"Лиха година". Що це таке?

Це мабуть не просто "коли стріляють, холодно, та їсти нема чого".

Це час випробувань, іспитів на особистість. Саме під час війни "мурло кожного стає контрастнішим, та видно хто де срав, хто на що здатен".
Є такий вираз "лихий козак". Це означає "сміливий, хоробрий, навіть дещо авантюрний", тобто "час лихих людей, а не чмонь". (С).

Ну не знаю, лиха година як на мене, це важкі часи всім, кепкувати тут нема чого. Бо страждають і діти, і старі, й інваліди, немічні. Чи можна з них спитати за слабкість? Ні.

Є звісно й капітулянти. Тут у і.ю.ей, наприклад, вони швидко зникли на початку війни іх сторінок щоденників, навіть не спитавши себе, чи можна чинити опір. Тількі правда встигли закликати до капітуляціі.
Але не зустрівши масової підтримки, швидко повтікали.


Пробують замість себе на фронт відправити.

"....Жители Мелитополя 2 июля на микрорайоне наблюдали, как оккупанты зазывают мужчин в свои микроавтобусы.

Об этом пишет «РИА Мелитополь».

В районе центра коллаборанта Евгения Балицкого стояли несколько Z-микроавтобусов, в которые вооруженные военные «приглашают пройти» молодых парней с улицы. Что происходит доподлинно неизвестно.

Журналисты предполагают, что неудачи российской армии в ходе войны привели к возникновению кадровой проблемы, которую они пытаются решить за счет мужчин призывного возраста с оккупированных территорий Украины.

В пользу этой версии говорит сообщение ЗОВА о том, что на временно оккупированных территориях Запорожской области россияне раздают повестки и угрожают молодым людям арестами, как писал «Акцент».

Как сообщают в пресс-службе ЗОВА, военные РФ массово пытаются избежать участия в военных действиях путем самоувечья. А оккупанты раздают повестки и угрожают арестами местному населению.

Чи вивелись лохи?

"...Коли я прочитав в телеграм-каналі "Топор", що "асвабадісти" з-за Парєбріку пообіцяли мешканцям окупованих територій - Харківської, Запорізської та Херсонщини, що спишуть усі борги по кредитам перед українськими банками, в мене виникло гостре відчуття дежа-вю. Адже колись я вже подібне чув. 

Так - в "асвабаждєнном" від "фішистів" Криму. На Прямій Лінії з Путіним людина запитала - що купила в кредит авто - а після приходу на півостів "русскага міра" не може погасити борги перед Приватом, на що верховний Стєрх, Підводник та Президент Міра відповів - мов, не хвилюйтеся - та забийте, насолоджуйтесь "свабодай". 

Але пізніше стало відомо, що на цю людину наїхали все "братськи" російсьуи колектори, яки, як відомо - і хату спалити - якщо не будеш слухатися - можуть. І ось тепер виявилося, що боржникам на окупованих територіях стали приходити такі собі "пісьма щастя" від Тінькофф-Банку з вимогою негайно погасити борг. 

Тобто, росіяни не тільки пиздять... вибачте - "спасають" побутову техніку, авто та рабів... тобто "братів", але, як виявилося - ще й борги перед кредиторами. Руський мир він такий - безсмислений та безпощадний..."

Задля одних хроніка, мені диво.

Пам"ятаю що з занепокоєнням думав, що россійська фашистська армія увірветься до Запоріжжя по моїм підрахункам по темпам наступу, у середені березня. До того ж вважав, що публіка у Запоріжжі здавалась якоюсь ненадійною.
Думав, чи евакуюватись, чи шукати схрон у промзоні та підземних коммунікаціях, щоб під"єнатись до можливого підпілля. 

Про партизан навіть думки не мав, (доки вони не з"явились у Мелітополі). 
Ну або жити як безхатько, максимально автономно. 
Одно, куди прийде руцкемір, там життя не буде, замість нього буде якийсь суцільний концтабір.

На щастя цього не трапилось. Це на мене якесь диво й досі.
Фронт зупинився дуже близько, немов прірва під ногами.
Але Запоріжжя не поглинула доля Херсону, Маріуполя, та навіть руйнування  Харкова.

Хоч звісно прилітало. Та не з такими фатальними наслідками, як у інших містах. Були наслідки  набагато інші. Колись, ті хто співчував рашкє, зненацька побігли мало першими у тероборону. Де до речі далеко не всім було вакансій, та навіть зброї. І мене теж здивувало.

А от навала Орди не дуже дивна. Коли ще читав Суворова - Рєзуна, він переконливо вчив, що велика концентрація військ на кордоні, просто так не робиться. Обов"язково щось трапиться.
 Просто не розумів, невже кремлядь піде у ВА-Банк?


Розповідь українки.

"...Село моєї свекрухи звільнили від окупантів.
Там мама моя похована.

Прийшли із чоловіком на цвинтарі. Він сказав:

– Я першим піду.

Кажу:

 - Ну ні! Тільки разом!

Ось ми йдемо. Сказала:

- Дивись, земля втоптана, тверда, як камінь. І траву тут недавно косили, в'янути ще не встигла.

Отже, тут немає мін і розтяжок.

Чоловік запитує:

- А між могилами...?

- Так, йдемо. Не дасть Бог смерті – не здолають чорти.

....Навели лад на могилі, квіти пересадили.

Ідемо селом. 99% хат як стояли, так стоять, дякувати Богу.


Церква, де нашого молодшого хрестили - встояла. Тільки невелика частина даху від ударної хвилі посипалася.

Школа. Селяни сказали: там окупанти казарму влаштували. Ночували у класах, із шкільної їдальні продукти розікрали.

Склопакети розбиті (хоч і не всі), кут школи – амбразура. Діра невелика, але ... страшно.

Стадіон та дитячий майданчик – цілі.

Комплекс у нас там був "Бобрицький маєток" - кілька магазинів, урочистий зал ... спотворювали так, що дивитися боляче.

Але нічого ... житимемо. Треба жити!..."

"За обє щьокі"


2На свободной кассе:
- ..какая я тебе девушка? Давай думай шустрее, за тобой вот ещё голодающие толпятся
- Э.. женщина, у меня немного денег не хватает. Можно мне взять за одну щёку?
*****

"...Можете проверить сами
На вопрос "сколько лет пидору" Гугл любезно предоставляет биографию какого-то Владимира Владимировича»..."
...

А ця дурепа вже на секонд хенд перейшла?



1

Розум та реальність.

«Має висловити свій сумний погляд на російську людину — вона має таку слабку мозкову систему, що не здатна сприймати дійсність як таку. Для нього існують лише слова. Його умовні рефлекси координовані ні з діями, і зі словами». (Академік Павлов 1932 р.)

Є і інше.
"Російський розум до дійсності не прив"язаний". (Павлов 1918р.)

Бухал солдат, слеза катилась
Из уцелевших чудом глаз
И на груди его светилась 
Медаль за спертый унитаз...



Лучшее что он смог сделать - стал удобрением в Украине
ОСЬКИН.
- Земля йому бетоном, а душа в пекло !
- Виродок .
- Кончений руснявий виблядок.
- Вільна людина. Що хоче, то й робе. Захотів на 2 м. під землю - будь ласка…



- Огорчен он будет позже, когда будет лежать бухой и обоссаный, а его самка будет пропивать пенсию по инвалидности сногаясь с соседом. И когда коляску искать будет, а потом отсутствующий пандус в пивнухе и маршрутке

-Конечно это дешевле, чем два целых хамона серрано, но чуть дороже двух тамбовских свиных окороков.


Дещо про про бої у Попасній.

"Російські війська, - а точніше, професійні та добре оплачувані вагнерівці, - потихеньку просуваються в районі Попасної. Це правда. Але правда також те, що раніше вони наступали на фронті шириною 1800 км, а тепер - на фронті шириною 10 км.

Метою наступу має стати контроль над Слов'янськом і складною системою водопідйому та водопостачання Донбасу, що знаходиться поруч. Система вже зруйнована, наступ стратегічно безглуздий, це вже Чорнобаївка. Хто б не отримав Донбас – отримає безводний степ.

Ідея наступу на Попасну спочатку полягала в тому, щоб однією клешні наступати з Попасною, а інший переправитися через Сіверський Донець у Білогорівці. Білогорівка не вдалася. Тепер одна клешня - з Попасної - намагається зробити те, що мали зробити обидві..."