С одной стороны жаль, что так и не выучился слепому многопальцевуму методу
набора букв (до сих пор двумя-тремя и под контролем зрения), но с другой - это
несомненный плюс для человечества. Ибо! тогда мои ежевечерние отчеты были бы раз
в десять-двадцать (или даже в сто!) длинней. Или писал бы их штук десять за
вечер, что одинаково убийственно для ноосферы и в целом и в частности.
Стих
Димы Быкова про Розетту шикарен. Графоман - он и в африке графоман, даже
если и талантливый. Ведь и ежику в тумане понятно, что гораздо лучше гордится
кометой с потухшими батареями, чем Крымом без воды, электричества, продуктов и с
вареньем из киви (извините, про варенье из киви - это личное из сегодняшней
СМС-ки от дочки).
Еще вот какое дело - кому рассказать - не поверят. Но
жена меня пилит из-за того, что утром на кухне во время завтрака я слишком
громко стукаю ложкой об зубы. И еще об кастрюлю. И ложкой и зубами, чем мешаю ей
спать. Это непросто понять, но мы в разное время и встаём и ложимся. Я и ложусь
гораздо позже (ибо много дел всяких) и встаю тоже раньше (утренние упражнения -
это святое). Поэтому заставляет меня купить силиконовую ложку для завтрака или
прекратить прием пищи по утрам. Мне это неприятно.
Кальмары дваркованные
влендишным способом - это нечто. Там же и судачок в духовке. Но на фото-
кальмары.
На работе класс. Просто улет. Пациентка с таким удивительным украинским языком,
что даже я пару раз сподобился изобразить что-то чуть лучше суржика.
Разговорились. Она с Волыни, муж после волынской семинарии был направлен
в приход Запорожской области, село Веселое. Далековато от нас, но язык, как
говорится, и до.... Допплера доведет.
Очень давно не получал такого
удовольствия от общения с пациенткой. Она на чистейшем красивейшем украинском, а
я, постоянно извиняясь на всех трех (украинском, русском, суржике и
медицинском). Но в порывах страсти даже переходил на чистейший язык кобзаря. Так
мне показалось.
Вот очень хороший день. И еще про хороших и плохих. Да и
просто про разных людей. По моей классификации люди есть двух типов - говнистые
мрази и блаженные придурки. И пару промежуточных вариантов. А талмуд дает
несколько другие трактовки.
Насколько же удивительные и отважные люди есть у меня в знакомых. Взять вот Галю, к примеру. Сейчас она живет в Алупке, а познакомились мы очень-очень давно. Лет двадцать назад. Все банально - тоже была (и остается) пациенткой. Позвонила сегодня. Оказывается, она в Днепропетровске на вокзале - ездила на присягу к сыну. Этого сына я рожал много лет назад еще в Курмане. Так вот - в два ночи она сядет в поезд и утром приезжает на осмотр.. И за советом. Потом до пяти часов вечера на нашем вокзале будет ждать электрички в Симферополь, куда доедет в начале одиннадцатого ночи. Ну а до Алупки еще часа четыре добираться. Троллейбусом и автобусом. А лет то ей немало уже, даже сильно поболее, чем мне. И здоровье тоже далеко не фонтан.
Вот только глубоко верующий человек может с легкостью переносить такие тяготы. Я бы не выдержал четверо суток по вокзалам ночевать. Я - циник и брюзга. А она говорит в трубку - "Вы, главное, не беспокойтесь из-за ерунды, Александр Анатольевич. Я Вас ничем не обременю. Низкий поклон Леночке"...
Но, вот как на духу и положа руку на сердце, - даже не знаю, зачем и к кому я лично мог бы очертя голову, поехать в такую даль. То ли я такой недоверчивый, то ли вокруг меня все такие.
Уже рассказывал не раз, что больше всего на свете люблю спать. Особенно, когда это удается полноценно. Но даже если и не очень, то все равно кайф. Впечатления, сцены, ситуации и ощущения в царстве Морфея завораживают. Это сложно с чем-то сравнить. Может быть с наркотиком? Увы, никогда не пробовал галлюциногенов, не с чем сравнить. Но то, что это ярче и острее чем жизнь по эту сторону одеяла, - точно.
Может быть у меня какая-то неправильная борозда в области гипоталамуса или еще какая психическая болезнь. Мне очень нравится спать и смотреть сны. Нет такого фильма ни в 3D, ни с долби сурраунд, чтобы по эффекту присутствия сравнить. Ведь можно летать, быть супергероем, проживать тысячи разных жизней. Причем - наяву, а не как большинство дебилов в ролевых играх. И даже не факт, что это сон, а не реальность. Там реально намного интереснее.
Сегодня, например, кроме всяких обыденных вещих снов, к которым я давно привык, под утро приключилась гениальная и достойная Станиславского концовка.
На приеме еврейская пара назойливо пыталась дать мне деньги мимо кассы. Чуть не до драки дошло. Выгоняя их из кабинета и отпихиваясь от двух смятых соток я орал аж до хрипоты. Даже пригрозил тем, что заберу назад свое заключение. Тоже не помогло. Встал этот полухасид поперек двери враскоряку и говорит,-- Если за спасение сына не возьмешь от чистого сердца, прокляну. Тут и умру и из кабинета не выйду.
Я ему в ответ хриплю, чуть не рыдая, --Ну не могу я, пойми. Это вопрос чести. Как харакири, для самуря. Понимаешь? Не возьму и все. Проклинай, если хочешь!
Во сне это было настолько принципиально, что от неразрешимой дилеммы пришлось даже проснуться в ужасе. Такое у меня в автомобильных снах бывет, чтобы аварии избежать и никого не задавить. Никогда не угадаешь, что за блокбастер мозг ночью будет показывать.
Уже возле кассы девчонка (года четыре) встала в позу Вицина из "Кавказской пленницы" (когда им пытались машину на трассе остановить) и начала смешно, по-детски голосить (в шутку) - "ему низя проходить, проход закрыт, низзя, низзя" и т.п.
Мама её еле оттянула, постоянно выговаривая - "Таисия, прекрати! Это-же тот самый доктор, у которого мы были. Который стикесы выдает".
Таисия не сдавалась и продолжала блокаду прохода к кассе. Мама очень хотела поскорей уйти с кассы. Не в своей тарелке оказались все - и мама маленькой Таисии и я (слегка). Мама на кассе пробивала пивасик (пару бутылок). Ну а я - коньяк (одну), но в сочетании с вином (кстати - обалденным).
А вообще, вот про что хочу - иногда в самых неожиданных местах можно встретить и неожиданных людей и совершенно удивительные вина.
Саперави (причем очень хорошего качества и реально грузинский) всего за 38.60 (гривен) - это круто. Ну всего полтора доллара. Очень вкусный. Решили растянуть на два дня.
Когда пришел домой - первым делом пробил по базе, какие-такие Таисии были у нас за последнее время (рабочий комп с домашним синхронизирован). Оказалось, что этой Таисии мы делали УЗИ сердца три месяца назад. И там все хорошо. И слава Б-гу. Пусть пьют свое пиво, а мы свое саперави с коньяком.
Виктория Александровна, 3 года и 7 месяцев. В садике выслушали шум в серце. Мама
испугалась и прибежала к нам. В итоге здорово подружились с Викой и сумели не
поругаться с мамой. Из плюсов - хорошее настроение (моё и Виктории), из убытков
- закончилась последняя конфета (не забыть купить) и минус два резиновых
монстрика на присосках из Сильпа в пользу Вики.
Расстались друзьями. Ничего плохого у Вики не нашли - небольшой вторичный
ДМПП. Можно выступать на олимпиаде.
Так и обрастаем пациентами в условиях
приближенных к военным. Ничего, выдюжим, как нибудь.
Даже Ленка-цыганка
сегодня нам пять кило помидоров продала по демпинговой цене. А все почему?
Потому что мы ей почти за бесплатно УЗИ сисек сделали. То есть доплатили ровно
половину из своих.
Мир не просто однополянрый или N-полярный. Он вообще
другой, он в мозгах и душах. Скоро стану не только христианином, буддистом, но
возможно и вообще иноверцем. Буккально сегодня (щека, черт подери дает о себе знать очепятками) интересный
диспут был с россиянкой из Чечни по поводу фоток плодов на УЗИ. Она настаивала
сделать, мы отговорили. Кстати, она к нам не первый раз из Чечни приезжает. В
прошлом году тоже была. На этот раз свои результаты УЗИ привезла в телефоне.
Пересняла. Ну а что? Тоже нормально.
Ну и картиночка в тему буддизма,
пофигизма и девочки с персиками. Почему нет?
Буду немногословен. В последнее время слишком озабочен проблемой алкоголизации. С медицинской точки зрения. Стоматологов (любых практически) я презираю и считаю шарлатанами, ибо ни один мой зуб им спасти не удалось пока. И шансов реабилитироваться у них все меньше, как и моих зубов. Осталось-то - раз-два и обчелся.
Поэтому свой предпоследний зуб (ну почти) приносить в жертву очередной "крутой клинике" вкупе с тугим свертком из двухсотенных купюр - не очень хочется. Без зуба проживу, а без денег - нет.
Хорошие новости - из-за того, что практически ничего не могу есть (да и не особо хочу, если честно) - снова начал худеть.
Так вот, что хотел сказать-то. Самое большое удовольствие я получаю от примерно таких диалогов на работе.
- Направление есть? - Нету, оно не к вам. Докториха сказала, чтобы я делала УЗИ в любом другом месте, но только не у вас. - Ну и шли бы в любое другое место, зачем злить своего доктора? - Нет, в другое не пойду. Сделайте, пожалуйста без направления. Мне тут больше всего понравилось.
Кто кого и куда направляет за откаты - дело грязное и вонючее. Откаты и договорняки презираю и сторонюсь всеми боками. Мерзко. А вот когда есть преданные пациенты(-тки), которые даже под угрозой того, что их накажут - все равно делают выбор умом, а не повинуясь стадным инстинктам, - очень приятно.
Пусть пациентов даже будет мало, но когда это именно те, кто надо - чертовски приятно. А деньги - не главное.
А вот ничего интересного сегодня и не было. День обычный, с финским метилпреднизолоном в прежней дозе и прикольными пациентами. Даже не знаю, остался ли еще такой магазин, который у нас не наблюдается. Из крупных - нет. Сегодня была беременная из АТБ (которая по счету - уже и со счету сбился). В Брусничке (брусня, по простому) количество беременных, родивших и знакомых -- вообще зашкаливает.
Так вот, про Брусню. Сегодня там рядом с женой с полки упал тетрапак ананасового сока и, увы, "разбился". Охрана требовала оплатить, но жена настояла на просмотре видеозаписи. Видео доказало - сока она не касалась. Платить не пришлось. Мелочь, а приятно - восторжествовала не только истина, но и знаменитая наша честность, широко известная в узких кругах.
И еще. Забыл рассказать - вчера был очень прикольный (в плохом смысле слова) чувак. Рост метра два с гаком. Возраст 41. Но хуже прыщавого подростка. Такой нудный и такой мнительный, что на месте его жены я бы или повесилась или отравила этого козла. За тридцать минут приёма высосал из меня душевного здоровья примерно месячный запас. То-то я думаю, чего мне так херово.
Вот, кстати, о птичках. Вам лично нравится после утренней физзарядки идти на работу, не сходив в душ? Мне - категорически нет. А приходится. Уже два дня подряд. А вот жене эта проблема неведома. Она повернута на душе перед сном. А с утра - ни-ни.
И еще про женщин. Странная штука - репутация и личное обаяние. Сегодня такая женщина из Геническа приехала, что даже я удивился. Была у нас пару раз всего (по беременности), потом родила. Короче, все нормально, а два дня назад вдруг совсем перестала писать( в смысле - мочёй из писи) и в левом боку болит. В местной больнице ни хрена не поняли, туда-сюда и всё такое. И тогда она вдруг решительно заявляет - "Ну, всё! Хватит на мне эксперименты ставить!, - я поехала в 'Авиценну' за диагнозом"! Говорила она не совсем так, но я перевожу на понятный.
Вот ведь женщины странные существа и личная харизма тоже где-то рядом порылась (зарделся). Хрен знает когда была случайно, но по прошествии офигенного количества времени и несмотря на сто разделяющих километров поперлась с температурой и с болями за диагнозом.
Диагноз мы конечно выдали - "острый левосторонний пиелонефрит". Это она в море покупалась, как оказалось, три дня назад. В Азовском.
И еще прикол - пациентка как три капли воды (почему три?) похожа на медрегистратора "Генезиса" Ирину Евгеньевну из прошлой жизни. На фото - Ирина Евгеньевна. И еще про прошлую жизнь. Сегодня звонила дочка передавала привет от парикмахера Аллы из моей заметки "Лохматые воспоминания и запах рук подруг". Приятно, что тоже помнят
До волинських народних депутатів звернулися з приводу бізнесу на хворих у Луцькій міській лікарні
Фігуранти цієї скандальної історії – головний лікар Луцької міської клінічної лікарні Лариса Духневич (з 2001 року до нині), екс-начальник Луцького міського управління охорони здоров’я (з 1983-2015) Федір Кошель та багаторічний куратор перший заступник Луцького міського голови (1999-2015) Святослав Кравчук (нині депутат Волинської облради).
Ідеться про елегантну оборудку: замість комунального підприємства “Муніципальна аптека” в Луцькій міській лікарні, як того вимагали їх посадові обов»язки, медики тихцем створилитовариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна аптека». Відчуйте різницю! Під неї використали частину приймального відділення лікарні, ціни завищили, а директором з 2003 року став син головного лікаря Андрій Духневич. Усе це працює уже 18 років.
Елітні маєткимедиків із обмеженою відповідальністюпостали саме на цій різниці.
Щоб покрити державне недофінансування все ті ж Л.Духневич, Ф.Кошель, С.Кравчук «обклали» лучан в єдиній у Луцьку міській лікарні «благодійними внесками» у так звану благодійну організацію «Муніципальну лікарняну касу» (очолює Ф.Кошель). Але і ті зникли невідомо де.
Про цю лікарню є навіть спеціальна передача на телеканалі ZIK «Лікарські таємниці. Луцька міська лікарня:благодійні внески та невдоволені пацієнти», за результатами якої порушено кримінал!!!
Родина головного лікаря Лариси Духневич і зятя прокурора володіє: 4 елітні маєтки, 7 квартир і офісів, 8 земельних ділянок, 4 авто і т.п.
Це одна з “хатинок” родини Лариси Духневич
Попри процвітання родини головного лікаря, ситуація в Луцькій міській лікарні залишається катастрофічною. Старі обшарпані стіни, навіть вікна неспромоглися замінити на склопакети, застаріле медичне обладнання, рентген апарат ще радянського зразка, зношений, і під виглядом державного недофінансування медицини постійні побори із хворих і робота аптеки на користь медиків з обмеженою відповідальністю.
Звертаюсь до Вас від імені майже 10 тисяч членів Волинської обласної громадської організації «Волинська обласна лікарняна каса», серед яких є родини загиблих, померлих, пропавших безвісти бійців АТО з м.Луцька з приводу кланового Муніципального бізнесу на хворих в Луцькій міській клінічній лікарні, наслідком якого є бідна і пограбована єдина міська лікарня та пацієнти на фоні непомірного збагачення головного лікаря Лариси Духневич та створення нею умов, які унеможливлюють отримання належної медичної допомоги у цьому закладі.
Серед волинської спільноти, медиків, людей, які обізнані із ситуацією, дану статтю називають щитом, яким ділки прикрили і вважають, що захистили свій Муніципальний бізнес на хворих в лікарні.
Про головне. Клановий Муніципальний бізнес складається із ТзОВ «Муніципальна аптека» і членської благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса» (МЛК), яка займається збором так званих «благодійних» внесків за обстеження в цій лікарні.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна аптека» створена у 2000 році, під яку було використано частину приймального відділення Луцької міської лікарні. ЇЇ засновниками стали тодішній головний лікар С.Костик і начальник управління охорони здоров»я Луцької міськради Федір Кошель в особі голови ЧБО «МЛК». Все це здійснювалося під патронатом куратора медицини – першого заступника Луцького міського голови Святослава Кравчука (нині депутат Волинської обради). Підмінивши поняття «Муніципальна» для окозамилювання громади, ігноруючи інтереси лікарні і лучан, в умовах тотального зубожіння населення та недофінансування медицини, по-шахрайськи вказані чиновники та інші підставні особи (сусідка Кошеля по с.Хотешів Камінь Каширського району Н.Чміль) замість підприємства комунальної форми власності створили товариство з обмеженою відповідальністю і спрямували прибуток у власні кишені, а не на потреби лікарні, як того вимагали їх посадові обов»язки. Для отримання більшого прибутку ціни на медичні засоби були завищені. За 17 років діяльності продажі склали до 200 млн. грн. Ні бюджет міста, ні лікарня не отримали жодної копійки прибутку.
Посадові обов»язки недобросовісних чиновників С.Кравчука, Ф.Кошеля, С.Костик та Статут Луцької міської клінічної лікарні передбачають організацію фінансування ввіреного державою закладу, а не створення приватних структур для власного збагачення. А відтак, право на ці кошти мали бюджет міста та Луцька міська лікарня. Таким чином, збитки держави від цієї оборудки можна оцінювати в еквіваленті недоотриманого прибутку бюджетом міста та лікарнею, а це медичне обладнання та забезпечення лікарні усіма необхідними витратними медичними матеріалами, за які наразі збирають так звані «благодійні» внески. А це, за оцінкою фахівців, сума еквівалентна декільком мільйонам доларів США. З приходом на посаду головного лікаря у 2001 році Лариси Духневич масштаби діяльності аптеки набули широкого розмаху, а директором став її син Андрій Духневич. Варто зауважити, що до цього Андрій Духневич працював юристом цієї аптеки, а отже ймовірно саме він готував усі реєстраційні та установчі документи і причетний до цієї оборудки і підміни понять. Все це працює до нині.
Приклад діяльності ЧБО «Муніципальна лікарняна каса» (очолює Ф.Кошель) викладений в матеріалах телеканалу ЗІК у програмі «Лікарські таємниці» «Луцька міська лікарня, благодійні внески та невдоволені пацієнти» від 18.06.2016 (можна переглянути на сайті телеканалу ЗІК, або на Ютубі), які журналісти передали в управління національної поліції у Волинській області. Порушено кримінальне провадження №42016030000000151 від 19.07.2016. Хід розслідування невідомий. Відомо, що воно закривалась, потім знову відкривалось через неповноту розслідування і т.п. До поданих матеріалів ЗІКу слід добавити те, що благодійні внески (готівку) збирають чоловік Лариси Духневич Віктор (за МРТ) і син Федора Кошеля Григорій (за УЗД), які вони передають Ларисі Духневич, а вона ретельно записує в зошит орієнтовно хто скільки здав (є в сюжеті)!!! Це і є чорна бухгалтерія,а її касир Лариса Духневич. Багато пацієнтів скаржаться на невидачу чеків.
У підсумку в Луцькій міській лікарні місяцями простоює дороговартісне медичне обладнання, яке дуже потрібне хворим і на ремонт якого завжди бракує коштів. У 2016 році саме через брак коштів довгий час не працював спіральний комп»ютерний томограф, апарат для дробіння каменів у нирках, в результаті чого хворі їздили лікуватися та обстежуватися в інші області! А це реально ставить під загрозу здоров»я і життя пацієнтів. В кінцевому рахунку ремонт обладнання оплачував бюджет міста, а, в свою чергу, це знову збитки держави!
Проведеним аналізом встановлено, що в результаті тіньових схем Духневич-Кошеля масштаби зловживань із благодійними внесками є колосальними. А звіти про їх використання цілковите окозамилювання. Відповідно до сайту, у 2015 році МЛК зібрала 6, 2 млн.грн. Витрати склали 5, 5 млн. грн., з них: на рахунок лікарні – 1 тис.грн, 4, 7 млн.- закупка матеріалів (частина у «своїй» Муніципальній аптеці), 0,9 млн.грн – послуги. Які матеріали, які послуги, куди перераховано нічого не вказано???
За нашими попередніми підрахунками у 2015 році повинно було надійти до 15 млн. грн. благодійних внесків. А лікарня отримала всього 6, 2 млн., але іті виведені невідомо куди. До прикладу, у листі Луцької міської ради від 18.01.2017 року йдеться про те, що протягом 2015 року на СКТ (спіральний томограф) проведено 3634 обстежень, з них 1217 (33, 5%) пільговим категоріям населення та 298 (8, 2%) за невідкладними станами. Залучено від пацієнтів 614 825 грн. В середньому 169, 19 грн. на одне обстеження. З листа свідчить, що 41, 7% обстежень на СКТ здійснюються безкоштовно, що не відповідає дійсності і є скоріше насмішкою. І хто ж ці пільгові категорії, якщо навіть бійцям АТО воно проводилось платно?
Рахуєм разом: вартість СКТ складала 300 грн , 250 робочих днів, 30 обстежень щоденно – виходить сума 2 млн. 250 тис. грн. Нехай 10-15% пільговики. Отже грошових коштів від благодійних внесків недоотримано майже втричі. При ефективному державницькому менеджменті сума в 6, 2 млн. повинна була надійти лише із СКТ, КТ та МРТ. А ще збирають кошти за УЗД, ЕХО серця, рентген, фіброгастро, біохімічні та баканалізи, за поступлення в лікарню, за операції, за палати та за багато чого іншого.Виникає питання де наші гроші?
Наші припущення і розрахунки, що велика частина благодійних внесків, які збираються МЛК у Луцькій міській лікарні знаходиться в «тіні» підтверджуються інформацією 12 каналу: «За підрахунками управління охорони здоров»я завдяки автоматизації бюджет лікарні може поповнитися вдвічі» (сюжет 12 каналу на ютубі від 25 листопада 2017 року).
Окрім того, незрозумілим є і те, куди йдуть зібрані кошти, усі звіти на сайтах і в пресі – відверте окозамилювання. А насправді – неефективний і марнотратний менеджмент, або розкрадання. Медичне обладнання в лікарні застаріле, рентген апарат зношений радянського зразка, навіть вікна не спромоглися замінити, фасад з непривабливими стінами!!!
(ФОТОФАКТ) Навіть потрісканий фасад Луцької міської лікарні поїдає пліснява та грибок
Натомість за зібрані в лікарні «благодійні» внески закуповують автомобіль для начальника управління охорони здоров”я Ф.Кошеля ВАЗ АС 0024, суми еквівалентні мільйонам доларів списані на різні не медичні потреби (ремонтні, будівельні, охоронні, консультаційні і т.п.), закуповуються квіти, газети і журнали на тисячі доларів, мобільний телефон за 1 тис.у.о., меблі, проводиться свято квітів і т.п. На особливу увагу заслуговує створене ТзОВ «Шкід» (Швидка консультативна інтелектуальна допомога, ЄДРПОУ 35963626), засноване МЛК і Ф. Кошелем у 2008 році із статутним капіталом еквівалентом 10 тис. доларів (очевидно із цих же благодійних внесків) і яке очолив водій Ф.Кошеля Іван Гайовий, а номер телефону у реєстрі співпадає із номером приймальні начальника міського управління охорони здоров»я Ф.Кошеля! Десяток років водій надає їм же юридичні і аудиторські послуги за ці ж благодійні внески!!! І де та межа здорового глузду і жадібності? Окрім того, МЛК закуповує значну кількість ліків для лікарні. Куди вони йдуть і для кого, якщо навіть родини загиблих, померлих та пропавши безвісти учасників АТО та наші бійці-герої і їх сім»ї майже за всі ліки платять. Очевидно, вони йдуть для тих, хто і лобіює інтереси чиновників.
На цьому фоні родина головного лікаря Лариси Духневич і її зятя прокурора Ю.Новосада збагатилася чималими статками, які несумісні ні з доходами ні з анкетою доброчесності прокурора, яку Новосад підписав власноруч. Зокрема, вони володіють: 4 маєтки (2 в Луцьку, 2 в с.Лище), 7 квартир і офісів, 8 земельних ділянок, 4 авто, катер тощо. За оцінками фахівців, в одні лише маєтки в с. Лище вкладено до 1 млн. дол. США. Я би ніколи не звертав увагу на ці статки, якби їх походження не було пов»язане із діяльністю в лікарні «Муніципальної аптеки» і «Муніципальної лікарняної каси». Оці статки-це гарантія правдивості моїх звинувачень.
Підсумовую. Саме після того, як я підняв дане питання публічно, зробив це особисто і відкрито, в газеті і на сайті «Нова Волинь» була опублікована стаття під назвою «Народні депутати виступили на захист головного лікаря». Переконаний, що Ваша позиція, скріплена Вашими підписами у цьому листі сформована під впливом неправдиво наданої інформації Ларисою Духневич, можливо Федором Кошелем або Святославом Кравчуком, яких десятиліттями прийнято було вважати взірцевими та моральними керівниками. А вони, я вважаю, виявилися звичайними шахраями, спритниками не гідними займаних посад. Дуже прикро, що вони втягнули і Вас, як і багатьох інших людей в цю неприємну історію. Для чого? Тому що, якби правоохоронці відреагували, то до суворої відповідальності необхідно було б притягувати всю родину Духневичів-мільонерів, які фактично приватизували комунальний заклад. Сподіваюсь, вони помилково отримали тимчасове авторитетне прикриття.
Я неодноразово протягом 2017 року звертався до Генеральної прокуратури, МВС, НАБУ, НАЗК, в місцеві органи. Натомість маю декілька папок відписок, а родина Духневич за цей час встигла переоформити частину майна. В ході моєї боротьби з неприкритим шахрайством на мене чиниться шалений тиск. Порушені кримінальні провадження, 2 з яких вже закриті за не підтвердженням. Більше десятка ухвал суду, обшуки, перевірки, допити, вилучена на офісі вся комп’ютерна техніка, телефони співробітників, вилучена фінансова і інша документація. Через окремі ЗМІ подається неправдива і тенденційна інформація про мене і організації, які я очолюю з одночасним «відбілюванням» Духневич і МЛК. Проти кого працюють наші правоохоронці? Проти громадської організації, яка упродовж 13 років допомагає людям і забезпечує те, що не може сповна надати держава. Можна лише додати, що зяті С. Кравчука і Л.Духневич В.Хвищук та Ю.Новосад займають керівні посади в обласній прокуратурі. А представник поліцейської комісії від Волинської обласної ради член політичної партії «Свобода» Сергій Кудрявцев є директором ГО «ЛКДС», керівниками якого є ті самі С.Кравчук і Ф.Кошель і платять йому зарплату.
Я піднімав також дане питання на комісії Луцької міськради з питань охорони здоров»я (відео додаю), де чітко поставив два справедливі питання: 1. Яка частка від прибутку Муніципальної аптеки отримала лікарня? 2. Де розцінки на обстеження в лікарні, про які неодноразово говорилося на нарадах? Після цього Лариса Духневич розірвала в односторонньому порядку договір на обслуговування членів ВОГО «Волинська обласна лікарняна каса» в лікарні (працюємо за принципом страхової медицини) незважаючи на те, що нами були виконані усі договірні зобов»язання. В результаті, ми не можемо обслуговуватися у своїй же лікарні. Хоча за свої Статутом лікарня належить територіальній громаді. У підсумку члени ВОЛК, а їх майже 10 тисяч із різних районів області і Луцька, члени родин загиблих, померлих, пропавши безвісти бійців АТО не можуть отримати своєчасну допомогу в лікарні саме через Духневич!!! Ми ж здійснюємо відшкодування людям по чекам, замість того, щоб допомагати одразу в лікарні. Втрачає і заклад, адже ми регулярно перераховували кошти за обстеження на лікарню. Але кому цікаво, щоб кошти йшли прямо на лікарню?
Паралельно Духневич і Ко публічно та кулуарно подають неправдиві звинувачення щодо мене, починаючи від рейдерського захвату лікарні закінчуючи вбивством! Так, і Духневич і Кошель офіційно звертались в поліцію, що я їх хочу вбити! Мета дискредитувати мене в очах громадськості, «віджати» ВОЛК, про що вони заявляли публічно, а мене-під суд!
З урахуванням викладеного, прошу Вас вникнути в ситуацію та стати на захист громади Луцька і волинян, зробити свою справедливу оцінку Муніципальному бізнесу у Луцькій міській лікарні і ініціювати перевірку наведених фактів правоохоронними органами та відкликати свої підписи під статею, яка фактично стала сигналом «Стоп» для багатьох, хто хотів долучитись до викриття цих оборудок.
Що стосується мене особисто, то я завжди відповідаю – подивіться на мої справи www.bfrv.volyn.ua
Свою позицію про те, що необхідно зробити, щоб допомогти в Луцькій міській лікарні пацієнтам, які і так поставлені на межу виживання, я виклав у відео зверненні на каналі Ютуб під назвою: «Муніципальний бізнес у Луцькій міській лікарні Лариси Духневич, Ф.Кошеля, СвятославаКравчука»
Також на каналі Ютубе Ви побачите ряд викривальних матеріалів щодо цієї теми, зокрема
