Отець Микола: «А хіба люблять за щось? Просто люблять і все»

Протоієрей Микола Щербань не просто навчає Слову Господньому, він навчає усвідомлювати ту любов та мудрість, котра лине до нас через християнські тексти – Олег Володарський

Молитва до святого апостола і євангеліста Іоана Богослова

О великий апостоле, євангелісте громогласний, Богослове і тайновидче невимовних одкровень, дівственнику і улюблений наперснику Христів Іоане! Прийми нас грішних, що до міцного заступництва твого звертаємося. Випроси у Всещедрого Чоловіколюбця Христа Бога нашого, бо Він перед очима твоїми Кров Свою за нас пролив, недостойних рабів Своїх, щоб не пам’ятав беззаконь наших, а помилував нас і вчинив з нами по милості Своїй; нехай дарує нам здоров’я душевне і тілесне, благоденственне життя і достаток, наставляючи нас звертати все це на славу Його, Творця, Спасителя і Бога нашого, а після закінчення тимчасового життя нашого нехай позбавить нас немилосердних мучителів на повітряних митарствах, щоб досягли ми, тобою ведені, небесного Єрусалима, його ж славу ти в одкровенні бачив і нею в нескінченній радості насолоджуєшся. О великий Іоане! Збережи всі міста і країни християнські, храм цей і всіх, хто служить і молиться в ньому, від голоду, мору, землетрусу і потопу, вогню і меча, нашестя іноплемінників та міжусобної боротьби; визволи нас від усякої біди та напасті і молитвами твоїми відверни від нас праведний гнів Божий, а Його милосердя нам випроси, щоб разом з тобою сподобилися прославляти в невечірньому дні пресвяте ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа навіки-віків. Амінь.

Протоієрей Микола Щербань, кандидат історичних та богословських наук, доцент, завідувач богословського відділення ЧНУ ім. Федьковича, настоятель храму Трьох Святителів (ліворуч)

Твердиня української культури – Чернівецький національний університет ім. Федьковича. Богословське відділення. Храм Трьох святителів. Мені вже почало здаватися, що ця програма не відбудеться. Отець Микола Щербань був неймовірно заклопотаний, йшла підготовка до святкування Водохрещення.

Отець Микола довго слухав і мовчав. Потім поставив декілька запитань про формат та ідеологію програми, після чого неохоче погодився на «Сповідь». Цей харизматичний священик одразу захопив всю мою увагу. Його настільки хочеться слухати та чути, що я часто навіть забував про те, що маю ставити йому якісь запитання. Він говорив в незвичному для мене форматі Господньої логіки, неймовірно точно, змістовно та зрозуміло формулюючи кожну фразу.

Він не просто навчає Слову Господньому, він навчає усвідомлювати ту любов та мудрість, котра лине до нас через християнські тексти. Він говорив зрозумілою мовою, але з такою незвичною для мене діалектикою доведеності Бога. Як же потужно відчувається усвідомленість та харизматичність цієї людини! Мене вразило те, що говорячи, він уважно спостерігає за твоїми очима, аби зрозуміти як, якими словами достукатися до душі співрозмовника аби все те, що він розповідає про Бога, сприймалося глибше, ніж просто розумом – самою душею.

Він говорив, а я уявляв велику аудиторію переповнену семінаристами, котрі уважно слухають лекцію свого улюбленого, хоча й суворого викладача. Кожна його лекція-проповідь – це і мистецтво, і талант, і професіоналізм. Він говорив про Бога, про війну, про Націю, про людей, про суспільство. Цей священик ясно бачить і розуміє всі ті гострі та гіркі проблеми сьогодення, але це ніяк не применшує його любові до Бога, України та українства.

У мене є улюблене запитання, котре я часто ставлю під час «Сповіді». Чому улюблене? Тому що я і сам для себе намагаюсь віднайти на нього відповідь. Усвідомити, звідки в мені така всеосяжна любов до України. Я ставив це запитання різним людям і кожен раз навіть саме запитання звучить по-різному. Але ставлю його лише тоді, коли відчуваю внутрішню готовність співрозмовника на нього відповісти. Без болю. Без тиску. Просто, тихо і щиро. Майже пошепки.

– За що ви так любите Україну? І цього разу я почув відповідь, котру моя душа прагнула почути весь цей час. – А хіба люблять за щось? Просто люблять і все. – Дякую вам, отче! Ці ваші слова викарбувалися в мене на серці. Поставлене запитання та отриману відповідь розділяло сотні «Сповідей», десятки храмів, неймовірна кількість розмов зі священиками, капеланами, волонтерами, добровольцями, митцями…

Єдина відповідь на десятки запитань. «Люблю і все», – прозвучала проста фраза. Тому що люблю. Дуже люблю. Раз і назавжди. Від народження і до зустрічі з Вічністю. І над полями зі стиглою пшеницею, над величними вершинами Карпатських гір, над могилами із жовто-синіми та червоно-чорними стрічками… як тихий шепіт молитви… як крик нескореного сокола… як порив степового кочового вітру… Тому що ЛЮБЛЮ… Безмежно люблю тебе, Україно! Він щось залишив по собі в моєму серці, цей талановитий, харизматичний священик та вчитель. Щось надзвичайно просте, проте важливе та сильне. Те, що зробило мене набагато сильнішим.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – Протоієрей Микола Щербань, кандидат історичних та богословських наук, доцент, завідувач богословського відділення ЧНУ ім. Федьковича, настоятель храму Трьох Святителів

https://youtu.be/7qmo0qTVis4