Льовкі зараз танці пішли. Колись і уявити не міг. А я от за все життя нічогісінько не навчивсь танцювати. Але дивитись подобається 

Колись дуже ц дуже давно подарували мені на день народження магнітофона.
Звісно я став його перевіряти. та записувати з радіоприймача мелодіі та пісні.
Ця пісня була найпершою, що я записав. Тому мабуть й запямяталась.
Хоч з виду звичайна совкова попса, але якась добра й лірична.

Літа начебто досхочу ще. А от відчуття, що осінь близько. Протяги поступово холоднішають.

Гадаю, найбільшим жахом кремляді, було б український рівень життя більшим аніж у рашкє по рівню зарплат.
Хоч, кажуть по мінімалкє ми зрівнялись. А по демократіі, що б там не казали ми випередили. расєю. Що "от Волгі і до Єнісєя".  

Згідно з оперативних довідок того часу на 22 червня на Київ впало 4 бомби. Дві у бік заводу "Арсенал". Іще дві на територрію військового гарнізону. Якщо були інщі, то це було вже дещо пізніше.