Про тайных жрецов, князей, Бога и Языческую Русь.

В войне тысячелетней жрец тактику свою не раз менял, всё безуспешно. Русь над попытками оккультными по-прежнему смеялась. Убогими тех проповедников народ назвал. Тогда убогостью считалось не увечье физическое, а оккультизм. Жалели люди на Руси убогих проповедников, кормили их и кров предоставляли, но речи их всерьёз не принимали.

Через четыреста столетий жрец осознал – ему не одержать победу над ведической страной. Определил, в чём сила необычная ведизма, точно он.

Ведизм базировался прочно на Божественной культуре. Божественен у каждого и образ жизни был. И каждая семья Любви пространство в своём поместье сотворяла, чувствовала цельность природы, а значит, всё, что создал Бог.

Фактически в ведизме, через природу люди с Богом говорили. Ему не поклонялись, понимать Его стремились и любили Бога, как любит сын иль дочь добрых родителей своих.

И жрец план сотворил, способный диалог с Божественным прервать. Для этого необходимо было отделить людей от их поместий, от Божественных садов, их творчества совместно с Богом. Всю территорию, где жили веды, на государства раздробить, и их культуру уничтожить.

Иные проповедники пошли на Русь. Иными действия их были. Теперь они людей стали искать, в которых самость – гордыня – хоть чуть-чуть над прочими энергиями чувств преобладала. Найдя такого человека, стремились в нём гордыню развивать. А действовали так.

Представь, приходит группа благообразных старцев в дом, где счастливо живёт семья. Но не пытаются, они как прежде проповедовать, учить, как жить. Наоборот, вдруг преклоняются перед главой семейства, дары диковинные преподносят и говорят: «В стране далёкой на гору мы взошли высокую. Нет выше той горы на всей

Земле. Когда стояли на вершине, что выше облаков, с небес нам глас явился о тебе. И было сказано о том, что всех мудрей ты на Земле. Один ты избран, и тебе за честь нам будет поклониться, дары преподнести, услышать слово мудрое твоё».

И если видели, уловке поддаётся человек, – лукавую речь продолжали: «Ты должен осчастливить всех людей – нам на горе глас так сказал. Ты драгоценного не должен тратить времени на деяния другие. Людьми ты должен управлять, решать за них всё только тебе поручено. И вот тебе небесный головной убор».

При этом, как величайшее сокровище, преподносился человеку драгоценностями украшенный головной убор.

Поверившему в своё величье, избранность свою, на голову убор и водружался. И тут же все пришельцы ниц падали в почтении великом. И славить начинали небеса за то, что чести удостоены величью поклониться. Потом ему пришельцы строили дом, отдельный, на храм похожий.

Так появились первые князья в ведической Руси.

Соседи на человека, в храме на трон севшего, шли как на диковинку взглянуть. Они смотрели, как пред ним склонялись чужеземцы, и угождали каждой при- хоти, и разные вопросы задавали.

Сначала, действа за игру заморскую приняв, соседи, кто из любопытства, а кто из жалости решили подыграть и чужеземцам, и соседу своему. Но втягивались люди постепенно в ту игру. И постепенно попадали в кабалу, и незаметно для себя от сотворенья мысли отвлекались.

Немало усилий пришлось приложить посланникам жреца, чтоб зародились княжества. Сначала, больше сотни лет, попытки были безуспешны. И всё ж свершилось, наконец – ведическая Русь на княжества делилась.

А далее пошёл естественный процесс: князья между собою за величье стали драться, в усобицы своих соседей вовлекая.

Потом историки напишут, будто нашлись великие князья, что княжества разрозненные на Руси в могучее объединили государство. Подумай сам, Владимир, так ли это? И о каком объединении ведут историки речь? Ведь просто всё на самом деле. Один князь смог убить иль покорить других. Людей объединить может только культура, образ жизни.

Установление границ всегда свидетельствует об отделении. Когда образовалось государство, основанное не на культуре жизни образа, а на искусственном величье одного иль нескольких людей и силе армий их, возникло сразу множество проблем: как удержать границы и при возможности расширить их – необходимость в армии большой возникла.

Один не может государством управлять большим – приказчики, писцы тут появились, размножились и по сей год их больше с каждым днём. Князья, приказчики, писцы, торговцы и обслуга вся – это категория людей, оторванных от сотворений Бога. Теперь предназначенье их – искусственного мира сотворенье. У них потеряна способность истинную реальность воспринять, они и есть для оккультизма почва.

Ещё лишь одну тысячу лет тому назад считалась Русь языческой. Язычество ещё немного сохраняло смысл Божественной Ведической культуры. С появлением князей, удельных княжеств небольших, затем больших, потребовалась для правителей сила мощней, чем армия. Сила, способная создать тип человека, к подчинению безропотному склонного.

Гонцы жреца и здесь пришли князьям-правителям на помощь и предложили подходящую религию.

Сначала сам себе вопрос задай логичный. Если язычники, как обвиняют их, кого-то в жертву Богу приносили, то почему же даже слух о жертвоприношениях их разум возмущал и чувства? Логичнее приветствовать подобное и с рвением стремиться повторять. Не возмущаться, новую религию не принимать. Но возмущён народ был, почему? Конечно потому, что даже помыслы язычников не принимали жертвоприношенья животных, а тем более людей.

Вот потому никто не может представить до сих пор ни одного источника, гласящего о том, что были жертвоприношения среди людей языческой Руси. Лишь христианства летописцы об этом говорят. Но ведь они в языческой Руси не жили. Но ведь они не знают даже языка языческой Руси. И где ж источники и рукописи той – языческой Руси? Часть спрятана, часть уничтожена в кострах, как в Риме. Что ж было крамольного в тех свитках? О чём они гласили? И не читая их, сегодня может догадаться каждый. Они б раскрыли ложность обвинения язычества. И знания ведизма передать могли. Всё дело в том, что люди всей языческой Руси не только с кровью жертвоприношения не знали. Они совсем не ели мяса. Они об этом и помыслить не могли. С животными язычники дружили. А рацион питания их повседневного многообразен был, но состоял он только из растительного. Кто может хоть один рецепт представить блюда российской древней кухни, где мясо бы упоминалось? Никто!

Но даже в сказах говорится: о том, как репу уважали на Руси, мёд-пиво пили. Вот пусть сегодняшние люди, кто даже мясо ест, попробуют испить теплое медовое питье, с пыльцой цветочной, травами, после него не то, что мяса, ничего есть не захочет человек. А коль заставить силой, со многими от мяса может рвота получиться.

К тому ж, сам посуди, Владимир, к чему им мясо было есть, коль пищи множество вокруг легкоусваивающейся, калорийной было.

Пчела питается зимой лишь одним мёдом и пыльцой. При этом в улье всей зимой не испражняется пчела.

Весь продукт усваивает организм пчелы. И люди сбитень – напиток, с мёдом сваренный, – гостям преподносили сразу по приходу в дом. А кто же после сладкого мясное станет есть? Пишу мясную в мир кочевники внедрили. В пустынях и степях немногое для еды найти они могли. Вот потому кочевники и убивали скот. И ели мясо тех животных, что с ними вместе тяготы кочевья переносили, возили скарб их, молоком кормили, давали для одежды шерсть свою.

Так уничтожена была культура наших прародителей, и Русь в религию была погружена. Когда б она доподлинной была, только Христовой, возможно жизнь сейчас иной была бы. Но жрец в религию Христа внедрил свои уловки. Трактовки разные стали религии одной давать. И стал делиться христианский мир на множество конфессий, при этом меж собой конфликтовать. На Русь истратил главный жрец немало сил. В других местах Земли люди увидели его деянья, не допустили проповедников его в свои пределы. Япония, Китай и Индия не стали христианскими. Но жрец верховный способом другим их покорил. Тысячелетье Оккультизма наступило одну тысячу лет тому назад. В нём жили люди всей Земли. И по сей день ещё живут...

В каком из храмов Богу быть?

  • 09.11.11, 22:15

Мені подобається філософія і для Вас мої любі друзі викладу кілька притч всі вони подаані мовою оригіналу 

 В каком из храмов Богу быть  

В одном из многочисленных людских селений на Земле счастливо жили люди. Семей в том поселении девяносто девять было. У каждой из семей прекрасный дом, причудливой резьбой украшенный. Сад вокруг дома плодоносил ежегодно. Сам овощи и ягоду растил. Весну встречали люди радостно и летом наслаждались. Весёлых, дружных праздников чреда рождала песни, хороводы. Зимой от ликований каждодневных отдыхали люди. И созерцая небеса, решить пытались – можно ль звёзды и луну в узоры лучшие, чем есть, сплести.

В три года один раз, в июле месяце, те люди собирались вместе на поляне у окраины селенья своего. В три года один раз на их вопросы голосом обычным Бог отвечал. Невидим взору глаз обычных, Бог каждым ощутим являлся. И вместе с каждым жителем селения решал, как лучше жизнь из дней построить будущих. Был философским разговор людей и Бога, а иногда совсем простым, шутливым.

Вот, например, вставал мужчина средних лет и Богу заявлял:

– Ты что же, Бог, на празднике этим летом, когда с рассветом все мы собрались, дождём мочить всех стал? Лил до обеда дождь, как будто водопад небесный, к обеду только солнце засияло. Ты что же, до обеда спал?

– Не спал, – Бог отвечал, – с рассвета думал я, как лучше поступить, чтоб праздник удался на славу. Увидел я, как кое-кто из вас, идя на праздник, омыться чистою водою поленился. Как быть? Испортят праздник своим видом нечестивцы. И я решил сначала всех омыть, потом развеять облака и солнышка лучам дать обласкать омытые водой тела людские.

– Ну ладно, коли так... – мужчина согласился, украдкой крошки от еды с усов смахнул и вокруг рта у сына своего стал оттирать черники краску.

– Скажи мне, Бог, – у Бога спрашивал мужчина – пожилой задумчивый философ, – над нами в небе много звёзд, что означает их причудливый рисунок? Могу ли я, коль выберу понравившуюся душе моей звезду, когда наскучит жизнь земная, там поселиться со своей семьёй?

– Рисунок тел небесных, мерцающих во тьме, о жизни всей Вселенной сообщает. Расслабленность и собранность души позволит книгу неба прочитать. Не праздности иль любопытству книга неба открывается, а помыслам лишь чистым и значимым. А поселиться можешь на звезде. И каждый для себя может избрать небесную планету. Условие при этом соблюсти необходимо лишь одно. Способным нужно стать – творенья лучшие, чем на Земле, на выбранной тобой звезде создать.

С травы вскочила девочка юная совсем, отбросила за плечи косу русую, кверху личико с курносым носиком, подняв и руки в бёдра дерзко уперев, вдруг заявила Богу:

– А у меня претензия к тебе есть, Бог. Два года я ждала нетерпеливо, чтоб выразить претензию свою. Теперь скажу. Какой-то непорядок, ненормальность на Земле творится. Все люди как люди живут, влюбляются, женятся, да веселятся. А я в чём повинна? Как только весна настаёт, на щеках моих конопушечки выступают. Не смыть их ничем, не закрасить. Ты что же, для забавы их придумал, Бог? Я требую, чтобы новой весной не появилось больше на мне ни одной конопушечки.

– И дочь моя. Не конопушечки, веснушечки на личике твоём прекрасном появляются весной. Но буду называть их, как желаешь ты. Коль неудобством конопушки ты свои считаешь для себя, их уберу я будущей весной, – девчонке Бог ответил.

Но тут поднялся на другом конце поляны статный юноша, потупившись сказал негромко, к Богу обращаясь:

– Немало дел весной нам предстоит свершить. Ты, Бог, стремишься в каждом деле принимать участье. К чему тебе на конопушечки вниманье своё тратить. К тому же они так прекрасны, что образа прекраснее, чем девы юной с конопушками, я не могу себе представить.

– Так что же делать? – Бог задумчиво сказал. – Просила дева, я ей обещал...

– Да как это «Что делать?», – вновь в разговор вмешалась дева, народ ведь говорит: «не конопушками, другими важными делами надо заниматься»... А если про веснушки речь зашла, так я к тому, что две ещё добавить можно, так, для симметрии, вот здесь на правой щечке.

Бог улыбнулся, это было видно по тому, как улыбались люди. Все знали, вскоре в любви родится новая прекрасная семья в селенье их.

Так жили люди с Богом в удивительном селенье том. И вот однажды пришли к ним сто мудрецов. Радушные жители всегда гостей встречали всякой снедью. Плоды прекрасные вкушали мудрецы и восхищались необычным вкусом. Потом один из них сказал:

– О люди, жизнь размеренна, прекрасна ваша. Достаток в каждом доме и уют. Но нет культуры при общении с Богом. Нет прославленья, поклоненья Божеству.

– Но почему? – встревоженные жители пытались возразить. – Общаемся мы с Богом как друг с другом. Общаемся в три года один раз. Но каждый день он солнышком встаёт. В саду пчелой хлопочет вокруг дома каждого с весны. Зимою землю укрывает снегом. Его для нас дела ясны, и каждому из времени мы рады.

– Не так устроено у вас, – сказали мудрецы. – Мы вас учить пришли общаться с Богом. По всей Земле ему построены дворцы и храмы. В них люди могут каждый день общаться с Богом. И вас научим мы.

Три года мудрецам внимали жители селенья. Каждый из ста отстаивал теорию свою, как лучше храм для Бога строить, что делать в храме каждым днём. У каждого из мудрецов теория была своя. Не знали жители селенья, какую же из ста мудреных выбрать. К тому же, как сделать так, чтоб не обидеть мудрецов? И порешили, всем внимая, построить храмы все. По одному на каждую семью. Но было в той деревне девяносто девять семей, а мудрецов сто оказалось. Услышав решение всех жителей, заволновались мудрецы. Кому- то храма, значит, не достанется, и кто-то не получит подношений. И стали спорить меж собой, чья из теорий поклоненья Богу эффективней. И жителей селения в спор стали вовлекать. Спор разгорался, и впервые за много лет забыли жители деревни о времени общения с Богом. Не собрались, как раньше, на поляну в день условный.

Еще прошло три года. Вокруг селения стояли девяносто девять величественных храмов, и только избы уж не блистали новизной. Часть овощей неубранными оказалась. Да фрукты сада стали черви есть.

– Все это оттого, – вещали в разных храмах мудрецы, – что нет в вас веры полной. Даров несите больше в храм, старательнее, чаще поклоняйтесь Богу.

И лишь один мудрец, тот, что без храма оставался, украдкой то одному, а то другому сообщал:

– Не так вы сделали все люди. Не той конструкции все понастроенные храмы. И кланяетесь в храмах вы неправильно, слова не те в молитвах произносите своих. Я лишь один могу вас научить, как с Богом каждый день общаться можно.

Как только ему уговорить кого-то удавалось, храм новый возводился, при этом тут же ветшал один их существующих. И вновь один из мудрецов, без подношений оказавшись, украдкой перед людьми других стремился опорочить. Прошло немало лет. Однажды люди вспомнили о прежних собраниях своих на той поляне, где Бога голос слышали. Вновь на поляне собрались и стали задавать вопросы с надеждою, что их услышит Бог, как прежде даст ответ:

– Ответь нам, почему случилось так, что сады наши червивые плоды приносят? И почему не каждый год на огородах овощи взрастают? И почему между собою ссорятся, дерутся, спорят люди, но веру выбрать лучшую для всех никак не могут? Скажи, в каком из храмов, для тебя построенных, живешь ты?

Не отвечал на их вопросы долго Бог. Когда же голос зазвучал в пространстве, он не весёлым был – усталым. Ответил Бог собравшимся:

– Сыны мои и дочери мои, в ваших домах, садами окруженными, сегодня запустенье потому, что не успеть мне одному. Все так задумано мечтою изначально, что лишь совместно с вами я могу прекрасное творить. Но отвернулись вы частично от сада-дома своего. Один не успеваю я творить, совместным сотворенье должно быть. Еще хочу сказать вам всем: любовь и выбора свобода в вас самих, последовать готов я за вашими стремленьями мечтой. Но вы ответьте, милые сыны и дочери мои, в каком из храмов должен поселиться я? Передо мной вы все равны, так где же должен находиться я, чтобы никто в обиде не остался? Когда решите вы вопрос, в каком из храмов должен поселиться, последую за волей я совместной.

Так Бог ответил всем и замолчал. А люди из селения, что некогда прекрасным было, и по сей день все продолжают спор. В домах их запустение и тлен. Вокруг все выше храмы – спор острей.

– Ну, Анастасия, какую-то нереальную сказочную притчу ты рассказала. Какие-то уж очень глупые были люди в том селении. Разве им непонятно, что Бог вместе с каждым хочет за садом ухаживать? К тому же ты говоришь, что эти глупые люди в селении и по сей день все спорят. А где это селение находится, в какой стране? Ты можешь рассказать?

– Могу.

– Так расскажи.

– Владимир, ты и люди разных стран сейчас в селенье этом и живете.

– Да? .. А ведь точно, мы! Конечно, мы. По-прежнему, чья вера лучше, спорим. А в садах – червивые плоды!

ЯК вибрати місце для свого РОДу ? Знайти свою землю !

Як вибрати землю під будівництво будинку?

Отже від загальних термінів і роздумів перейдемо до практичного  питання вибору ділянки під будівництво того самого Вашого дому, Вашого  родинного гніздечка.

Ви будуєте вже не для себе, а більше для своїх дітей і своїх внуків, отже варто відразу це враховувати і в пошуку Вашої ділянки.

В інтернеті багато статей на цю тему але всі вони розглядають придбання ділянки з практичної точки зору. Географія, геологія, розмір ділянки, інженерні комунікації  і звичайно ціна. Ніхто не заперечує це важливі речі і більше того ми їх також розглянемо але в першу чергу на мій погляд необхідно розглянути інший аспект так званий внутрішній. В першу чергу треба прислухатися до себе …..   Прислухайтесь ……….. Прислухались ? От і добре, і що Ви почули ? Почули голос свого РОДу що кличе на землю? Почули ….. В когось сильно, в когось ледь-ледь чутно, але почули. Ті ж хто не почув, не ображайтесь, Вам будинок ще не потрібен. Мабуть на теперішній час Вам вистачить і квартири в будинку в місті. А ті хто почули, прислухайтесь сильніше і довше, і через століття до Вас долинуть поради мудрих старців (бо голос народу навіть через віка чути сильно). Що ж ми чуємо ? Що саме я почув? Мабуть, я Вас розчарую нічого нового, але  настільки практично що диву даєшся. Отже перш за Все СЛУХАЙТЕ СЕБЕ….    Якщо Ви, приїхали прийшли на ділянку і розглядаєте можливість її придбання то постійте послухайте подивіться. Сорок хвилин я думаю хватить, звичайно це не варта робити в присутності продавця чи ріелтора (можуть подумати що Вас заклинило).  Хтось скаже нудно , комусь терпця не стане , але точно дістануть винагороду ті хто достоїть.  Спочатку нудно потім цікавіше , подивіться на все  уважно, слухайте які пташки співають, які взагалі звуки, які люди навколо ходять, що взагалі відбувається і багато що Ви помітите, Ваш розум сам зробить необхідні висновки, Якщо щось Вас напружує щось тривожить хоча начебто і немає підстав знайте це Ваш внутрішній голос він дає Вам сигнал шукай далі, а якщо чим дальше тим спокійніше і затишніше Вам подобається перебування на ділянці отже можна переходити до наступного кроку. Основні принципи яких притримувались  в давнину це вхід в будинок був з південної сторони. Тай недивно і зрозуміло, бо це - сама тепла сторона, і як недивно, якщо збудувати 4 однакових абсолютно будинки з однакових матеріалів, і єдина відмінність - сторона входу, то знайте що будинок з південним входом буде найтеплішим (і опалювати його треба менше на 5% ніж з північним , що таке 5% - нічого, а якщо помножити на 12 місяців і  потім на 100 років, а вартість опалення в середньому в 2011 році утепленого будиночка на 150 м.кв. складає 1000 грн. місяць  то за весь час це складе 60000 грн.  додамо 12% інфляції щорічно, додамо постійне здороження газу і цифри вражають розмірами, хоча здається що ж такого ті 5% .). Отже бажано щоб ділянка була такою щоб вихід з будинку був з південної сторони. Ідеально рівної ділянки не буває, мабуть принаймні я не бачив, але бажано щоб нахил ділянки також був південний. До речі ділянка зовсім без нахилу це гарантія постійних проблем з водовідведенням. Невеличкий нахил від 2% до 5%  є приємлимий.  Більш круті ділянки  мають певні особливості в будівництві фундаментів, отже якщо Ви полюбляєте нахил будьте готові оплатити свої пристрасті у вигляді глибокого і дорого фундаменту.

     До несприятливих факторів в оточенні ділянки відносяться круті і ненадійні схили, що нависають, скелі і великі валуни. Людей, що живуть у безпосередній близькості з ними, будуть непокоїти нестабільність і непевність. Не вибирайте окремо розташовану ділянку на вершині пагорба або гори. При удаваній лідируючій позиції будинок буде не захищений хоронителями, і позитивна енергія не зможе накопичуватися і приносити користь мешканцям.

До негативних об'єктів відносяться водойми зі стоячою водою , бурхливі ріки і греблі. Несприятливе сусідство з будь-якими об'єктами, що несуть деструктивну енергію, - смітниками, в'язницями, м'ясокомбінатами, бойнею. Зверніть увагу - чи не знаходиться поруч електростанція або високовольтна лінія.

  Йдемо далі, перші відчуття позитивні, нахил невеликий, ідеально вписується можливість поставити будиночок з південним входом, немає жодного з вищеописаних негативних моментів,  і ось тут я би вже рекомендував звернутись до людини яка займається лозоходством. Для чого це потрібно? А потрібно це - щоб ця людина визначила позитивні і негативні точки цієї ділянки, і на основі цих даних Ви  зможете вже визначити можливі розміри та межі Вашого будинку. Як на мене робити це після того як придбали ділянку це - не дуже мудро, адже на ділянці можуть бути так звані енергетичні воронки і ями,  а це несе в собі достатньо неприємні речі такі як хвороби, невдачі та інші неприємності.  Пройшовся лозо хід  ям і воронок немає і тепер можна приступати до аналізу географії, геології.

Велике значення при виборі земельної ділянки під будівництво має геологія. Адже цілком може виявитися так, що хороша земельна ділянка буде непридатна для будівництва будинку, якщо його геологія не сприяє цьому. Ми бачимо тільки те, що знаходиться на поверхні землі. А для будівництва важливо і те, що знаходиться під землею:

1.                   На скільки високий рівень грунтових вод, чи існує небезпека затоплення.

2.                    чи відповідає несуча здатність шарів землі потрібним умовам і т.д. Тому перш ніж зупинитися на виборі ділянки для будівництва будинку, ознайомтеся з дослідженнями грунту.

Звичайно, нам хочеться мати дачну ділянку ближче до міста. Але багато в чому цінова різниця визначена районом, у якому розташована ділянка. Зазвичай виходить так: чим далі від міста - тим дешевше. Міські і приміські території, як правило, дуже дорогі, і приходиться вибирати чи 6 соток біля міста чи 20 соток но на віддалі. Кожен обирає і вирішує для себе сам, моя особиста точка зору - краще 20 соток  на відстані, окрім того є закордонний досвід, коли люди живуть в пригородах в 15-20 кілометрових зонах. Окрім моєї особистої думки, світового досвіду є й певні закони ринку нерухомості і вони стверджують що ділянка має бути в 10 разів більше площі забудови. Отже якщо будинок 8м * 8м  то достатньо  7 сотих якщо 10*10 то 10 сотих . Звичайно можна поставити будинок 10*10 і на 4 сотих але при продажу вартість такого будинку падає і переваги мають інші об’єкти нерухомості, отже враховуйте розміри майбутнього будинку і правильно обирайте ділянку.

Не останню роль в виборі ділянки відіграють інженерні комунікації.

Великий плюс, якщо поблизу вашої дачної ділянки є всі необхідні інженерні комунікації. У вас відразу відпаде безліч проблем, якщо ділянка  буде знаходитися поблизу газових ліній, електромереж та каналізації. У протилежному ж випадку, всі ці питання доведеться вирішувати самостійно, а це, як відомо, виллється вам в досить велику суму. Добре, якщо обрана земельна ділянка під будівництво буде розташована поблизу автобусного чи залізничного сполучення. Це навіть буде обов'язковою вимогою, якщо не всі члени вашої сім'ї мають власну машину.

Остаточний вибір земельної ділянки для будинку.

Якщо вас влаштовує і геологія майбутньої земельної ділянки, і наявність інженерних комунікацій, і транспортне сполучення, і ціна, то слід звернути увагу і на менш значимі, але важливі фактори, які можуть вплинути на вибір ділянки: мальовничість місцевості, ступінь віддаленості від житлових будинків; чи не буде ваш майбутній будинок, котедж в тіні сусідніх будинків або дерев? екологічна обстановка; телефонізація; наявність централізованого вивозу сміття, доставки пошти; доступність лікарні, магазинів, пошти,   спортмайданчиків. Впевнившись у правильності вибору земельної ділянки, про всяк випадок поцікавтеся про існуючу ситуацію і перспективних планах містобудівного розвитку території того місця, де знаходиться ця ділянка.

Після всебічного і повного розгляду ділянки приймайте рішення і не йдіть на компроміс з самим собою, знайдіть таку ділянку щоб Ви були в захваті від неї і все Вас в ній влаштовувало а якщо при цьому виконуються всі вищеописані умови і відсутні негативні моменти -  КУПУЙТЕ і насолоджуйтеся володінням нею. БАЖАЮ ВАМ ВДАЛИХ ПРИДБАНЬ!!!

Як збудувати будинок? Життя? Україну?

Все  в цьому  світі має початок і кінець. І так ми влаштовані що на початку радіємо а  в кінці сумуємо, але  не слід забувати, що будь який початок, це кінець чогось іншого і навпаки. Саме головне знаходиться між початком і кінцем і це головне називається життям , і самий головний і найдорожчий ресурс це - часЯ шаную свій і Ваш час, я писатиму тільки те що на мій погляд важливо і цікаво, те що актуально і можливо використати практично.    А отже зараз я розпочинаю свій блог , який буде присвячений будівництву.  Будівництву в дуже широкому розумінні цього слова, я не обмежуватимусь практичними порадами і  науковими знаннями, я хочу розкрити філософію цього слова і цієї справи.

      Отже Будівництво – що це? Як завжди підемо до словників.

      Будування1. тільки одн. Спорудження якоїсь будівлі, дороги, машини тощо.

       Будівництво1. Місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля; установа або організація, яка будує що-небудь.

       Ще є другий зміст цього слова більш політичний Створення певних суспільних відносин, суспільного ладу, нових форм управління державою тощо. Про це, ми також будемо говорити і чимало, але зараз про головне.

      Людство будує вже багато тисяч років починаючи від перших землянок  та печер і до сьогоднішніх хмарочосів , і за весь цей час так і не змогло визначити єдиний вірний спосіб будівництва,  матеріал з якого будувати та інше. Так, як не має двох однакових людей, так і немає двох однакових будинків. Хтось може заперечити, а як же ті будинки, що побудовані за типовими проектами? Але я тут відповім, навіть якщо, дотримано всіх розмірів і будували одні і ті ж самі будівельники все рівно будинки побудовані на різних ділянках, і метр вправо, метр вліво, має не мале значення для зручності перебування, є такі цікаві лінії хартмана , якщо стіни будинку стоять на точках перетину цих ліній то такий будинок швидше руйнується і енергетика в ньому інша ніж в тому що стоїть за межами цих ліній(про це пізніше в окремій темі ). А отже їх можна порівняти з близнюками, де  мати і тато одні, один на одного схожі, а в середині різні.  Так і будинки.  Отже різні матеріали, різні форми, різні проекти все різне, але об’єднує всіх одне – кожен господар хоче побудувати один раз і надійно так, щоб не переробляти, і щоб до цього більше не вертатися , хоче побудувати так, щоб і наступним поколінням залишилось. Нажаль  сучасні матеріали більше продумані по частині отримання прибутку, а по довговічності – ні. Більшість виробників не зацікавлені в довговічності свого товару, швидше навпаки, вони хотіли би, щоб ми ходили до них по матеріали, як по пиріжки, якщо не кожен день, то хоча би раз на рік. Тому якість більшості матеріалів сумнівна  або близька до такої.

           Тепер про друге значення цього слова, будівництво в політичному змісті цього слова. Ми вже будуємо державу Україну більше 20 років, а проекту й досі немає, ось і маємо, те - що маємо. Прийде один прораб, будуємо деревяний котедж (екологічно чистий будинок), прийде другий , будуємо в європейському стилі віллу (поверх того деревяного ) , прийде третій знову дерево, але вже поверх  того  європейського, ось і результат не забарився. Такого юродства світ ще небачив і тому це називають  українською самобутністю. А якби мало бути по правилах будівництва ?

·         Розробка концепції будинку (призначення, кількість проживаючих, особливі потреби мешканців).

·         Створення перед проектної пропозиції

·         Обговорення, внесення коректив  та затвердження пропозиції

·          Проектування .

·         Підготовчі роботи.(Підведення комунікацій, влаштування доріг та інфраструктури, та інше)

·           Земляні роботи.

·         Зведення фундаменту, нульовий цикл.

·         Перший поверх та перекриття .

·         Другий і всі наступні в залежності від проекту

·         Дах.

·         Заведення комунікацій та влаштування систем життєзабезпечення.

·         Внутрішні роботи.

·         Здача в експлуатацію.  

Ось так би мало виглядати, а як насправді?

           По голій землі звели пару  цегол поштукатурили, накрили дах з шиферу, і все, - Приймай український народе так довго плекану  свою власну хатинку Вільну Україну.  Та небагато людей схотіло так жити, і поїхало багато  по світі, а ті що залишились , збурились, бо не такого життя  хотіли   і взяли головного проектанта та кількох прорабів  поміняли. Прийшов новий проектант з новими прорабами проте все ломати не стали, зняли тільки дах , змінили шифер на метало черепицю (дуже дорого нам те обійшлося), і поки міняли ту черепицю так сварилися аж в ынших хатах чули.    Проте скінчити дах не змогли і прийшлося їх замінити на інших, но тут ще цікавіше (чим довша казка, тим страшніша). Прийшли нові проектант і прораби і вирішили все по новому зробити . Зруйнували дах, стіни і почали думати що робити, а тим часом  Нашому РОДУ холодно, голодно і дощик паде. Але потеплішає не тому хто плакати буде  – Ой, бідний я й нещасний, холодно , голодно, нагодуйте мене,  дайте стіни і дах мені, бо я Вас вибирав.  А потеплішає тому - хто сам собі намалює свій проект, свого куточка, в цьому будиночку, нехай і за тих недосконалих правил що  зараз є, і збудує СВОЮ УКРАЇНУ, СВОЮ КРАЇНУ. Прибере після будівництва зробить хай не євроремонт (до речі він дуже шкідливий , хоча ми всі його прагнемо) а нашу рідну  просту штукатурку з вапном і  повішає на своїх стінах свої ікони, зі своїми богами , а не модні картини з закордону (хоча в них нічого поганого не має , але й хорошого теж), і буде слідкувати за порядком в своєму куточку, і не дай боже комусь там насмітити або наслідити.  Як правильно будувати, з чого і де, що і з ким, не має однозначно вірної відповіді, але є НАш РОД  підскаже ,  допоможе , не залишить не покине в трудну хвилину (як зараз) отже ДАВАЙТЕ БУДУВАТИ УКРАЇНУ а не стогнати.