Тема цьогорічної виставки - вишиванка. Якщо чесно, представлені композиції особисто мені сподобались меньше, ніж всі попередні. Ще що цікаво - на зроблених фото подобається більше, ніж вживу. Пояснити це неможу ніяк... Гаразд, дивіться самі:

Оце мені сподобалось найбільше. Далі все трохи простіше:

От і все... Ну що, сподобалось вам?

Якщо комусь все ж таки щось дуже сподобалось, та є бажання отримати фото більш високої якості - пишіть, щось зробимо.

сьогоднішнє

1-го травня поїхали з жінкою на виставку тюльпанів. Особисто мені воно так, "до лампади", але половина любить - чом би й не потішити? Проте, все доволі красиво - дивіться самі.

Відбувалось все на Співочому полі, тому для початку краєвид на київські кам'яні джунглі - знято ліворуч від Лаврентьєвни.

 

Ну і далі

Ну і міст Птона до купи - як без нього

Це жива людина. Косить типу під Рембрата - схожий. Майже не рухається - помітити неможливо. Зрідка, дуже-дуже повільно трішечки змінює позу.

Ось так приблизно. Якщо комусь цікаво світлини більшого розміру - будь ласка, це тут

В принципі, навіть мені сподобалось. А на світлинах, як завжди, фарби яскравіші, ніж у реалі....

      Літо - прекрасна пора року: сонце, аромати квітів, буяння зелені і квіткової краси. Ранкові серебристі крапельки роси переливаються на травичці і квіточках, віє приємною післядощовою  прохолодою..
       Як приємно зранку пити ароматну каву і дивитись у вікно на росяні квіточки. Їх вже пестить вранішнє сонечко і квіточки наче прищуреними оченятками радіють його ласкавим промінчикам. От і ми вже дочекались цвітіння улюбленців Гладіолусів.



Ще не всі квітують, але то і добре, значить радість від їх цвітіння продлиться на довше.









Ці Гладіолусики у мене минулорічного заводу, так що маю від них вже дитячий садочок. Як завжди жалко було викинути маленькі бульбочки, які начиплялись на мамку-цибулинку, то і насадила. Звичайно, що в цьому році квіточок на них не буде(і в наступному мабуть теж), але все одно, їх гарний розвиток мене радує. Це я вперше вирощую гладіолусну малечу



А поряд росте Ехінацейка. Довго чомусь не могла у мене прижитись, але вже ми з нею подружились



А ще дуже люблю Рудбекію. Цього року регулярно йдуть дощі і вона вимахала висока і розпатлана  



І на останок минулорічний ковьорчік (так ці квіти називала моя бабуся). В цьому році я трохи стратила з насадженням Портулаку, а минулого він був гарнюнький





Бажаю всим гарного літнього настрою!

1.

       І знову еволюція росту із зернятка до дорослого мужчини