хочу сюда!
 

Лилия

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 42-53 лет

Заметки с меткой «ірпінь»

Пам'ятник Тарасу Шевченко в Ірпені

Pamyatnik-molodomu-Tarasu-Grigorovichu-SHevchenku-m.Irpin-2
Ірпінський пам’ятник Шевченку – один із найбільш незвичайних в Україні

Більшість з нас звикли бачити Тараса Шевченка в образі суворого задумливого діда, якого обтяжують думи про долю українського народу. І більшість скульпторів зображували Кобзаря саме в такому вигляді.

Але є в Україні пам'ятники, на яких Тарас Шевченко - молодий, натхненний поет. Один з таких монументів розташований в м. Ірпені Київської області.

Шевченко став світовим рекордсменом

МЗС нарахувало 1167 пам'ятників Тарасу Шевченку у світі, з них 99 - в 44 країнах світу і 1068 - на території України. Цю інформацію збирали цілий рік разом з державними обласними адміністраціями, посольствами України та українськими громадами за кордоном.

(с) https://vchaspik.ua/ua/ukrayina/497385-taras-shevchenko-svitovyy-rekordsmen-za-kilkistyu-pamyatnykiv-de-vstanovleni

----

ще по темі:

Найбільша кількість пам’ятників у світі Тарасові Шевченку

https://www.radiosvoboda.org/a/2049329.html

- - - - -
Тарас Шевченко. Відкрили 100-й пам'ятник Кобзареві за кордоном
https://www.bbc.com/ukrainian/news-56343321

- - - - -

Тарас Шевченко — рекордсмен за кількістю пам'ятників українцеві за кордоном. МЗС уперше зафіксувало національний рекорд
https://hromadske.ua/posts/taras-shevchenko-rekordsmen-za-kilkistyu-pamyatnikiv-ukrayincevi-za-kordonom-mzs-upershe-zafiksuvalo-nacionalnij-rekord


Нова 500 і Слимацюра

В Ірпені такий гігантський слимацюра зібрався іти через асфальтові дорогу з інтенсивним рухом. Шкода мені стало дивну тварину, зашпудив його знов у ліс. Хай собі далі живе і лупиться.

Отаке вже бачили? Мені сьогодні така дісталась... Може несправжня?

Вчора, ремонт TV, сьогдні - живий Кондратюк, телефон, білий цвіт

Вчорашній день видався вельми суєтним. Зранку подався на Сирець



до вже старенького, на теперішній час, самсунга



За процесом уважно спостерігав кіт



Схожий на мого. Так само облазить, шерсть і пух скрізь. А потім знову продирався через хащі



Хоч і хащі, та цивілізовані, столичні. Тоді знов маршрутки, пересадки. Як тільки побачив "Кукушку" - знову взявся фотографувати



Так, це Боярка



І водонапірна башта теж там



Виїжджаючи з Боярки, звертаю увагу на самотній будинок, який бовваніє вдалині



І знову Ірпінь



То вчора було. А сьогодні іду - бачу якесь збіговисько, ревище



Підійшов поближче, там такий невисокий чоловічок командує парадом, я йому кивнув, а він мені помахав



Ладно, іду собі далі, а воно таки весна



Люди швендяють по Хрещатику, і якесь дерево заквітчане стирчить





Мабуть, треба в гості до жінки, а щоб не з порожніми руками, прихоплю якусь єрундовину, типу телефона



Біля метро "Шулявська" - оригінальний психоделічний "кавовий бусик"



І у нас "на районі" якась деревина зацвіла, аж вся



Всі мої фотоальбоми

Про міст, погоду, ремонт телевізора і Київ (фото)

Вчора здійснилася одна моя маленька мрія - пішки передибуляти через міст річку Ірпінь в районі Мостища



А перед цим маршруткою їхав довго, перетнувши місто майже повністю "знизу - вгору" по мапі



Після такого видовища було приємно змінити "шпалери робочого столу"



А оце, власне, і є річка Ірпінь



У рІчки досить широке річище, яке виглядає пусткою. Як розказував мені чоловік, який мешкав тут віддавна, при союзі тут вирощували овочі і всяку іншу городину. Річку примусово викачують кілька потужних насосів у Дніпро. Тому Ірпінь і така непоказна. А був випадок, коли сталась неполадка з насосами - так все, що вирощували у річищі, пропало. Таке було на початку 70 х років.
Зараз тут нема ніяких овочів, тільки натикано опор ліній електропередач



Це найпотужніша, яка тут є. А під нею "рачки" пролазить "тридцятьп"ятка".



Вдалині видніється Горенка... чи Гореничі... плутаюсь з ними

А тут споробував максимально "приблизитися" можливостями нокії люмії до віддалених обєктів.



Білібердень, не годиться, але хай бовваніє. А сьогодні у Києві погода - супер! Правда мені більше до вподоби гидка погода, тоді роботи більше



Навіть сьогодні зранку був маленький гешефт



Добре, що потрібна "кадрова" була з собою, і не довелося по неї їхати



Але, хоч вже і не ранок, то ще і не вечір. Саме вдала нагода "пошевелити" рекламу.

Мої фотоальбоми

Феєрверки для поранених в АТО!

Волонтери вимагають зупинити салюти та феєрверки поблизу Ірпінського військового госпіталю. Поранені і контужені пацієнти сприймають салюти, як «Гради», і панікують, передає irpin.today

Волонтери Ірпінського військового госпіталю просять адміністрацію «Адмірал Клубу» припинити феєрверки, які лякають пацієнтів установи — бійців АТО. Про це повідомила Наталія Хіора-Бондаренко, представник волонтерської групи госпіталю. 

За його словами, кожен феєрверк в клубі призводить до безсонної ночі для солдат.

«Останній раз стріляли вчора, і до цього — минулого тижня. Феєрверки проводять ввечері, ближче до 22.00, коли волонтерів в установі вже немає. Але хлопці стали скаржитися, і ми стали звертати увагу — це насправді проблема», — розповіла Бондаренко .

За її словами, бійці, яким здається, що стріляють з «Градів», прокидаються, підхоплюються з ліжка серед ночі, ховаються під ліжками або біжать кудись на милицях, вибігають на поверх з криками: «Повномасштабна атака! Ховайся! Рятуйся!» Після цього бійці довго не можуть заспокоїтися, курять всю ніч.

В госпіталь потрапляють також військові зі складною формою контузії. Один з таких пацієнтів боявся виходити з будівлі — йому здавалося, що знову будуть «Гради». Його перевели в Головний військовий госпіталь в Києві, якраз напередодні чергового феєрверку.

«Я не знаю, як би він відреагував, — два тижні лікування пішли б коту під хвіст», — сказала волонтер.

«Або людина, якій було протипоказано вставати — у нього травма хребта, він тимчасово лежачий. Йому призначили кілька тижнів перебувати лежачи. Вставав ненадовго, акуратно, надягаючи спеціальний жорсткий корсет. Коли він почув цей салют — ніякого корсета не надягаючи, підстрибнув і побіг. Слава Богу, ускладнень не було, але це дуже небезпечно, великі ризики для пацієнта », — сказала Бондаренко.

«Ось заборонені в Києві салюти- феєрверки. Нехай і немає воєнного стану, але ясно і зрозуміло, що війна. Від наших заклятих північних братів можна чекати всього, що завгодно, і канонада, навіть святкова, — зайва, вже дуже різна реакція на неї . у Києві — кілька госпіталів: Головний міністерства оборони, СБУ, служби з охорони кордону, МВС. Там поранені додатково не травмуються «салютною радістю». Гірше — з госпіталем в Ірпені. Госпіталь знаходиться а прекрасній лісовій зоні, там в основному бійці на доліковуванні , перед лікувальними відпустками або від’їздом до місця служби. Майже санаторій. А поруч — пафосний клуб «Адмірал», гостям якого іноді хочеться свята для душі у вигляді феєрверків. «, — пояснила в коментарі LB.ua представник групи «Крила Фенікса» Неллі Стельмах , яка також допомагає госпіталю.

Волонтери зверталися до адміністрації клубу з проханням припинити стрілянину, на що, за словами Бондаренко, отримали відповідь — «Спробуйте написати відгук у нас на сайті».

«Домовитися по-доброму з адміністрацією не вдалося, — підтвердила Стельмах. — Хоча, знаючи наш народ, думаю, більшість гостей клубу при виразному поясненні ситуації навіть і не подумали б замовляти салюти».

Нагадаємо, нещодавно Київрада після звернень громадськості заборонив пускати феєрверки в межах міста.

Джерело

Генеральний план.... знищення Ірпеня

Останнім часом виразно звер­тає увагу на себе загострена бо­ротьба різних будівельних кла­нів за владу в Ірпені. В чім же справа?
Здається, за головування Бондаря в місті не залишилося вільної землі, яку можна вкрасти. Хто міг – нахапав і зараз саме час "освоювати" вкрадене. Аж ні. О диво, в Ірпені з'явилася земля, і немало! 
По-перше: Новий депутатський корпус скоренько відібрав в міста парки та зелені рекреаційні зони. таким чином "звільнивши" землю для за­бу­до­ви.  Це не так уже й багато, але достатньо, зда­ва­­­­ло­ся б. Та сталося щось важливіше!
По-друге: в місті прийнято Генеральний план розвитку і забудови Ірпеня. Це вже цікавіше.
Історично, Ірпінь утворився на початку ХХ ст. як курортне поселення "Ірпінські дачі". Для довідки: у всіх державних установах лісового господарства  землі лісового фонду Ірпінського регіону мали назви "Ірпінська лісова дача", "Бучанська лісова дача", Ворзельська лісова дача". Людей з великого міста вабила чиста вода озер та річок і красиві, аж до хмар, стрункі сосни на піщаному грунті, а додайте сюди іще й джерела з мінеральною водою! Ідеальне курортне місце. Так і почав розвиватися Ірпінь. Проте людська жадібність і тя­га до пакощення взяли гору – по­будовані промисли. В місті по­чало розвиватися виробництво і період конкуренції двох на­прям­ків розвитку: курортного і промислового, які взаємно ви­клю­чали один одного. Так до чого ж спрямований новий генплан розвитку міста? Для початку: «Вартість Генерального плану, згідно з кошторисом, — 900 тис. гривень. Вартість топографічної основи — 300 тис. гривень, і стільки ж заплатили за проект землеустрою.
Глянемо на проектовану мапу міста і все стане зрозумілим. На місці сьогоднішніх зелених та жовтих плям (Рис.1) плямами крові червоніють квартали високоповерхової за­бу­до­ви. (Рис.2). Тут уже є за що боротися  забудовникам! Ось вони і зче­пи­ли­ся, як гієни над трупом зебри!
Розглянемо докладніше: до Ірпеня долучено 3750 га земель, лісового фон­ду. Це ж яка спокуса!
Гербом нашого міста є гілочка сосни над поверхнею голубої води. Я нагадаю читачеві, що за­будова знищує ліс (і гілочка вже недоречна), а збільшення населення та, відповідно, стоків (у місті нема ливневої каналізації, та й не передбачається вона), тож барва води вже не буде блакитною...
У новому Генеральному пла­ні існуючі земельні ділянки ре­кре­аційного призначення вже зна­чаться як зони під забудову.  А за­будова в Ірпені відбувається з по­рушенням будівельних норм. Так відстань між будинками і від будинків до територій  приватної забудови значно менша, ніж того вимагають нормативи.  Дуже важливим для нас, ірпніців є те, що за цим Планом площа зе­ле­них насаджень буде становити лише 18 % від норми, отже... прощай чисте повітря, а якщо до цього докинути збільшення загазованості від зростання по­току машин, то ми маємо чітке і виразне порушення Ст. 50 Конституції України – нашого права на безпечне життя і здорове довкілля. бо проектовані ландшафтні за­каз­ники та лісопаркові зони  ще невідомо чи не будуть розкрадені, як це робиться за­раз із на­ши­ми парками та скве­ри­ками. Од­не можна сказати з певністю – забудовники поки що успішно зводять висотні будівлі та рубають ліс, а от щоб вони та щось посадили - я не бачив. Може, хтось бачив!? Та ні, вони не для того розкрадають нашу землю.
Я вже не кажу про те, що уваги історико-культурній спадщині в цьому плані не передбачено. Ніби не в нашому місті жили і творили Микола Носов, Григорій Кочур, Борис Пастернак, Дмитро Паламарчук, Володимир Си­до­рук і багато-багато інших ві­домих постатей культури. Весь план зорієнтований на інтереси забудовників і на знищення зе­ле­ної зони міста.
Першою ластівкою цього про­це­су, чи радше "стервятником над трупом рекреаційних угідь" стала так жваво розрекламована нова дорога до Києва. Ніхто не заперечить – вона коротша і набагато зручніша за стару. Але це не тільки нам ближче до Києва, це і Києву ближче до нас. Тож стає цілком виправданим будівництво багатоповерхівок з невеличкими квартирами для робітників міста. В Ірпені нестача робочих місць ­– нічого, роботу знайдуть в Києві. Отже  робочі руки та податки з підприємств потечуть в Київ, а соціальні про­блеми – школи, дитсаадки, зло­чинність, проституція і інші "принади" – Ірпеневі. Окрім того, слід врахувати, що Ірпінь і Буча практично єдиний житловий кон­гломерат із на­се­лен­ням, яке досягає 75 000. На­гадаю простий факт із екології людини: міста із населенням понад 100 000 чо­ло­вік не мають природного при­росту населення. Люди тут не розмножуються, а просто вимирають, тож збільшення на­се­лен­ня відбувається ме­ха­ніч­но – за рахунок прибуття нових мешканців із сіл. Згадайте, хто залишився зараз в селі і чи слід чекати звідти молоді в місті? Отже приїдуть мігранти. Із пе­ре­населених районів Азії, Африки тощо. Ото оновиться Українська нація!
Я категорично впевнений – забудова міста принесе не просто шкоду довкіллю – це просто знищення нашого Ірпеня, а особлива така забудова, яка відбувається зараз – без врахування потреби і бездумна. Уже зараз на місці красивого лісу вздовж колишньої ЛЕП, що ішла по вул. Карла Маркса, далі, за санаторієм "Ірпінь" ми можемо любуватися на новобудови, цілі масиви. Чи багато ірпінців там живе? Із тих, що десятками років чекають на квартиру?
Кожен має право на свою думку, тож хтось має протилежну і заклеймить мене "ретроградом", ворогом прогресу". Хай так. Що ж таке той таки омріяний "прогрес"? 12-річний хлопчисько-токсикоман, чи ва­­­гіт­на школярка, підпила, з цигаркою в зубах і матючнею на язиці? Я ПРОТИ такого ПРОГРЕСУ. Але, не кажучи ні слова про перспективу такого боку розвитку, пропонують Генеральний план розвитку міста підходящий саме для такого "прогресу", який передбачає нищення рекреаційних зон і без­думне збільшення щільності на­селення. Отже я, автор цьо­го допису, на основі всього вищесказаного, стверджую, що нам складений не Генеральний план розвитку Ірпеня, а Гене­ральний план нищення міста, а в подальшому таким шляхом і всієї нашої нації. ТОж уже нинішньому депутатському корпусові слід подумати про зміну чинного герба із зеленою гілочкою над блакитною водою на бетонний блок із асфальним катком та канавою сердючої води відповідної брунатної барви.
Володимир Паламарчук