хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «українське»

18 серпня. UA. JPG. text.

e2f69314d2f26355b9399e43dba8b57d.jpg e276ce6f33fd3d5f85753fd6a210ef86.jpg f51593408a1f2d7a5adcd5b72474e679.jpg 5df74971ba72bfe8578a9341e8877b2d.jpg

8c3d6b0a0a4cc2c6ae31b74b6feb16ae.jpg

3c1affed46ee4858cb8e35be0988620e.jpg



«...не так давно включил интернет-канал "НАШ". Прежде всего узнал, как Мураев относится к Медведчуку.

 Оно и понятно - сын расстрелянного НКВД сельского старосты, в войну сотрудничавшего с администрацией Адольфа Алаизыча, адвокат националистичного поэта Василия Стуса, сам - по словам Владимира Путина - известный украинский националист, да и к тому же почётный кум сами знаете кого. 

То, что патриоты братского лаптестана в преддверии выборов принялись нежно покусывать друг друга за ОПу и проводить другие брачные игры со свидетелями вкусного пломбира - впринципе не может не радовать. 

Кормовая база с бесплатными блинами на скрепностной лопате довольно активно сократилась, в давно ушедьшем в отпуск запаребье всё настойчивее стали звучать требования - никакой Украины нет, никогда не было и в общем быть не может. Что не только у слабых на извилину Кив может вызывать нешуточный баттхёрт. 

Ведь ежели Украины нету - то становится проблематично раздобыть депутатский значёк этого самого несуществуюшего государства. С таким размахом можно и мимо кассы пролететь. Но раз в польском генштабе так - сказали - нет так нет.

Впрочем, Евгений Мураев на собственном теле- (сорян, интернет-) канале вовсе не обязан отвечать на глупые вопросы по типу - если сам на себя с перепугу напавший Донбасс, миролюбиво влажно фантазирующий - до какого Киева им лучше доходить за две недели и каких именно фашистов от бандеровцев спасать в исконном Лондоне - хотя и процветает вовсю как на одной давно уволенной стране - но почему-то - стремясь стать частью великой-необьятной - продолжает от нищей и голодной, к тому же - перманентно замерзающей - требовать украинских зарплат и пенсий, газа и электричества. 

Требовать, кстате, тоже не у исконно-богатой этим делом. Да и - по пути в Россию - настойчиво выпрашивает закрепить этот свой особый статус почему-то в украинской конституции. Хотя подобные полёты мыслей великих не вызывают когнитивных чувств только у носителей исконной лишней хромосомы.

И согласовывать свои придуманные в австро-венгерской имперской разведке действия по ванешнему управлению слугами хунты нелегитимные киевские власти должны почему-то непременно с российским президентом мира - который - согласно его же собственным словам (из уст усатого пургомистра Пескова) - всегда и решательно не при чём. 

Настолько не при чём - что даже, не отрываясь от починки соломенной крыши скрепного сарая какой-нить вологодской бабушки, умудряется ещё и исторические опусы писать - о братсстве двух несуществующих народов с одним исконным.

Впрочем - я очень даже рад - что змиевский гундос продолжает существовать исключительно в онлайне - и что некогда единый-нерушимый жОППО-блок стал распадаться на составные - как это сделала в своё время геополитическая катастрофа века ушедьшего. 

Всё тёчёт, всё изменяется. Неизменными остаются только перемены. На том и аминь!

***

 «...Представитель Украины в ООН с высокой трибуны Парламентской Ассамблеи обвинил Сталина в сговоре с Гитлером. 

Рассказывать почти век спустя про дедову пабеду кажется поступком с виду диким, но... Кто у нас обьявляет себя наследницей почившего в бозе Нерушимого с Никем Не Победимым? Что сплотила навеки Всегда Было Наш? Кто в статусе исконного правообладателя на художественные образы половцев и печенегов, пытаются предьявлять бывшим союзным республикам терриотриальные претензии, влажно фантазируя про пересмотр границ? 

И это на фоне всё более возрастающих требований обложить Империю Зла репарациями, слегка облегчив тяжкую ношу Германии...

Не так давно на праворадикальном российском ютуб-канале Рей некто Гиркин-Стрелков - российский диверсант, исторический реконструктор и молодой жених, неожиданно для себя стал рассуждать о том - что лишить Украину государственности можно только силовым путём. 

Причём - непременно в эпической битве с братской Россией.

 Это бесполезное в практическом смысле высказывание впринципе обнажает то, что творится в голове у, так сказать - "пересічного" россиянина. Владимира Путина - например. 

Никто и никогда всерьёз не рассматривал вариант "гражданской войны" неких предпологаемых шахтёров против вероятных трактористов  и тому подобную ведьмышебратскую чушню...»

До Дня Жалоби.



Олесь Бабій. На руїнах.

Не проклинаймо ворогiв,
Не називаймо їх катами:
Найбiльший ворог наш – мiж нами,
По цей бiк наших берегiв.

З нас кожний стежку стелить сам
Собi квiтками чи смiттям:
Нас не Москва б'є, не ляхи,
А нашi чорнiї грiхи.

Не смiй на других грiх складати
За те, що промiнь волi згас.
Удармось в груди: винуватий
I ти, i я, i кожний з нас!

Покуту ми за грiх складаймо.
Не проклинаймо!
Такий життя святий закон:
Безсилля силi б'є поклон.

Коли ж ми черв, плазун безкрилий,
То хтось нас мусiв розтоптати.
Бо гине i орел безсилий,
Коли не вмiє сам лiтати.

Зiгнилий овоч до болот
Паде в день бурi iз висот.
На вiтах зв'ялених конвалiй
Росте мiцний хижак-бур'ян.

Навiщо тут прокльони, жаль?
Так хоче Пан, всесильний Пан.
Тож як на вас паде камiння,
То ви не плачте iз терпiння,

Але з камiння в лютий мент
Будуйте силi монумент
I силу силою стрiчаймо,
Не проклинаймо!

Те, що нас не вбиває - робить сильнішими.(с)

Стежкою 1933го.

«У російському Красноярському краї вирішили поповнити власний фонд сільськогосподарської продукції за рахунок постачання з тимчасово окупованої частини Херсонщини. Таке рішення було одноголосно ухвалено на засіданні законодавчих зборів 27 квітня. Про це повідомила прес-служба органу», – йдеться у повідомленні.

Російські депутати на засіданні майже одноголосно підтримали рішення щодо ввезення зерна з Херсонської області, яке частково взяли під контроль російські окупанти у рамках проведення «спецоперації на території України».

«Оскільки в краї функціонує тільки одне підприємство з виробництва огірків, а нестача інших овочів та зернових культур внаслідок запровадження іноземних санкцій відчувається гостро не лише у Красноярському краї, а й на федеральному рівні повсюдно, експропріація надлишків минулорічного та нинішнього врожаю фермерів Херсонського регіону стане одним із інструментів надання допомоги малим формам господарювання, споживчим кооперативам»
, — зазначили депутати.

Голова комітету Владислав Зирянов припускає, що такий досвід зможуть успішно впровадити надалі колеги з інших регіонів.

«Незважаючи на те, що логістика передбачає морські та наземні перевезення великої протяжності, такий підхід буде економічно обґрунтованим, враховуючи відхід з російського ринку багатьох постачальників насіння, добрив, а також значні витрати на тепло та електрику для вирощування власних овочів та фруктів.

Після досягнення всіх цілей «військової операції Росії в Україні», збільшити обсяги постачання для внутрішнього російського споживача можна буде також за рахунок переміщення продовольства з інших південних регіонів, взятих під контроль», - упевнений він.

Щоправда, невдовзі ця новина зникла з сайту законодавчих зборів краю, а в соцмережах з'явилася заява про те, що це нібито фейк та результат атаки хакерів..»


image

Неіснуючи марки товарів. Та штучно розкручені імміджи.

На тлі останніх подій у Республіці Білорусь українське захоплення білоруськими порядками і «освітленими й заасфальтованими вулицями» стає особливо гротескним і бридким.

Пам'ятаю, як в 2014-2015 роках, коли почалися проблеми з постачанням у крамниці лимонаду «Крим», запорізький лимонад з'явився на прилавках мого міста під своїм справжнім українським ім'ям. Однак згодом — і це після Революції Гідності, після підписання Асоціації з ЄС і декомунізації в країні! — якісь генії із Запоріжжя вирішили, що продавати український лимонад як білоруський вигідніше.

Цікаво, а як самим білорусам нині пити український «білоруський» лимонад у  барвах режиму Лукашенка?

коментарі

- У нас в Запоріжжі геніїв досхочу.
Це проросійське кубло, і я буду вважати великою вдачею, якщо у наших пролів-совків вибори виграє хоч б Ахметовська партія з помірними поглядами «і нашім і вашім», а не ОПЗЖ.
Загравання з білоруським совком — це вимушений піар-хід, тому що відверто радянські елементи використовувати не можна за законом, а то використовували б з радістю та мали б попит.

- Слід зазначити, що українське походження бренду видає орфографічна помилка: вятрак, проте ветрачок.
До речі, білоруси про ці фейкові бренди теж пишуть: «Ветрачок», «Двері Білорусіі»… Ва Украіне множацца фэйкавыя беларускія брэнды.
1b6c2d0f4382b23bede07cf9e18372c7.jpg


Слід зазначити, що українське походження бренду видає орфографічна помилка: вятрак, проте ветрачок.
До речі, білоруси про ці фейкові бренди теж пишуть: «Ветрачок», «Двері Білорусіі»… Ва Украіне множацца фэйкавыя беларускія брэнды.

- До слова, самі білоруси стремаються пити свою молочку й вважають її неекологічною. Чорнобильська хмара...
***
Бельё компании «Милавица» в Беларуси признаётся. Но считать его чем-то сверхъестественным никто не собирается. В Украине «Милавица» открывает бутики. И презентует себя как производителя товаров в нижней части премиального сегмента. То же самое по компаниям «Serge» им подобным.

Холодильники, стиральные машины другая техника «Атлант». Дома это вариант покупки «если нет другого выхода». В Украине компания подчёркивает своё «происхождение». И товары зачастую воспринимаются выше украинского NORD. Или Zanussi украинской сборки. Забавно.

Беларуская косметика — отдельный разговор. Надо признать, качество действительно «на высоте». И сама история отрасли интересна. 20 лет назад её не было в принципе. Сегодня — несколько десятков компаний. Качество хорошее для своих ценовых категорий. Но пересечение границы делает из товара средней группы «премиальный». Из дешёвого «средний». Тоже интересно.

Трикотаж, ткани и подобное — тут уже к специалистам — товар «оптовый». Но и он находит покупателя.

Продукты питания — отдельная тема. Есть например такой бренд «Славита» и «Молочное кружево». В Беларуси они не известны. Да и шансов не имеют — компании собирают молоко в Гомельской области. А чернобыльские фобии в Беларуси сильны. Так вот — бренд развился благодаря украинскому рынку.

Автомобильная, специальная техника и сопутствующие товары. В этой категории, кстати, излишнее доверие зачастую не оправдано.

47ba44ef538ae61cfb26cfeca6c47943.jpg


2c57eada742f73a43f7400bd32b3554f.jpg


Вот на это вернёмся к теме Беларуси и беларуского. Не всё, что использует в названии имя соседней страны может похвастать соответствующим происхождением.

Начну, пожалуй с самых анекдотичных вещей. Например, есть такая компания «Двери Белоруссии». И мороженное «Пломбір Білорусіі». К моей стране данные марки не имеют никакого отношения. Более того, само название «Белоруссия»… Такое вызывает у земляков чувство брезгливости. Как сказал один мой друг «І ў пысу даць за такое трэба і чалавека шкада». Поясню: представьте себе торговую марку «Морозіво Малоросії». Так вот: это одно и то же. Украинский обыватель «покупается». Беларусы плюются.

Однако есть более разумные товарищи. Они начинают оформлять товары по-беларуски. Причём не только лицевую сторону, но и тыл» упаковки. Ставя беларускоязычную информацию о производителе на первом месте. То есть в полной мере эксплуатируют стереотип про «беларуский товар для своих».

Первыми пошли пивовары. Пиво «Мінскае жыгулёўскае» даже рекламу беларускоязычную в Украине запускало. Действует. Хотя само пиво… ну так — на любителя. Дальше пошли безалкогольные напитки. Пару дней назад увидел в магазине возле дома лимонады ТМ «Вятрачок». Да ещё с красно-зелёным орнаментом. То, что не наше понял сразу — орнамент в стране даже на гребне борьбы с национальным в красные и зелёные цвета окрашивать не решались. Сегодня уж и подавно. Переворачиваю бутылку — так оно и есть. Те же пивовары. Но пипл украинский хавает.

Мороженное. Отдельная тема. Ушлые ребята пару лет назад запустили ТМ «Белая бяроза». Как вы догадались она тоже с Беларусью не связана никак. Хотя, формально возможно какие-то ингредиенты с моей Родины возят

Да только компания и производства в Украине. Люди постарались: мимикрия полная. Вплоть до сайта компании в доменной зоне .ву. А мелкими буквами «где сделано» никто и читать не будет. Забавно, правда.

Кстати, бизнес у них пошёл. Начинали с мороженного. Сейчас и глазированные сырки и даже пельмени лепят.


391061f2117b59a0c2f6bb8ca363b048.jpg

В Україні радше вигадують неіснуючі марки ("Белая бяроза"), бо в масовій свідомості "білоруське - значить краще".
Ви здивуєтесь, але виходить за допомогою пропаганди можна підробити смак.
Наприклад смак совкових брендів, за якими нудьгує "наш бєдний друг" Фобосов.




Як то кажуть, кому що, а голий в баню. Ну звісно, у епоху юності та дитинства і дерева вище, і вода мокріша. А от я памятаю при саюзє... (почалось ги-ги-ги smile ).
Навпаки, усе імпортне здавалось кращим та смачнішим.


Гадаю у житті кожної сволоти, бувають такі часи...

...що вона б дорого заплатила, щоб її рожа зникла з документальніх політичних фото та відео.

Взагалі багато таких у історіі. Це торкається і авантюристі, наймитів і дурнів, що "нє на ту лашадку паставілі". Ну може тим що помилились, та ім соромно.

Згадав хтось день прапору "аквафреш" у Купянську та Маріуполі.

Можна згадати роздачу пачпортів у Волчанську. Де один з отримувачів живе на вокзалі Бєлгороду.

Все має свою ціну. Власне кажучи, немає у коллаборантів ані Батьківщини, ані національності. Є лише халявні мріі та власна продажність.


Бородай закликає знищити українців. "Травіть іх как тараканов".

"...Депутат Госдумы от Единой России Бородай сравнил украинцев с тараканами, которых нужно уничтожить. Если раньше РФ подражала Третьему Рейху, то теперь подражают совсем уж каким-то африканским людоедам..."
Денис Казанський






З КОМЕНТАРІВ.

- Пора ему на лифте прокатиться, или в ресторан сходить
- Если они нас сравнивают с тараканами ( хотя вообще непонятна логика), то я бы  рабсеян сравнил с саранчей.
- А я гражданин России сравниваю Бородая с гандоном.
- РФ никому не подражает.
Она сама образец людоедства.



Ото такі в нас "старші брати"

***

«Дєнікін тим цікавий, що окрім відновлення монархічного устрою в Москві, всіляко намагався повернути до рідного стійла Київ. "Без України Росія ніколи не буде імперією", - писав у своїх записках відомий дисидент.

Наразі ідеологом "збиральних" починань Путіна є бородатий напівпоп Дугін. Саме Дугін не вірить ні в існування жодного окремого українського народу – а отже – не може бути жодної української держави.

Звалити образу за існування незалежної України на Польщу видається простіше. А ще краще – на Австро-Угорщину, яка благополучно вирушила на концерт Кобзона задовго до Різдва Жириновського. І – природно – Лєнін – як агент впливу останньої – залишається головним винуватцем існування “низалежної”. Володимир Святославович, Богдан Хмельницький, Михайло Грушевський? Ні не чув.

Втім, перебирати царські кістки залишимо В. Многомаху та його збирачам емель вузьких. Дугін поряд із подібними прихильниками сталніських чисток серед українців потрапив до списку найнебезпечніших ворогів демократії за версією конгресу США взагалі та американського Держдепу зокрема.

Саме цей список законодавці "кольорових революціонерів" збираються подати на сніданок Байдену як такі, що наводять "пісцеву заклопотаність" на мешканців червоного замку т.зв. "пекельних санкцій", готових набирати чинності раніше, ніж ядерний попіл встигне дістатися Києва.

Втім - пендоські "шановні партнери" швидко навчаються у "мишобрати" із Запаребя. І, як з'ясувалося – вигадувати та рухати червоні лінії можуть не лише Лавров та Захарова. Тому причиною виведення з обігу горезвісного "російського трильйону" може стати не тільки "рятувальний похід за печінками" чечено-бурятських "асвабадителей".

І поки Володимир Зеленський вміло наслідує Чемберлену, розповідаючи українському суспільству в особі Слуг Народу про необхідність "домовлятися", інші гросмейстери виводять Отлісаббонну за дужки, чудово усвідомлюючи, що за Пітуна балалайна недоімперія - лише проксі Китаю.

А оскільки за маскою общипаної курки ховається сміливий тигр - саме на його утихомирення будуть кинуті всі зусилля прогресивного людства. Так що головна бійка – ще попереду»

***

«...Ну що, любителі бойової диванної конспірології, у літнього 80-річного Байдена та молодого 70-річного Путіна трапилося ЦЕ. Поговорили про все на світі - про Україну, про Україну в НАТО і навіть про те, що жодної України в "царські часи" немає.

Вирішивши всі російські хотєлки, президент Росії згадав про найважливіше. Про Україну. Байден - у той же час нагадав шановному східному партнеру про те, що і його діди, виявляється, щось там воювало. Чому Джо згадав саме Перл Харбор – одному богу відомо. І Кисельову.

Мабуть, лідер США, що впав у деменцію, сплутав себе з вождем світового сколеновставата і вирішив покреслити і в свій бік пару кольорових ліній, нагадавши залітному наддержаві, без чиєї допомоги діди б зараз воювали за інтереси німецького світу.

 У будь-якому випадку після "новоялтенського" адюлтера студійна сикопехота непереможних кинулася підраховувати, скільких дач на озері Комо вони зможуть позбутися, якщо давнго звільнені у відпустки їх тамнети почнуть самонападаючу компанію з визволення інших міст з російського поки двері рятівного приймання не зачинилися.

У будь-якому випадку через убогість повідомлень, що надходять у реал, можна зробити висновок - що цивільному воєну накреслили його лінії в самому що не є потрібному місці.»


Півзими пройшли...

... але до тепла ще довго. Скількі до кінця війни не знаю. Рашизм розчиниться як бридка примара, але скількі життів унесе? Він не переможе, тому що подібне десь та колись було.
Так що міцніше обіймайте своїх Мурок чи Мурзиків.





Травень.

З виду не дуже відрізняється від минулих років.
Але я пам"ятаю, були роки, коли травень був як літній місяць за теплом.
Зараз такий собі жовтень чи середина квітня за стандартом температури.




Ну цей плакат сьогодні актуальний. Може трішки переробити.













Допит. Кіношний та реальний на війні.



Який буває допит кіношний про героїв. А потім відразу який буває допит реальний (документальний).
Часто про історію та війну судять по кінострічкам та художнім книгам. Реальність буває іншою.
Загадались чомусь суперечлива документалістика про "Молоду Гвардію". Хто та як вів себе тоді на допитах та через що ламались, мертві вже не скажуть.
Чи можна вважати зрадниками тіх кого зламали у катівнях? 
А так і вибачте за негатив, і тут про запорізьку весну.
Як би там не було нехай скоріше "прийде весна" (с)