Знайшла в неті картиночку...
ламаю голову над її сенсом...
ну вона щось та має означати... бо просто так таку фігню малювати не можливо...
у ній прихований якийсь зміст це точно!
але мій мозок не може того зрозуміти...
Хелп мі...
може якісь ідеї...

– Класна ти, коли вип’єш.
– І ти класний, коли я вип’ю.)

Всіх вітаю з чим чудовим історичним святом!!!!!!!
Нехай живе наша ненька Україна вільно і незалежно ще сотні років!!!!!
Нехай подолає всі труднощі (з допомогою свого чудового народу)!!!!!!!
СЛАВА НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ!!!!!!!!!!!!!!

(залпи гармати)

УРА!! УРА!!!!!! УРА!!!!!!!!

Секс, як математика: МІНУС одяг, ПЛЮС ліжко, РОЗДІЛИТИ ноги і МНОЖТЕСЬ...

сьогодні мені приснився сон...
наче я зламала ногу в районі гомілки...
прокинувшись, я почала перейматися проблемою: де мені взяти костилі, якщо я правда зламаю ногу...
подумавши трохи, я нічого не придумала і забула трохи про це...
але їхавши на маршрутці по невідомому мені раніше маршруту, ми проїжджали повз районну поліклініку...
а потім на іншій зупинці, коли ми чекали маршрутку перед нами зупинилася карета швидкої допомоги..

у маршрутці мені прижало ногу, і я подумала, що зараз її і зламаю...

тож я вже повністю готова до того, що точно зламаю ногу...
але мене хвилює питання про те, де взяти КОСТИЛІ????
чи їх видають в лікарні, чи треба десь купувати свої???

допоможіть... підкажіть...

закінчилася зима тягуча,
шрами від падінь, від льоду...
забулося кохання ключе...
все пішло в каламутну воду...

скресла крига на річках, на озерах,
залишилося бруд та сміття...
ніяких змін на фронтах, на аренах,
такі ж брудні залишились мої почуття.

що починалось чистим кришталем,
вже скоро чорним камнем обернулось....
і випав снігопад проблем
та не хотілось вірить, що все те добре закінчилось...

твої слова, неначе лід, кололи мою душу.
та лиш тоді збагнула, що сліпа була
тепер без почуттів я жити мушу...
після тебе нікому довіритись я не змогла.

тепер живу я з самотою один на один...
ми з нею під зорями любим ходити
у грудях маю камінь льодяний...
який весна не в силах розтопити...

бо то зробити зможе лиш кохання,
і мрію я його зустріти,
через той камінь маю я лише одне бажання:
щоб зміг мене  хтось полюбити.

Рівно 41 рік тому в містечку Кантон в штаті Огайо народився хлопчик...

Йому дали ім'я Браян Х'ю Уорнер...

він пережив багато чого в своєму житті...

(в подробицях описав свою життєву дорогу в своїй автобіографічній книзі "Long Hard Road out of Hell" )

І зараз він всім відомий під псевдонімом Мерлін Менсон!!!!!!!!

ПРИВІТАЄМО ЙОГО!!!!!!!!!!!!!!

особисто від себе, так як я їм одержима, я зичу йому успіхів у творчості і особистого щастя...

Кучу грошей і океан задоволення!!!!

Я ТЕБЕ ОБОЖНЮЮ!!!!!!!

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!!!!!!!!!!!

Сьогодні я передивлялася інтереси однієї моєї нової подруги... мене найбільш зацікавила українська демонологія))))))))) і давай я нишпорити в гуглі, натрапила на Вікіпедію...(не раз вона мене спасала) І що ви думаєте... сиджу, читаю там про різних Відьм, русалок, Мавок, Вихорів(до речі дуже цікавий... без живота. всі тельбухи на зовні... о дає...)... І натрапляю на ПОВІТРУЛЮ... читаю про неї, а перед очима Я САМА... і тут мене осінило!!! та я ж справжнісінька повітруля!!! тільки от крила мої при народженні хтось вкрав... тепер у мене є ціль в житті: ЗНАЙТИ СВОЇ КРИЛА... Я МЕГА щаслива... завжди ваша...ПоВіТрУлЯ))))))))))) Стаття з Вікіпедії

Повітруля – національний український міфологічний позитивний персонаж жіночої статі.

Асоціюється із стихією вітру (дочка гірських вітрів) – легка, здатна пересуватись у повітрі, не торкаючись землі, часто змальовують з крилами та вбраною в квіти з голови до пят. Хоча здебільшого описується як красуня, вміє змінювати зовнішність з молодої на стару і навпаки. Залюбки допомагає закоханим у любовних справах. Походить з Карпатського регіону. Вважається, що якщо комусь дев'ять ночей поспіль сниться кохана, то на десятий в її образі спускається з полонини повітруля. У чабанів, які ні в чому не відмовляють свої коханкам-повітрулям, вівці завжди цілі...

Повітруль можна віднести до демонологічних персонажів так званої «нижчої міфології» (як і русалок, мавок), яка відзначається стабільністю і збереглася майже в незмінному вигляді дотепер, бо зазнала меншого впливу християнства, ніж «вища» (віра в головних богів).

легенди та повір*я Улітку юнак-вівчар повертавсь опівночі до себе в колибу. На озері він зненацька побачив повнісінько дівчат незвичайної краси. Одна з них особливо його приголомшила. Наступного разу, за порадою старого вівчара, він заховався на тому ж місці в мох і украв крила своєї коханої. Повітрулі не змогли його здогнати, а кохана прийшла до його колиби. Він одружився з нею. Народився хлопчик. Одного разу чоловіка не було, і повітруля вкрала свої крила, хоча старий вівчар радив їх спалити на вогнищі. Вона й відлетіла до своїх подруг — вітряних жінок не зміниш. Вони, як вовки, все в ліс, у шкоду тобто дивляться. Дуже тужив за нею вівчар, не знаходив собі місця. Нарешті він залишив побратимів-вівчарів і пішов у ліси шукати дружину. І знайшов у печері, з сином. «Іди звідси по-доброму, — говорила та, — а то прилетять мої сестри з нашою матір’ю і розірвуть тебе на клапті». Але він спалив її крила, заборонив залітати в шкоду і привів до вівчарської колиби...

Кашель. Смак крові. Ванна. Кров. Вода. Люстерко. (ЖАХ!!!) 
Пальто. Пачка «Winston». Двері. Замок. Вулиця. Дощ (ФАК!!!) мокро і холодно. Вогонь. Вдих. Видих. Дим. Вдаваний спокій. Кашель. Кров.
Телефон…
- Привіт, ти щось хотіла???
- В принципі нічого важливого… а що?
- Просто я не сам. Я зайнятий…з дівчиною… розумієш. А ти мені заважаєш! Я передзвоню колись…
- Пробач… все ясно. Удачі. 
Гудки. Сльоза, інша… цигарка. Дорога. Цигарка. 
Телефон…
- Привіт, ти чого так пізно дзвониш???
- Привіт. Ти пробач, я просто…
- Як завжди проблеми з хлопцями… розслабся. Випий чаю і спати лягай. Все. Бувай… (пі-пі-пі)
- Ага…
Магазин. Гроші. Коньяк. «Winston». Шоколад.
Цигарка. 1 ковток, 2,3… Шоколад. Цигарка. Коньяк. Цигарки…
Телефон…
- Привіт)))
- Ало… ти чого така весела???
- Та нічьо… просто…
- Ти одна?
- Ну я хіба буває по іншому...
- Слухай, ти ж п’яна!!!
- Я знаю)))
- Ну і дурна! Говорити з тобою не хочу!
- Та дайте ж, нарешті, сказати!!!
- Бувай!
(ФАК!!!!!!!!!)
Коньяк. Сльози. Цигарка. Шоколад у смітнику. Коньяк. Крик!!! Цигарка. Коньяк. Пуста пляшка у вітрину…
Дорога. Цигарка. Міст. Перила.
Телефон…
- привіт…
- ага… слухай, я уже сплю… що хотіла?
- Попрощатись…
- Що?
- Прощавай…
- Ти справді божевільна…
Телефон на перило. Стрибок. Вода. Холод. Темнота. Вічна темрява…
На телефон приходить СМС!!!
«Пробач. Я лишнього наговорив. Ти не псувала мого життя… і ти зовсім не помилка цього світу. Я просто тебе люблю… Тільки-но це зрозумів. До завтра.»

Осінь - ненавиджу літо.
Самотність - галасу повна кімната.
Одна - та у ліжку вже місця нема.
Любов - а серце холодне.

Смерть - сміх і радість навколо.
Друг - раптовий вистріл у спину.
Райдуга - темно і лячно.
Ти - душа помирає.

Горе - посмішки на обличчях.
Кров - свято і радість.
Сміх - тиша і морок.
Я... - божевільтна і мертва.

Сонце - холод і темрява.
Світ без тебе ніщо.
Ось що ти зробив зі мною.
Раніше я любила літо.