Все в цьому світі має початок і кінець. І так ми влаштовані що на початку радіємо а в кінці сумуємо, але не слід забувати, що будь який початок, це кінець чогось іншого і навпаки. Саме головне знаходиться між початком і кінцем і це головне називається життям , і самий головний і найдорожчий ресурс це - час. Я шаную свій і Ваш час, я писатиму тільки те що на мій погляд важливо і цікаво, те що актуально і можливо використати практично. А отже зараз я розпочинаю свій блог , який буде присвячений будівництву. Будівництву в дуже широкому розумінні цього слова, я не обмежуватимусь практичними порадами і науковими знаннями, я хочу розкрити філософію цього слова і цієї справи.
Отже Будівництво – що це? Як завжди підемо до словників.
Будування. 1. тільки одн. Спорудження якоїсь будівлі, дороги, машини тощо.
Будівництво. 1. Місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля; установа або організація, яка будує що-небудь.
Ще є другий зміст цього слова більш політичний Створення певних суспільних відносин, суспільного ладу, нових форм управління державою тощо. Про це, ми також будемо говорити і чимало, але зараз про головне.
Людство будує вже багато тисяч років починаючи від перших землянок та печер і до сьогоднішніх хмарочосів , і за весь цей час так і не змогло визначити єдиний вірний спосіб будівництва, матеріал з якого будувати та інше. Так, як не має двох однакових людей, так і немає двох однакових будинків. Хтось може заперечити, а як же ті будинки, що побудовані за типовими проектами? Але я тут відповім, навіть якщо, дотримано всіх розмірів і будували одні і ті ж самі будівельники все рівно будинки побудовані на різних ділянках, і метр вправо, метр вліво, має не мале значення для зручності перебування, є такі цікаві лінії хартмана , якщо стіни будинку стоять на точках перетину цих ліній то такий будинок швидше руйнується і енергетика в ньому інша ніж в тому що стоїть за межами цих ліній(про це пізніше в окремій темі ). А отже їх можна порівняти з близнюками, де мати і тато одні, один на одного схожі, а в середині різні. Так і будинки. Отже різні матеріали, різні форми, різні проекти все різне, але об’єднує всіх одне – кожен господар хоче побудувати один раз і надійно так, щоб не переробляти, і щоб до цього більше не вертатися , хоче побудувати так, щоб і наступним поколінням залишилось. Нажаль сучасні матеріали більше продумані по частині отримання прибутку, а по довговічності – ні. Більшість виробників не зацікавлені в довговічності свого товару, швидше навпаки, вони хотіли би, щоб ми ходили до них по матеріали, як по пиріжки, якщо не кожен день, то хоча би раз на рік. Тому якість більшості матеріалів сумнівна або близька до такої.
Тепер про друге значення цього слова, будівництво в політичному змісті цього слова. Ми вже будуємо державу Україну більше 20 років, а проекту й досі немає, ось і маємо, те - що маємо. Прийде один прораб, будуємо дерев’яний котедж (екологічно чистий будинок), прийде другий , будуємо в європейському стилі віллу (поверх того деревяного ) , прийде третій знову дерево, але вже поверх того європейського, ось і результат не забарився. Такого юродства світ ще небачив і тому це називають українською самобутністю. А якби мало бути по правилах будівництва ?
· Розробка концепції будинку (призначення, кількість проживаючих, особливі потреби мешканців).
· Створення перед проектної пропозиції
· Обговорення, внесення коректив та затвердження пропозиції
· Підготовчі роботи.(Підведення комунікацій, влаштування доріг та інфраструктури, та інше)
· Зведення фундаменту, нульовий цикл.
· Перший поверх та перекриття .
· Другий і всі наступні в залежності від проекту
· Заведення комунікацій та влаштування систем життєзабезпечення.
Ось так би мало виглядати, а як насправді?
По голій землі звели пару цегол поштукатурили, накрили дах з шиферу, і все, - Приймай український народе так довго плекану свою власну хатинку Вільну Україну. Та небагато людей схотіло так жити, і поїхало багато по світі, а ті що залишились , збурились, бо не такого життя хотіли і взяли головного проектанта та кількох прорабів поміняли. Прийшов новий проектант з новими прорабами проте все ломати не стали, зняли тільки дах , змінили шифер на метало черепицю (дуже дорого нам те обійшлося), і поки міняли ту черепицю так сварилися аж в ынших хатах чули. Проте скінчити дах не змогли і прийшлося їх замінити на інших, но тут ще цікавіше (чим довша казка, тим страшніша). Прийшли нові проектант і прораби і вирішили все по новому зробити . Зруйнували дах, стіни і почали думати що робити, а тим часом Нашому РОДУ холодно, голодно і дощик паде. Але потеплішає не тому хто плакати буде – Ой, бідний я й нещасний, холодно , голодно, нагодуйте мене, дайте стіни і дах мені, бо я Вас вибирав. А потеплішає тому - хто сам собі намалює свій проект, свого куточка, в цьому будиночку, нехай і за тих недосконалих правил що зараз є, і збудує СВОЮ УКРАЇНУ, СВОЮ КРАЇНУ. Прибере після будівництва зробить хай не євроремонт (до речі він дуже шкідливий , хоча ми всі його прагнемо) а нашу рідну просту штукатурку з вапном і повішає на своїх стінах свої ікони, зі своїми богами , а не модні картини з закордону (хоча в них нічого поганого не має , але й хорошого теж), і буде слідкувати за порядком в своєму куточку, і не дай боже комусь там насмітити або наслідити. Як правильно будувати, з чого і де, що і з ким, не має однозначно вірної відповіді, але є НАш РОД підскаже , допоможе , не залишить не покине в трудну хвилину (як зараз) отже ДАВАЙТЕ БУДУВАТИ УКРАЇНУ а не стогнати.
