, тепер уже треба «увійти до становища росіян», які беруть іпотеку на житло на окупованих територіях України. Раніше розповідали, як вони від голоду вмирають і дітей їм годувати нема чим, тому йдуть вбивати українців. А тепер їм житлові умови покращувати треба.
---
Сценарій, при якому Україна стає частиною НАТО для Кремля, не прийнятний у жодному вигляді.
Чому?
НАТО становить загрозу для Москви? – Ні.
Україна становить загрозу для Москви? – Ні.
То в чому ж причина?
А в тому, що Москва не зможе вже ніколи після цього "приєднати" Україну до дружньої родини рабів концтабору "Росія".
Жодних інших причин немає.
Тобто нейтральний статус України – це її відстрочена загибель.
НАТО – можливість забути про вічну війну з Москвою.
Три російські даішники, один діючий, два колишні, напилися настільки, що їм почали усюди мерехтіти українці. Спочатку вони побачили українців у кущах та таранили їх, потім вони вирішили, що один із них українець і влаштували розбірки між собою. Потім вони вирішили, що українці їдуть в автобусі та таранили його. В результаті один даішник 200, два 300
"Зашла в магазин под названием DNS. Зрелище ад.Ни одного предмета хорошей известной техники. Одно говно. С непонятными названиями. Телевизоры говно.Чайники говно. Пылесосы тоже. И так до бесконечности. Страна превратилась в шалман во всех сферах. Зато у них бриксы, у убогих
.......
Падаль любит аппелировать 90ми. Так в 90е как раз много хороших качественных вещей было. И техника хорошая завозилась. Я такой параши как сейчас никогда в жизни не видела."
Міфи "російської" пропаганди розповідають нам сьогодні, що під час ПМВ "російський" солдат з радістю втік воювати за "царя-батюшку", за православну церкву, за "патріотизм" та "великодержавство".
А під час ВМВ нібито з радістю вмирали "радянські" солдати за батьківщину світового пролетаріату та за царя-Сталіна, і надихали їхні фільми про Олександра Невського та казки Пушкіна.
Маячня сивої кобили.
Ні тоді, ні зараз "російським" не були потрібні ні цар, ні церква, ні батьківщина не потрібні солдатам.
Мотивували їх не абстрактні ідеологічні символи, а цілком реальне найжорстокіше фізичне насильство та регулярне приниження!
"Російський" солдат так боявся своїх командирів-извергів і репресивної машини, що стояла за ними, що з радістю йшов вмирати під градом куль солдат противника.
Ворог йому ніколи не був страшний після знайомства з пеклом внутрішньої кухні "російської" армії.
Але ви продовжуйте вірити в байки про високі моральні цінності, і патріотизм.
«Мешканка Курської області проїхала під обстрілами ЗСУ 14 км на велосипеді із прив'язаним до нього братом-інвалідом.»
"М'ясо йде за кордон, нам залишається гній". М'ясна галузь Псковської області процвітає завдяки замовленням із Китаю.
З Псковської області за дев'ять місяців цього року експортовано більш ніж у півтора рази більше м'ясної продукції, ніж за аналогічний період минулого року.
Зростання продажів обумовлено замовленнями з Китаю та В'єтнаму, завдяки яким місцевий м'ясокомбінат закрив усі свої магазини у регіоні, щоб повністю зосередитися на східному ринку.
