хочу сюда!
 

Nata

36 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 40-52 лет

Заметки с меткой «феминизм»

Трхайтесь, чорнобриві, та не з чоловіками

Фемінізм крокує світом семимильними кроками. Ура, товариШКИ!

Незважаючи на те, що різні про-феміністичні організації запевняють, що фемінізм - це і про чоловіків, однак істинні наміри, все-таки, інколи прориваються і можна лише диву даватись, яке місце чоловікам відводять сучасні прогресивні жінкині (див. картинку нижче). 

Ж. (жінка) Закревська, хоча і подала свій пост в анти-утопічному стилі, віри цій формі немає - це все про тут і зараз. Примітка: ФБ, на диво, спочатку забанив цей пост, але потім "передумав".

Патріархат - штука універсальна, і під неї підпадають всі особи не-жіночої статі та розмова з ними коротка, незважаючи на те, чи ти ґвалтівник чи просто намагаєшся познайомитись з панянкою в барі - чеши звідси, генетичний матеріал з яйцями, твій час минув.


Це все можна було би проігнорувати, якби не значна підтримка подібних ідей серед жіноцтва. І фемінізм - штука закономірна. 


У сучасному світі традиційна роль чоловіка непотрібна - шаблезубих тигрів давно немає і захищати нікого не треба. Жінці не потрібно відповідати за кухню і дітей, бо посуд помиє спеціальна машинка, а з дитиною посидить спеціальна людина, а вона, жінка, тим часом піде на ще одні курси / вирушить у подорож чи просто плюхнеться на диван після важкого трудового дня. 


Деяка частина чоловіків цього не розуміє і не хоче нічого змінювати, бо самим собі готувати і прати шкарпетки - "западло". Інші прекрасно розуміють жінок і готові їх підтримувати, брати частину обов'язків, однак термін "патріархат", який постійно культивується феміністками, не щадить нікого і кидає до однієї корзин усіх мужчинків, бо означений термін, як не крути, базується на статевій ознаці.


Штука ця нездорова, і, безумовно, серед прихильниць і чоловіконенависниць є жінки з перекрученим поглядом на стосунки між статями внаслідок травматичного досвіду чи неправильного виховання, однак питання набагато глобальніше.


Поширення фемінізму, ЛГБТ, відсунення чоловіків на другий план - результат індустріального прогресу, який вніс суттєві корективи у сексуальну сферу. 

Поширеність порно, сексшопів (якщо ви живете у великому місті, то могли помітити, як побільшало подібних закладів за останні кілька років), додатків для знайомств, а також швидкий режим життя і широкі можливості для занять, для яких партнер не потрібен чи потрібен, аби вдовольнити цюхвилинну потребу, поступово деактуалізують традиційні відносини, як і необхідність заводити сім'ю, дітей. 


Діти - величезний тягар і самопожертва, а в сучасному світі розваг так багато спокус, які хочеться спробувати за своє коротке життя.


Тотальна поширеність порнографії - головна причина змін у сучасному світі. Це симулякр і паліатив, який не дає повного спектру відчуттів, однак це лише перша ластівка. 


Технічно-розважальний прогрес триватиме й інтенсифікуватиметься, і віртуальні розваги заміняться реалістичними - на "допомогу" прийде розвиток робототехніки. 

У недалекому майбутньому роботи стануть максимально подібними до людей, передусім у фізіологічному плані. Люди заводитимуть собі ці досконалі сексіграшки і це стане фінальною стадією популярних нині рухів - кількість зґвалтувань знизиться до нуля, домагань на роботі не стане взагалі, натомість люди тонутимуть у багатстві ідеально симульованих задоволень ідеально подібним до людини партнером, з яким не треба говорити, сперечатись, достатньо лише зранку поставити на зарядку. 

І це не моя вигадка. Подібні ідеї озвучуються у фантастиці, особливо, на мою думку, точно вгадали сценарій розвитку автори гри "Detroit: Become Human", серіал "Чорне дзеркало". 

Слід заважати, що фантастика завжди була провісником змін і багато колись означених у не-реалістичному жанрі ідей справдились - відеозв'язок, світова пандемія тощо.


Тому, у разі розвитку такого сценарію, на нас чекає ідеальний світ. Ідеально симульований, звісно. 


Почему мужчины ищут для отношалок богатых женщин

Попалась такая провокационная статья 
"Почему современные мужчины не ищут отношений с бедными женщинами
Источник: https://shok-inform.ru/pochemu-sovremennye-muzhchiny-ne-ishchut-otnosheniy/?fbclid=IwAR2dg66xDNT_WG52Gzuh1uk5m4O4O7yrKe6VhObMy1VX5secHyLNznwp22Y"

Я её тут не буду размещать -- можно пройти по ссылке.
 А вот мои мысли по этому поводу: 
 
    Ну вообще то всё правильно и всегда так было -- женщина шла вместе с приданным в виде денег, недвижимости и пассивного дохода или ренты с капитала.
   Невинность -- это было как само собой разумеется !  
 Сейчас мы живём в время эмансипации -- равноправия, а не так как это понимают женщины -- его зарплата - это наша зарплата, а моя зарплата - это моя зарплата. Женщины возомнили что мужчина должен, а женщина имеет право и какое то время это работало. Но шло время, женщины выгоняли мужей, отбирали имущество и жильё и ставили своих бывших на алименты, а сами второй раз выходили замуж говоря что отец не тот кто зачал, а кто воспитал. Государство женщинам сильно в этом помогало.
   Проблема женщин в том что они у отцов отбирали не только дочерей, но и сыновей. Сыновья росли и не хотели стать выгнанным и ограбленным бабой и государством алименщиком как их родной папа, и ЧУЖОПА (чужой папа) тоже не хотели быть и растить не своего ребёнка. 
  А большинство женщин всё что могут предложить -- это доступ к своему телу, потому что они неправильно воспитаны в неполных семьях или в типа полных, но где вместо отца был ЧУЖОПА . Эти женщины были доступны ещё в школе, они не могут вспомнить даже половину своих половых партнёров и из приданного у них амбиции много потреблять как у мамы, которая на самом деле ни когда столько не потребляла, а только хотела и куча хронических болезней передающихся половым путём. Чтобы придать этому вид какого то приличия они называют это молочницей, простудилась или воспаление. 
   Но если вдруг мужчина не то что женится, а просто поживёт с такой женщиной совместно какое то время, то по законодательству многих стран ему могут назначить алименты на содержание этого женского тела и даже выселить из его жилья, не отобрав жильё -- так в Испании. Мужчину выгоняют из его дома или квартиры, но он обязан платить комуналки и не может продать это жильё потому что с женщиной которую нельзя выселить ни кто покупать такое не станет. Так если уж женится или сожительствовать, то с богатой -- по современным законам тот кто богаче -- того и грабят при разводе. Ну как то так !

Феминизм и чернокожие апостолы: чем удивил фильм о Марии Магдали

Феминистки добрались до религиозных тем в кинематографе. Что из этого получилось.

Апостол Петр и Мария Магдалина по версии британских сценарист

Апостол Петр и Мария Магдалина по версии британских сценаристов

То, что Запад трепетно относится к «правам» самых разнообразных меньшинств – факт общеизвестный. Точно так же, как и то, что в последние несколько лет особенно активизировались борцы за права женщин, которые и так спокойствием в их отношении не отличались. Но, если раньше они ограничивались вполне себе бытовыми сферами деятельности человеческого сообщества, и добивались «равноправия» в первую очередь в семье и на работе, то сейчас они включились уже и в сферу религиозную.

Подробнее...

Правда про фемінізм

Нас давно тривожить питання: чому гендерці такі нервові, а часто навіть агресивні?
Здавалося б - дискутуй собі, а ні - одразу образи: "сексизм", "мізогінія", "скрєпи" на кожне слово.
І от днями ми зрозуміли причину. Ні, справа не у проблемах особистого життя, як дехто вважає. Проблема значно ґрунтовніша.
Згадаймо, що фемінізм та ідеї гендерної рівності почалися зі світлого образу пригнобленої жінки, яка позбавлена прав на все: на політику, на кар'єру, на власне тіло і т.д., але якщо дати їй ці права - тут і настане всезагальне щастя.
Треба віддати належне - боротьба призвела до швидкого прогресу у захисті прав жінок як на роботі, так і в політиці. За кілька десятків років законодавство більшості країн змінилося настільки, що жінка й справді отримала рівні права. Жінки керують країнами та корпораціями, літають у космос і отримують Нобеля.
Здавалося б, перемога?
Ні. Справа у тому, що попри отримані права жінки в масі своїй не проявили надто великого бажання конкурувати з чоловіками у традиційно чоловічих справах - точніше, проявили, але не всі. Процент жінок у владі більшості країн ніяк не відповідає проценту жіночого населення. Процент жінок у важкій атлетиці та боксі ще менший, не кажучи вже про процент чоловіків у традиційно жіночих царинах - вихованні дітей, домашньому господарстві.
І тут настала криза - реальні жінки виявилися зовсім не такими, як їх малювали собі ідеологині фемінізму. "Сильна і рівна жінка, пригноблена самцями" виявилася досить рідкісним екземпляром. Розчарування? Ще й яке! Одна Тетчер, ба навіть Тетчер разом із Мей не можуть затулити мільйони німфеток та домогосподарок.
Це був переламний момент у гендерній ідеології - від захисту прав реальних жінок вона перейшла до нав'язування своїх уявлень про те, якою має бути жінка.
Саме тоді гендерці стали нервовими - самі подумайте, ти борешся за цих, прости Господи, жінок, а їм пофіг твоя боротьба! Саме тоді з'явилися принизливі визначення для тих жінок, які не відповідають вигаданому світлому образу і не поділяють гендерних ідей. Саме тоді за браком реальної дискримінації було вигадано нові явища - "позитивна дискримінація" та навіть "дискримінація, яка не відчувається".
Світ виявився не таким, яким ти його собі малював, а люди - не гідними боротьби за них! Що може бути гіршим?
Усі ці квотування жінок у політиці, громадській діяльності - пряме свідчення такої кризи. Намагання примусити батьків виховувати дівчаток так, щоб вони не були дівчатками, щоб не розчаровували ідеологинь фемінізму - чітка ознака кризи гендерного руху. Він припинив боротися за права реальних жінок, бо вони вже гарантовані навіть в Україні, і почав обстоювати виведення шляхом виховання нового різновиду людей.
Мусимо засмутити гендерних діячів та діячок - вони не мають ексклюзиву. З нас уже намагалися виховати "нову общность людей - совєтскій народ". Нічого не вийшло. І тут також не вийде.
Більшість феміністок - нормальні розумні люди, і вони це теж розуміють. Тому й нервуються. Бо вигадати всесвітню зраду самців, які силоміць з дитячих ясел не допускають жінок до реалізації їхніх прав, значно легше, ніж погодитися, що ідеальний образ жінки, сформований фемінізмом, не відповідає дійсності.
На це вже наразилися комуністи зі своїм моральним кодексом будівника комунізму, щоправда перед тим вони вбили мільйони людей. І не хотілося б, щоб прозріння приходило за таку ціну.
(с) Брати Каправнови

Феміністки та всі ті дами, хто гонить на чоловіків. ЦЕ ВАМ


ПОГЛЯД З-ЗА КОРДОНУ НА НАШИХ ЖІНОК

Ласкаво просимо в реальність!
Ми піднімаємо складне питання, поширеної соціальної моделі української жінки. Ви можете поділяти цю точку зору чи ні, проте, запрошуємо вас дочитати статтю до кінця, щоб зрозуміти позицію автора. Будемо вдячні за коментарі.
Якщо прислухатися до коментарів в соцмережах, українки – найбільше нещасливі жінки в світі. Чоловіки у нас слабкі, працювати ми змушені як ломові коні, і за дітьми доглядати не очікуючи на допомогу. Не життя, а каторга!
У мене є кілька заперечень.
Погоджуюся, що рівень життя в Україні не надто високий, ми звикли себе жаліти, але потрібно пам’ятати, що…
– Якщо ти зачата дівчинкою в Україні, тебе не абортують на ранніх термінах, як в Індії і Китаї.
– Якщо ти народила дівчинку в Україні, твої родичі не будуть тебе в цьому звинувачувати, як у Пакистані!
– Ти можеш вчитися в університеті, а не тільки народжувати і доїти корову, як в країнах радикального ісламу. Там така свобода є лише недосяжною мрією!
– Ти ходиш на роботу, не повинна терпіти побої від свекрухи, не загортатися в бурку з голови до ніг.
– Після розлучення, дитина не є власністю чоловіка, вона напевно залишиться з тобою, якщо ти не алкоголічка і не наркоманка.
– Ти можеш мати стільки партнерів, скільки хочеш, і покаранням тобі стане максимум пирхання сусідки, а не побиття камінням!
– Ти можеш посміхатися, напиватися і вільно поводитися з чоловіками. Величезна кількість жінок в світі не може цього робити в принципі!
– Ти можеш виходити заміж за того, хто тобі подобається, або взагалі не виходити, незалежно від того, що думає про це твій батько!
Крім того:
– Тобі не потрібно бігти з пологового будинку на роботу, доручивши дитину няньці, як у розвинутих західних країнах.
– Тебе не позбавлять батьківських прав через відсутність молока в холодильнику. Щоб тебе таки позбавили батьківських прав, слід поводитися справді асоціально.
– Тебе ніхто не засудить за сексуальні домагання, якщо ти продемонструєш бретельку бюстгальтера. А в Америці всяке трапляється.
– Шлюбний контракт у нас, поки ще рідкість.
Я дійсно вважаю, що у наших жінок є унікальна свобода вибору: свого шляху, роботи, своєї сім’ї, свого стилю життя, виховання дитини. Але за будь-яку свободу, як завжди, доводиться платити відповідальністю.
Хочеш рівноправності? Працюй на рівних правах, це нормально. Не можна мати рівні права без рівних обов’язків.
Хочеш монополізувати виховання дитини – тоді втома, це – природно. Не хочеш втомлюватися – делегуй батькові відповідальність, а не відганяй його від гнізда.
Виходиш заміж за власним бажанням? Тоді, кого крім себе можна звинувачувати в своєму виборі? Сама і винна, не подобається – міняй.
Хочеш розважатися на рівних, пити шампанське на вечірці і піти з незнайомцем у ніч? Тоді тебе ніхто не зобов’язаний завойовувати, як принцесу з фортеці. Сама тепер шукай, як завоювати чоловіка.
Це нормальні правила життя дорослої жінки. Вони трохи стомливі, але вони – розплата за найширшу свободу вибору шляху і стилю життя, якої позбавлені дуже багато жінок у світі. Це прекрасно! Що ж вам ще треба!
Пряникові будиночки, де дівчатка-Барбі п’ють чай і доглядають за нігтями, під заступництвом сильного і вірного Кена? Якщо така ідилія існує, то дуже короткий час і для дуже обмеженої кількості жінок.
Найбільшою помилкою є шукати цей пряниковий будиночок у шлюбі в західних країнах, опираючись на враження, отримані від серіалів. Ви ризикуєте стати домашньою рабинею, іграшкою з якою не рахується оточення і бути жорстоко розчарованою від того, що нафантазоване вами сімейне життя так і не наступає.
Це важко, але це краще, ніж існуючі в світі альтернативи. Ласкаво просимо в реальність!

Что такое феминизация общества?

Продолжим podmig  Кстати , кто помнит Местора ?

Голый Первомай: активистки Femen разделись во Франции (ВИДЕО)


Несколько полуобнажённых активисток движения Femen устроили сегодня очередную акцию в преддверии праздничного мероприятия партии «Национальный фронт» в честь Первомая.

Решение проблемы домашнего насилия в Украине

В нашем обществе не принято ни говорить о насилии, ни называть его насилием Брошенная фраза «сам дурак» и решение вопросов кулаками считаются действиями одного порядка, и если драки на улицах все же не так часты (хотя и не редки), то дома, в интимной обстановке, в возможности проявить агрессию мужчины себе не отказывают.

«По данным МВД, в Украине 40% всех тяжких насильственных преступлений совершается в семье. В 2013 году от преступных посягательств погибло более 6 тысяч женщин, более 9 тысяч женщин получили тяжкий вред здоровью. В 2014 году более 25% зафиксированных в стране убийств были совершены в семье, и тогда же зарегистрировано почти 43 тысячи преступлений в отношении членов семьи. За  2015 года зафиксировано около двух тысяч убийств и более пяти тысяч фактов умышленного причинения тяжкого вреда здоровью»

При этом на системном уровне проблему замечать по-прежнему не желают. В украинском Уголовном кодексе насилие в семье не выделяется в отдельное преступление. Ответственность предусмотрена разными статьями Раздела ІІ «Преступления против жизни и здоровья человека». И вот, за нанесение психологического насилия мы имеем штраф до 5 тисяч гривен, за физическое насилие срок до 5 лет. Но проблема возникает даже на уровне подачи завления.

Ещё до недавнего времени девочки, девушки, молодые женщины – все они воспитывались согласно принципу покорности перед мужчиной. И, если этот мужчина поднимал на них руку – то, ничего страшного в этом не было. Раз бьёт – значит любит…  Вызывая полицию при обострении конфликта жена кидается в ноги полицейским и кричит «я сама спровоцировала, он меня любит, не забирайте его. Поговорите и все». Поэтому сейчас  правоохранительные органы предпочитают не рассматривать такие заявления, да и вовсе, узнав о причине вызова наряда — в такой ситуации могут ответить вам – «разбирайтесь сами, это ваше семейное дело…»

Но, как правило, насилие в семе – это не одноразовая проблема, а повторяющийся с увеличением частоты цикл физического, словесного, эмоционального, духовного и экономического оскорбления с целью контроля, запугивания, внушения чувства страха.

Месяц назад Украина подписала Конвенцию Совета Европы по борьбе с насилием над женщинами и насилием в семье. Теперь после подписания этого документа наша страна в течение года обязуется пересмотреть действующую национальную законодательную базу и внести значительные изменения. 

Выбор Украины относительно поддержки Стамбульской конвенции был сделан еще в 2011 году, когда Конвенция была подписана. Во многом это произошло благодаря позиции общественного сектора, согласованному взаимодействию между лидерами женского общественного движения, между правозащитными организациями.

Конвенция отстаивает несколько очень важных моментов. Во-первых, насилие над женщинами и домашнее насилие признаются нарушением прав человека. Это показывает уровень значимости этой проблемы для общества, а также определяет характер обязанностей государства. Ведь государство обязано не только воздерживаться от нарушений прав человека, но и предупреждать посягательства на них со стороны частных лиц и обеспечивать эффективную защиту потерпевших.

То есть, речь идет о выполнении государством своих положительных обязательств в сфере прав человека. Далее. Конвенция указывает на то, что домашнее насилие и насилие над женщинами является проявлением дискриминации по гендерному признаку. От домашнего насилия преимущественно страдают женщины. Хотя сама Конвенция отмечает, что от него могут страдать и мужчины. В таком случае, согласно Конвенции, они также могут требовать защиты.

И третий важный подход. Конвенция отмечает, что все дела относительно случаев домашнего насилия и насилия над женщинами, которые рассматривает государство, должны учитывать гендерный фактор, гендерную составляющую. И государство должно относиться к каждому такому случаю, исходя из принципа «due diligence», то есть, принципа «надлежащего внимания».

Когда мы говорим о защите от насильственных действий, то жертва должна иметь возможность получить эффективную защиту со стороны правоохранительных органов, а также получить помощь и поддержку от социальных служб. Стамбульская конвенция говорит о двух ключевых инструментах защиты. Первый – это «срочное запрещающее предписание». Он предусматривает, что лицо, совершающее насилие, должно оставить место совместного проживания с жертвой и не контактировать с ней в течение недолгого срока, обычно до 10 суток. Это предписание, по опыту многих стран, выдается представителями полиции на основе оценки рисков, в том числе, риска летальности.

Затем может следовать судебное ограничивающее предписание, которое предусмотрит более суровые мероприятия – более длительный запрет на проживание в общем месте, обязательство снять препятствия в пользовании имуществом, ограничение обидчика в общении с ребенком и пр. Они направлены на решение конфликтной ситуации, провоцирующей домашнее насилие.

И наконец, невероятно эффективным инструментом защиты, на который указывает Конвенция, является предоставление приютов для жертв домашнего насилия и других форм насилия над женщинами.

Важно отметить, что Украина на сегодня определилась с перспективами ратификации Стамбульской конвенции и с конкретными датами, в которые это может состояться.

2 июня 2015 года Верховная Рада Украины приняла Постановление, которым утвердила план законодательного обеспечения реформ в Украине. И в пункте 111 этого Постановления отмечено, что Украина ставит себе целью ратифицировать Стамбульскую конвенцию во ІІ квартале 2016 года.


Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая