Богдан Скробут. На Київській землі (поема)
- 13.04.12, 10:05
8Тим часом атомний характерСтрашенну силу в собі мав.Уран - графітовий реакторТо завмирав, то вибухав.Ренгенним світлом він світивсяНеначе з кратера стовпом.Незримим променем стеливсяПронизував усе кругом.Дивився атом в небо окомТак, ніби світ вже покорив.Стовпом вогню з руїни блокаВін блідо-сірим світлом бив.Із прірви вирваної в блоціРозпадом атом вилітавІ осідав на кожнім кроціВесняну землю застилав.9. Та більшою була загроза Непоправимої біди Як став басейн-барботер повнимРадіаційної водиНад ...
2