Осінь втратила вроду. Світ морози гука. На потомлену воду Вітер кинув листка. В небі – пустка пташина, На слова – недорід. І в обіймах шипшини Сльози струшує глід.[Приєднана картинка]

У старого Сніговія Біла шуба, білий сміх В білій паморозі вії, Білий котик біля ніг. Біла шапка на хатині, Білі думи і пісні, Тільки очі сині-сині, Наче ранок у вікні.[Приєднана картинка]

Щось на дворі блука незриме, Тихенько дихає на скло, І кіт-гульвіса під дверима Собі винявкує тепло. У грудень просяться години, Та ще не час для білих див: Ще листопад не всіх покинув. Не всі дерева обтрусив. [Приєднана картинка]

Над зачарованим над бором, Де на гілках куняє мох, Горох налущила Тодора, Звичайний зоряний горох. А небо добре, неозоре, Там місяць є, і правда є. І знову снилося Тодорі, Як ніч з калюжі всесвіт п’є.малюнок Олега Шупляка[Приєднана картинка]

До тіла ночі притулюся, Помовчу в неба на краю, І синій сон у сині вуса Сховає посмішку свою. І буде мир, і буде воля, І щезне сум, і щезне глум, І чумаки насіють солі, І я посію жменьку дум.[Приєднана картинка]

О, де ви, осені печалі? Хто забуттям вас покарав? Вже до порожнього причалу Підходить білий пароплав. А там, на палубі магічній, Пісні лунають несумні, Тупцює настрій новорічний І Миколай рахує дні.[Приєднана картинка]

Де вітру холодне віяло І грушка тремтить хитка, У полі ворон насіяла Велика чиясь рука. І думки тріпоче свічечка: Що душу отут трима, Коли вже немає літечка І осені вже катма?[Приєднана картинка]

Цей сон про Вас І наче не про Вас: То посміхнеться, то тихенько зникне. Вже осені розтрачено запас, І грудень загляда у сині вікна. Іще душа не вицвіла моя. Іще слова не загубили змісту. І сон цей – я. А може і не я Із пам’яті розірваним намистом.[Приєднана картинка]

Літав би сніг – не до літання. Була б зима – зими нема. Кульбаби зірочка остання До неба погляд підніма. А небо… небо непрозоре, А сонця – наче й не було. Там тільки вітер хмари оре, І тане ворона крило.[Приєднана картинка]

Трохи вогко і зимно. Небеса – невеселі. Ходять подихи димні У городній пустелі. Не ворушиться слово. День від інію сивий, І Мойсей гарбузовий Всіх давно уже вивів.[Приєднана картинка]