Татьяна Миткова:

 Україну куйло досі не зламав, а от США через свого троянського коня "Козиря" (Трампа) запросто.

А особливо умови закінчення. Виявляється, що Україна ризикує програти війну і взагалі щезнути разом з українцями не завдяки силі рашки (а що від неї чекати?), а через ніж у спину політичній зраді своїй та чужій. Ну і власній дуркуватості. "Не на тіх коней поставили", як кажуть на іпподромі. Не маю на увазі у який напрямок була зовнішня політика. На словах постмайданного часу начебто на один. Тобто, якщо програємо то на кого пальцями вказувати? От дідько!
А що власне вважати за програш?

...блоги, де у дискуссіях та коментарях сам автор не приймає участь (хоча бува й інакше).
Є такий прийом у соц-сітках. блогери якогось соціального напрямку створюють собі штучного оппонента. Але роблять з нього такого собі екстремального дурника, щоб виставити на посміховисько та перед усіма глядачами прагнуть довести свою розумність, а оппонентів виставити бовдурами чи кловунами.

Ну хіба пагана техніка того часу та ? А прикидались дурнями,

Металлургам теж всьо, але про це іншим разом.
Піля деокупації регіону Україна не матиме взагалі проблем з тим, щоб шахтарі перевчалися на інші професії. А чому? Бо шахтарів не буде. І Україна тут взагалі ні до чого – це не Київ на мінні поля гнав клоунів у касках, а москва. І саме кремлівські маніяки увійдуть в історію як ті, хто примудрився за півроку знищити представників однієї професії.
"Просто быдло, которое ждало русских зарплат и пенсий, получило то, что должно было получить. И все. Не вижу причин не порадоваться за пацанов, у которых все получилось.
Нууу, почти получилось. Их просто все устраивало. Две пенсии, два регресса - это вам не в Польше по 16 часов ипашить. Это у себя дома, это жить у себя в доме и не париться о том, что нужно за хату платить вовремя."

З наступаючим Новим Роком друзів!